Рус Укр
ГоловнаБлогиОбговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Визначення «енергоефективності».
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 


 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Визначення «енергоефективності».

523
Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Ч. 2.
Наука інколи використовує дефініції, які не мають вигляду рівняння dfd↔dfn, як у випадку явних визначень. Такі визначення називають неявними. Пропонуються різні класифікації неявних визначень. Ми розглянемо аксіоматичні визначення, як такі, що, в деяких випадках, за формою найбільш подібні до форми висловлювання, яке ми розглядаємо.
 
Як приклад аксіоматичних визначень згадаємо закони (аксіоми) Ньютона.
 
Як стверджує фізик Д. Джанколі, з точки зору операціоналіста другу аксіома Ньютона слід розглядати не як закон, а як операційну дефініцію для сили. Дійсно, для того, щоб визначити величину і напрямок дії даної сили F, необхідно дозволити їй подіяти на тіло відомої маси m і виміряти отримане тілом прискорення a. Тоді за визначенням F дорівнює добутку m на a. Тобто, виконання експерименту дає нам дефініцію.
 
“Короткий словник з логіки” Горского Д.П. також дає в якості прикладу аксіоматичного визначення аксіому динаміки І. Ньютона. Наведемо її у вигляді, близькому до того, в якому її формулював І. Ньютон, але в сучасній термінології -- “прискорення тіла є прямо-пропорційним силі, що діє на нього і обернено-пропорційним масі цього тіла”, або у формалізованому вигляді a = F/m.
 
З правого боку рівняння бачимо співвідношення. Так само як у згаданих випадках з “визначенням” енергоефективності. Але схожість форми зовсім не означає схожості по суті.
 
По-перше, як відомо, аксіоми повинні містити повний і точний опис співвідношень між елементарними концептами цієї ж науки. Ці аксіоми одночасно є визначеннями для цих елементарних концептів, про що прямо говорить Д. Гілберт.
 
У Ньютона це сила, прискорення, маса. В евклідовій геометрії — точка, пряма, площина.
 
У випадку ‘енергоефективності’ ми бачимо з боку dfn “результати діяльності”, “роботи”, “послуги”, “товари”, “енергію” -- концепти (за одним винятком) не з царини споживання енергії, а з інших наук — економіки, організації виробництва. Кожен з них має своє визначення в межах відповідної науки. У випадку з ‘енергією’ ситуація така: фізики нараховують дев'ять форм енергії, а законодавство передбачає лише дві — електричну і теплову. Тут про повний і точний опис говорити не доводиться. В той же час, ‘послуги’ мають в базі законодавства 7 визначень, які, з мого погляду не цілком узгоджуються одне з одним, або мають внутрішні суперечності.
 
По-друге, об'єкти, які визначаються через аксіоми повинні бути достатньо простими (напр.: ‘точка’, ‘пряма’ в геометрії), чого ми не можемо сказати про такі об'єкти як ‘товари’, ‘послуги’, ‘роботи’.
 
По-третє, в аксіоматичних визначеннях терміни визначаються один через інший. Згадаймо (спрощую): перетин двох прямих — точка; через точку і пряму можна провести лише одну площину; перетин двох площин — пряма. Чи можемо ми так само вчинити у випадку з визначенням для ‘енергоефективності’? Чи можемо ми визначати, “послуги” як “енергоефективність помножену на обсяг використаної енергії”? Тоді так само мусимо визначати і “товари” і “роботи” і власне “енергію”.
 
По-четверте, визначати свої висхідні терміни через аксіоми здатна лише добре розвинена теорія. Стосовно рівня розвитку теорії енергоефективності ми можемо стверджувати однозначно — теорії енергоефективності не існує.
 
Отже, вважати наведене в проекті Закону “Про енергоефективність” висловлювання аксіоматичним визначенням ‘енергоефективності’ ми також не маємо підстав.
 
Тоді виникає питання: «Що ж ми маємо в проекті Закону замість визначення «енергоефективності»?”
 
На мою думку, автори законопроекту замість дефініції ‘енергоефективності’ навели нам алгоритм (формулу) розрахунку критерійної функції для критерію, який в законопроекті не визначено і навіть не названо.
 
Щоб продемонструвати відмінність між визначенням концепту (критерію) та описом його критерійної функції наведемо такий приклад.
 
В Політехнічному словнику 1989 року видання за редакцією Ішлінського А.Ю. 'яскравість енергетичну' визначено як фізичну величину, яка дорівнює відношенню потоку випромінювання в деякий тілесний кут в певному напрямку до тілесного кута і до площі проекції поверхні світіння на площину, перпендикулярну до цього напрямку.
 
В Новому політехнічному словнику, виданому в 2000 році з тим же головним редактором, стаття 'яскравість енергетична' отримала доповнення — власне дефініцію 'енергетичної яскравості'. “Яскравість енергетична — фізична величина, що характеризує енергетичні параметри оптичного випромінювання безвідносно до його дії на приймач випромінювання”. Вже після дефініції 'енергетичної яскравості' наводиться опис її критерійної функції.
 
Я не буду оцінювати якість дефініенсу 'енергетичної яскравості' оскільки, по-перше, не є фахівцем в даній галузі і по-друге, це не є предметом нашої цікавості. Просто відзначимо очевидну суттєву відмінність між дефініцією 'енергетичної яскравості' та описом 'функції критерію енергетичної яскравості'. В першому випадку сказано, що саме характеризує фізична величина 'енергетична яскравість', а в другому — яким чином можна обчислити її рівень. Очевидно, що так само мають відрізнятись дефініенс для дефініендуму 'енергоефективність' та опис 'функції критерію енергоефективності'.
 

В подальшому ми розглянемо — наскільки репрезентативними є запропоновані в законопроекті показники. 

Дмитро Задорожний
 
Коментарі (0)
Блоги