Рус Укр
ГоловнаБлогиОбговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про «енергоефективність».Ч.3(а)
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про «енергоефективність».Ч.3(а)

304
В цій частині ми розглянемо — як саме працюють показники “співвідношення між обсягом вироблених благ, виробленої продукції та енергі) і обсягом енергії, використаної для виробництва таких благ”.
В цій частині ми розглянемо — як саме працюють показники “співвідношення між обсягом вироблених благ (результатів діяльності (функціонування), виробленої продукції (товарів, робіт, послуг) та енергії і обсягом енергії, використаної для виробництва таких благ”.
 
Попередньо зробимо дві ремарки.
 
1. Щодо терміну ‘energy efficiency’.
 
Даний термін набув поширення (мал. 1) після 1970 року, що пов'язано, ймовірно, з енергетичною кризою. Він вживався в декількох значеннях [https://en.wikipedia.org/wiki/Energy_efficiency]:
 
Частота вживання термінів
 
-- як співвідношення між корисним виходом і входом процесу перетворення енергії -- ‘energy efficiency’ (physics);
-- ‘electrical efficiency’, як корисна вихідна потужність на спожиту електроенергію;
-- ‘mechanical efficiency’, як співвідношення виміряної продуктивності до продуктивності ідеальної машини;
-- ‘thermal efficiency’ (теплова ефективність), рівень перетворення теплової енергії в нетто роботу або навпаки;
-- ‘luminous efficiency’ (світлова ефективність) як міра того, наскільки добре джерело світла виробляє видиме світло;
-- ‘fuel efficiency’ (ефективність використання палива) як ефективність перетворення потенційної енергії палива в кінетичну енергію;
-- ‘energy efficiency in transportation’ (енергоефективність у транспорті), як економія палива різних видів транспорту.
Тобто, термін ‘energy efficiency’ вживався, якщо дозволите, в утилітарних контекстах.
 
З ухваленням і поширенням концепції сталого розвитку, як превалюючої стратегії на XXI століття, вживання даного терміну набуло іншого забарвлення. Тепер ‘energy efficiency’ почали пов'язувати також зі сталим споживанням (збереженням) викопних енергоресурсів, сталою екологією (збереженням навколишнього середовища), сталим соціальним розвитком.
 
2. Щодо значення і призначення показників.
 
‘Показник’ визначають як: “те по чому можна судити про розвиток і хід чогось” [http://litmisto.org.ua/?p=21210]; “наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому-небудь” [http://sum.in.ua/s/pokaznyk].
 
З цих визначень випливає, що показники нам необхідні для оцінювання. А оцінювання є можливим лише при порівнянні значення показника з його еталонним значенням, або з його попереднім значенням, або з його місцем на відповідній шкалі можливих значень.
 
Коли ми говоримо про річну рентабельність підприємства, то порівнюємо актуальну рентабельність з попередньою за такий самий інтервал часу, або з середньою рентабельністю в даному сегменті ринку, або з запланованою. В іншому випадку ми не зможемо дати оцінку величині показника. Коли ми оцінюємо показник теплоти атмосферного повітря — його температуру -- то імпліцитно співвідносимо актуальне значення показника з його місцем на шкалі відносно нуля.
 
Отже, за допомоги показників ми виконуємо операції порівняння.
 
Почнемо наш аналіз з останнього співвідношення: між обсягом виробленої енергії, та енергії, використаної для виробництва цього обсягу. Вочевидь, цей показник пропонується застосовувати для оцінки обладнання, призначеного для перетворення енергії з однієї форми в іншу.
 
З мого погляду є очевидним, що даний показник є ні чим іншим, як коефіцієнтом корисної дії. Про це казав М. Гінзбург, який ще в 2008 році висунув пропозицію визначати ‘енергоефективність’ як “співвідношення між кількістю енергії на виході процесу перетворювання до кількості енергії на вході”. Він зауважив, що “для окремих виробів (наприклад, водогрійних котлів) це поняття збігається з ККД”. Згадуючи В. Оккаму поставимо запитання: “Чи є потреба в даному випадку породжувати нові сутності?”
 
Отже, щоб побачити як працює цей показник ‘енергоефективності’ наведемо такий умовний приклад: маємо дві одиниці обладнання для перетворення енергії. Співвідношення енергії “на виході” до спожитої енергії (ще раз зауважимо, що це -- ККД) одного агрегату дорівнює 0.25. Теж саме співвідношення для іншого агрегату — 0.90. Виходячи зі співвідношення мусимо визнати, що ‘енергоефективність’ другого агрегату є вищою і нашим рішенням буде — використовувати саме його. Але якщо ми подивимось на додаткові умови, а саме — перший “агрегат”, це сонячна електростанція, а другий — теплогенератор, що спалює вугілля, то побачимо, що наш початковий висновок був щонайменше неоднозначним. Адже в першому випадку ми використовуємо відновлюваний екологічно чистий енергоресурс, а в другому — вичерпний екологічно шкідливий.
 
Мені можуть сказати, що даний приклад не є показовим, оскільки в цих випадках відмінними одне від одного є як спожиті енергоресурси, так і форми енергії на виході. На це можна заперечити наступним чином — в формулах показників нічого не говориться про вид енергоресурсів на вході та на виході процесу, а також про те, яка саме форма енергії в яку перетворюється. Тому навівши такий приклад ми методологічно нічого не порушили. Окрім цього скажемо, що коли замість теплогенератора введемо в приклад ТЕЦ (яка також виробляє електроенергію), то наші висновки щодо показника енергоефективності будуть такими ж.
 
Але, поза тим, наведемо інший приклад.
 
Є два агрегати, які перетворюють енергію молекулярних зв’язків енергоносія в теплову енергію. Для одного співвідношення енергії “на виході” до спожитої енергії  дорівнює 0.75, для іншого — 0.90. З формальної точки зору відповідно до формулювання в законопроекті більш енергоефективним є другий агрегат. Але, якщо ми скажемо, що в першому випадку отримання теплової енергії відбувається за рахунок спалювання пелетів чи брикетів, а в другому — газу (чи вугілля), то наші оцінка значень показників дещо зміняться. Можливо навіть на протилежні.
 
Згаданий вже тут М. Гінзбург, стверджував, що ці показники дають змогу порівнювати “вироби однакового призначення з погляду споживання енергії”. Але, як ми щойно побачили, це не завжди дає нам можливість отримати адекватну оцінку, оскільки даний показник енергоефективності не враховує фактору вичерпності енергоресурсу та екологічної шкідливості викидів.
 
Зафіксуємо ці два фактори і розглянемо випадок порівняння двох теплогенераторів близької потужності, які використовують однаковий енергоресурс.
 
На мою думку, сенс порівнювати ці теплогенератори буде лише у випадку, коли їхній ККД буде впливати на вибір між двома комплексними рішеннями — вибором однієї з двох систем теплопостачання з однаковим рівнем інтеграції (централізації) -- “більше утеплимо — менша потужність теплогенерації”, або “менше утеплимо — більша потужність теплогенерації”. Але тут, на мою думку, пріоритетною вже може бути економічна оцінка таких комплексних рішень.
 
Останнє міркування можна застосувати і до випадку порівняння теплогенераторів однакової потужності з різним ККД.
 
Розглянемо приклад порівняння теплогенераторів в складі двох різних систем теплопостачання: індивідуальної та групової.
 
Я буду називати форму теплопостачання:
індивідуальною, якщо теплогенерація та споживання теплової енергії відбуваються задля та в межах одного помешкання (квартири чи присадибного домоволодіння);
колективною, коли теплогенерація відбувається для забезпечення тепловою енергією лише і виключно колективу власників квартир в межах одного будинку;
груповою, коли теплогенерація відбувається заради забезпечення тепловою енергією групи будинків в межах мікрорайону, цілого мікрорайону чи групи мікрорайонів;
централізованою, коли теплопостачання відбувається з ТЕЦ за рахунок когенерації і заради забезпечення тепловою енергією житлового району чи кількох житлових районів.
На мою думку в даному випадку безпосереднє порівняння теплогенераторів для індивідуального теплопостачання та генератора для групового теплопостачання за показником енергоефективності (співвідношенням енергії на виході та на вході) нам мало що дає. Лише системна (в тому числі економічна) оцінка технічних рішень для однієї та іншої форми теплопостачання дозволяє зробити вибір з урахування вичерпності енергоресурсів та екологічності викидів.
 
З викладеного можна зробити такі висновки:
1. Показник енергоефективності для обладнання, призначеного для перетворення енергії не є інформативним.
2. Він не дозволяє отримати адекватних оцінок не лише для обладнання з різним призначенням, але і для обладнання однакового призначення.
3. Безпосереднє порівняння має сенс лише для теплогенераторів однакової потужності, що працюють на однаковому енергоресурсі.
4. Цей показник не забезпечує врахування таких вагомих факторів енергоефективності як вичерпність енергоресурсів та екологічність викидів — факторів що є базовими в контексті концепції сталого розвитку.
5. Використання такого показника вимагає при своїй операціоналізації розробки додаткових алгоритмів.
6. Ці алгоритми повинні забезпечувати врахування вичерпності енергоресурсів та екологічності викидів при перетворенні енергії.
7. Наразі пропозиції таких алгоритмів в проекті закону ми не бачимо.
 
Початок обговорення можно прочитати за посиланнями: 
Дмитро Задорожний
 
Коментарі (0)


Блоги