Рус Укр
ГоловнаБлогиОбговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.3
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 


 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.3

391
Пролегомени до розробки показника енергопродуктивності
3. Пролегомени до розробки показника енергопродуктивності.
 
Наразі я не ставлю собі за мету розробку повного довершеного опису функцій для обчислення різноманітних ‘виконаних виробничих процесів’ і, так само, функцій критерію енергопродуктивності для процесів виробництва в цілому, оскільки, з мого погляду, це задача нетривіальна і вимагає проведення певної дослідницької роботи.
 
Моя задача в даній роботі — в загальному вигляді продемонструвати логіку операціоналізації показника енергопродуктивності, кращу його репрезентативність і, відповідно, адекватність порівняно з показником співвідношення ‘продукції до енергії’, а також запропонувати підходи до пошуку функцій критерію енергопродуктивності для окремих виробничих процесів та функціоналів для систем пов'язаних виробничих процесів.
 
Відповідно до цієї задачі буде:
 
-- запропоновано алгоритм обрахунку функції критерію енергопродуктивності для виробничих процесів та виробництва в цілому;
-- розглянуто кілька прикладів обрахунку критерію енергопродуктивності в загальному вигляді для окремих виробництв різних галузей (комунальний електротранспорт, видобування вугілля, будівництво житла, виготовлення металопрокату);
-- виконано порівняльний аналіз функції критерію енергопродуктивності з функцією критерію, пропонованого в законопроекті;
-- окреслено суть проблеми формування функцій та функціоналів критерію енергопродуктивності;
-- запропоновано принцип класифікації виробничих процесів, який дозволить виконати їхню типізацію, а також типізацію функцій критерію енергопродуктивності та формувати, в необхідних випадках, функціонали.
 
При цьому ми беремо до відома, що авторами законопроекту коло виробничих процесів імпліцитно обмежено лише такими процесами, в яких використовується екстра-соматична енергія -- енергія, отримана з-за меж людського організму. Тобто, трудові ручні (немеханізовані) процеси, а також процеси, де використовуються механізми, що діють за рахунок енергії м'язів працівника, виключаються з розгляду.
 
3.1. Алгоритм обрахунку функції критерію енергопродуктивності.
 
Виходячи зі сказаного в Ч. 1, 2 “Пропозицій” енергопродуктивність окремого виробничого процесу EPпр буде обчислюватись за формулою:
 
                      (1)
де:
Wпр – виконана даним виробничим процесом робота;
Eпр – використана для виконання цієї роботи енергія.
З урахуванням загальновживаної структуризації виробничих процесів енергопродуктивність виробництва EPв:
 
                    (2)
де:
Wв — загальний обсяг робіт, виконаних на виробництві;
Eв — обсяг енергії, спожитої задля виконання цих робіт;
Wт, Wд, Wо — обсяги робіт, виконаних в основних технологічних, допоміжних та процесах обслуговування відповідно;
Eт, Eд, Eо — енергія, витрачена на виконання робіт  в основних технологічних, допоміжних та процесах обслуговування відповідно.
 
Оскільки енергія “на вході” може вимірюватись як в кілограмах умовного палива, так і в джоулях, ми можемо отримувати показник енергопродуктивності в двох варіантах: Дж/кг.ум.палива та абстрактний коефіцієнт.
 
Висновок 2. В будь-якому випадку ми отримуємо показник, який кількісно характеризує раціональність використання енергії і лише цей параметр, оскільки імпліцитно “повідомляє” нам про рівень втрат енергії.
 
Звідси — через цей показник ми можемо:
 
-- порівнювати одні й ті ж виробничі процеси в різний час їх виконання;
-- порівнювати одній ті ж виробництва за різні періоди;
-- порівнювати відмінні один від одного виробничі процеси та виробництва;
-- формувати інтегральні показники по групах процесів, виробництв, галузей тощо.
 
Теоретично можна обрахувати грошову оцінку виконаного виробничого процесу, взявши грошові оцінки всіх ресурсів, що задіяні та/або використані в даному процесі на часовому інтервалі його виконання.
 
Пропонований в законопроекті показник енергетичного співвідношення (energy efficiency – Ef) для виробничого процесу буде обраховуватись за формулою:
 
               (3)
де:
Rпр — продукція (результат) процесу.
Для виробництва в цілому енергетичне співвідношення Efв:
 
             (4)
де:
Rв — продукція (результат) виробництва;
Rт — продукція (результат) основного технологічного процесу.
Можемо бачити, що алгоритм (4) суттєво відрізняється від алгоритму (2).
 
Висновок 3. Ми не маємо можливості врахувати в Efв продукцію допоміжних процесів, та процесів обслуговування, оскільки в більшості випадків вони мають відмінні від продукції основного технологічного процесу одиниці вимірювання, або ж це призведе, в певних випадках, до подвійного обліку обсягів продукції і непропорційного обліку обсягів спожитої енергії.
 
Тобто, формула (4) “розбалансовує” показник, оскільки в знаменнику враховуються вся використана енергія, а в чисельнику — тільки частина результату від всієї використаної енергії.
 
Ситуацію можна було б виправити через грошові оцінки продукції. Але тут виникає інша проблема -- грошові оцінки призводять до того, що:
 
-- відбувається подвійне зарахування вартості енергії в знаменнику і в чисельнику (проблема співвідношення результатів і витрат);
-- на величину показника Efв будуть впливати коливання цін на ресурси, що призведе до його спотворення.
 
Останнє так само стосується обрахування показника EPв через грошову оцінку факторів.
 
(Далі буде)
 

 Початок обговорення можно прочитати за посиланнями: 

 
 
 

 

Дмитро Задорожний
 
Коментарі (0)
Блоги