Наука інколи використовує дефініції, які не мають вигляду рівняння dfd↔dfn, як у випадку явних визначень. Такі визначення називають неявними. Пропонуються різні класифікації неявних визначень. Ми розглянемо аксіоматичні визначення, як такі, що, в деяких випадках, за формою найбільш подібні до форми висловлювання, яке ми розглядаємо.
Як приклад аксіоматичних визначень згадаємо закони (аксіоми) Ньютона.
Як стверджує фізик Д. Джанколі, з точки зору операціоналіста другу аксіома Ньютона слід розглядати не як закон, а як операційну дефініцію для сили. Дійсно, для того, щоб визначити величину і напрямок дії даної сили F, необхідно дозволити їй подіяти на тіло відомої маси m і виміряти отримане тілом прискорення a. Тоді за визначенням F дорівнює добутку m на a. Тобто, виконання експерименту дає нам дефініцію.
“Короткий словник з логіки” Горского Д.П. також дає в якості прикладу аксіоматичного визначення аксіому динаміки І. Ньютона. Наведемо її у вигляді, близькому до того, в якому її формулював І. Ньютон, але в сучасній термінології -- “прискорення тіла є прямо-пропорційним силі, що діє на нього і обернено-пропорційним масі цього тіла”, або у формалізованому вигляді a = F/m.
З правого боку рівняння бачимо співвідношення. Так само як у згаданих випадках з “визначенням” енергоефективності. Але схожість форми зовсім не означає схожості по суті.
По-перше, як відомо, аксіоми повинні містити повний і точний опис співвідношень між елементарними концептами цієї ж науки. Ці аксіоми одночасно є визначеннями для цих елементарних концептів, про що прямо говорить Д. Гілберт.
У Ньютона це сила, прискорення, маса. В евклідовій геометрії — точка, пряма, площина.
У випадку ‘енергоефективності’ ми бачимо з боку dfn “результати діяльності”, “роботи”, “послуги”, “товари”, “енергію” -- концепти (за одним винятком) не з царини споживання енергії, а з інших наук — економіки, організації виробництва. Кожен з них має своє визначення в межах відповідної науки. У випадку з ‘енергією’ ситуація така: фізики нараховують дев'ять форм енергії, а законодавство передбачає лише дві — електричну і теплову. Тут про повний і точний опис говорити не доводиться. В той же час, ‘послуги’ мають в базі законодавства 7 визначень, які, з мого погляду не цілком узгоджуються одне з одним, або мають внутрішні суперечності.
По-друге, об'єкти, які визначаються через аксіоми повинні бути достатньо простими (напр.: ‘точка’, ‘пряма’ в геометрії), чого ми не можемо сказати про такі об'єкти як ‘товари’, ‘послуги’, ‘роботи’.
По-третє, в аксіоматичних визначеннях терміни визначаються один через інший. Згадаймо (спрощую): перетин двох прямих — точка; через точку і пряму можна провести лише одну площину; перетин двох площин — пряма. Чи можемо ми так само вчинити у випадку з визначенням для ‘енергоефективності’? Чи можемо ми визначати, “послуги” як “енергоефективність помножену на обсяг використаної енергії”? Тоді так само мусимо визначати і “товари” і “роботи” і власне “енергію”.
По-четверте, визначати свої висхідні терміни через аксіоми здатна лише добре розвинена теорія. Стосовно рівня розвитку теорії енергоефективності ми можемо стверджувати однозначно — теорії енергоефективності не існує.
Отже, вважати наведене в проекті Закону “Про енергоефективність” висловлювання аксіоматичним визначенням ‘енергоефективності’ ми також не маємо підстав.
Тоді виникає питання: «Що ж ми маємо в проекті Закону замість визначення «енергоефективності»?”
На мою думку, автори законопроекту замість дефініції ‘енергоефективності’ навели нам алгоритм (формулу) розрахунку критерійної функції для критерію, який в законопроекті не визначено і навіть не названо.
Щоб продемонструвати відмінність між визначенням концепту (критерію) та описом його критерійної функції наведемо такий приклад.
В Політехнічному словнику 1989 року видання за редакцією Ішлінського А.Ю. 'яскравість енергетичну' визначено як фізичну величину, яка дорівнює відношенню потоку випромінювання в деякий тілесний кут в певному напрямку до тілесного кута і до площі проекції поверхні світіння на площину, перпендикулярну до цього напрямку.
В Новому політехнічному словнику, виданому в 2000 році з тим же головним редактором, стаття 'яскравість енергетична' отримала доповнення — власне дефініцію 'енергетичної яскравості'. “Яскравість енергетична — фізична величина, що характеризує енергетичні параметри оптичного випромінювання безвідносно до його дії на приймач випромінювання”. Вже після дефініції 'енергетичної яскравості' наводиться опис її критерійної функції.
Я не буду оцінювати якість дефініенсу 'енергетичної яскравості' оскільки, по-перше, не є фахівцем в даній галузі і по-друге, це не є предметом нашої цікавості. Просто відзначимо очевидну суттєву відмінність між дефініцією 'енергетичної яскравості' та описом 'функції критерію енергетичної яскравості'. В першому випадку сказано, що саме характеризує фізична величина 'енергетична яскравість', а в другому — яким чином можна обчислити її рівень. Очевидно, що так само мають відрізнятись дефініенс для дефініендуму 'енергоефективність' та опис 'функції критерію енергоефективності'.
В подальшому ми розглянемо — наскільки репрезентативними є запропоновані в законопроекті показники.
.gif)
