Рус Укр
ГоловнаБлогиОбговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.2
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

 

 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.2

1877
Друге запитання: ”Що означає ‘робота’ і як цей концепт пов'язується з виробничим процесом?”
Фізики кажуть, що сила виконує роботу тоді, коли пересуває тіло на певну відстань. Робота W, яка здійснюється постійною силою F над тілом при його пересуванні на відстань d, визначається виразом W=F∙d∙cosΘ=F∙d, де Θ -- кут між векторами F и d [Джанколи Д. Физика: В 2-х т. Т. 1: Пер. с англ.-М.: Мир, 1989.-- 656 с. С. 176].
 
Коріння цього визначення ймовірно лежать в XVII-XVIII ст., коли виникла потреба вимірювати просту роботу парових машин, яка полягала в пересуванні тіл.
 
Пізніше з'явились визначення на кшталт; “Виконати механічну роботу — означає подолати або знищити опір, такий як молекулярні сили, сили пружин, сила ваги, інерція матерії тощо. Стирати, шліфувати тіло, ділити його на частини, підіймати вантажі, тягти воза, стискати пружини — це означає виконувати роботу” [Кричевский И. Р. Понятие и основы термодинамики. Издательство „Химия", 1970 г. 440 стр. С. 80].
 
Від цих визначень в парадигмі науки фізики ми легко можемо перейти до парадигми виробництва. Порівняємо їх з визначеннями основних технологічних, допоміжних процесів та процесів обслуговування. Технологічний процес (основний чи допоміжний) визначається як такий, під час якого відбуваються фізико-хімічні перетворення з предметом праці: змінюються форма та/або розміри предметів праці, якості, вигляд, взаємне розташування частин. Порівняймо зі “стирати, шліфувати тіло, ділити його на частини”, або “знищити опір, такий як молекулярні сили”. Допоміжні процеси сприяють основним технологічним. Процеси обслуговування сприяють як основним так і допоміжним процесам. Але під час процесів обслуговування не відбувається фізико-хімічних перетворень з предметом праці. Це, наприклад, транспортні та складські (вантажно-розвантажувальні) процеси. Я би назвав таку класифікацію виробничих процесів структурно-виробничою, оскільки вона репрезентує структуру процесів створення продукту, характерного для даного виробництва . Саме відповідно до неї будується виробнича структура підприємства: головні та допоміжні цехи (підрозділи), цехи з обслуговування.
 
Тобто, процеси роботи в фізиці (механіці), це практично те ж саме, що окремі трудові, механізовані, автоматизовані чи автоматичні виробничі процеси.
 
Порівняємо з визначенням в базі законодавства: “Виробничий процес — систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили”.
 
Якщо не брати до увагу певну некоректність, що не стосуються нашого питання і про яку я зараз скажу, погодимось, що це те ж саме, про що говорить фізика.
 
І далі (з бази законодавства): “Виробництво — сукупність ... виробничих процесів... ”.
 
Згадана некоректність полягає в наступному. По-перше, автори визначення для ‘виробничого процесу’ необґрунтовано поєднали в даному контексті предмети праці і знаряддя праці в ‘засоби виробництва’. Насправді цілеспрямовано змінюються лише предмети праці, але не знаряддя, а тим більше, не робоча сила. Саме зміна предметів праці є системо-твірною функцією виробничого процесу. Зміна знарядь, якщо і коли відбувається під час виробничого процесу, є побічним ефектом. Залежно від того, які зміни ми хочемо зробити з предметом праці, обираються знаряддя і відповідна робоча сила. Друга некоректність полягає в тому, що зміни характеристик предметів праці відбуваються не в усіх виробничих процесах, а лише в технологічних. В процесах обслуговування такі зміни відсутні.
 
Отже ми маємо підстави замінити в нашому “фізичному” співвідношенні ‘виконану роботу’ на ‘виконану систему виробничих процесів’, або ‘виконаний виробничий процес’. І тоді воно отримає вигляд:
 
Далі, заради лаконічності та з причин стилістики, я інколи буду вживати “виконана робота”.
 
Коли рядки, що вище, вже були написані, мені потрапила на очі книжка [Тельдеши Ю., Лесны. Мир ищет энергию – М.: Мир, 1981. 439 с., с. 18] де схожим показником (який називався к.к.д.) обчислювалась економічність теплової машини як відношення ‘виконаної роботи’ до ‘отриманого тепла’. Тобто жодної енергоефективності, лише к.к.д. В сучасних словниках (зокрема в згаданому раніше “Новому політехнічному словнику”. Ред. А.Ю.Ішлінський) в статті “ККД” корисно використана енергія в чисельнику супроводжується поясненням -- “перетворена в роботу”.
 
2. Про Директиву ЕС та назву показника.
 
До цього часу наша увага була спрямована на праву частину “визначення” (дефініції) — ‘вироблені блага’. Зробимо невелику перерву і звернемось до лівої частини -- до ‘енергоефективності’.
В Директиві ЕС, про яку мені «повідомили» з Мінрегіону, ліворуч стоїть “energy efficiency”. Тобто, “efficiency” в законопроекті перекладено як “ефективність”.
 
Але далеко не факт, що це -- переклад.
 
Термін ‘эффективность’ в московсько-мовній літературі з'явився з 1864 року. Ймовірно, що хтось з перекладачів робіт англійських авторів використав “кальку”. Причому, ймовірно, “кальку” до слова effectiveness (яке має транскрипцію ‘іфектівніс’ з наголосом на другому складі), що фонетично дуже близько до слова ‘эффективность’. Відчутне поширення терміну почалось з початком XX століття. Достеменно відомо, що саме як “кальку” слово ‘эффективность’ було вжито в перекладі книги Г. Форда “Сьогодні і завтра. Продовження книги “Моє життя. Мої досягнення”” (Лєнінград, 1927 рік). На виносці сторінки 19 читаємо -- “Efficiency” не переводимо на русский язык. Оно означает максимум производительности (підкреслення моє), являющейся результатом технической подготовленности и рациональной организации труда. Мы передаем его термином “эффективность”. Зауважу, перекладачі кажуть “передаємо”, а не “перекладаємо”. Тобто, говорять про “кальку”.
 
Отже ми маємо один з варіантів раннього значення ‘efficiency’ в управлінні -- максимум продуктивності. Тобто не просто ‘продуктивність’, а саме найвищий її рівень. Все що нижче — вже не ‘efficiency’.
 
Радянські, а слідом за ними і українські економісти впродовж більш як 70 років дискутують стосовно значення терміну ‘ефективність’.
 
Англо-мовні дослідники вважають, що значення терміну ‘efficiency’ як співвідношення прийшло в економіку з механіки, де він використовувався для позначення “співвідношення корисної роботи (знов таки “роботи” -- підкреслення моє) до витраченої енергії”. Пізніше ‘співвідношення’ стало основою ідей Ф. Тейлора щодо застосування емпіричних методів у виробничих процесах [Looking Back on Efficiency: A Historical Perspective. http://efficiency.weareint.io/historical-perspective-efficiency/]. Власне після Ф. Тейлора, на думку цих дослідників, за ‘efficiency’ закріпилось значення ‘співвідношення’.
 
Отже, виходить так, що в Директиві ЕС йдеться про енергетичне співвідношення.
 
Як же його назвати нам?
 
З огляду на все вищесказане, на мою думку, найбільш вдалою може бути така назва як ‘енергопродуктивність’, що асоціюється з дією за значенням “продукувати, виробляти”, що власне і відбувається під час виробничих процесів.
 
За пропонованого нами підходу отримує свою логіку і обернений показник -- ‘енергонасиченість виробничого процесу’. У випадку проекту Закону, де ‘продукція’ є оцінкою виключно результату, обернений показник виглядає нісенітницею.
 
Наприклад, результат (продукція) прокатного цеху — тони металопрокату.
 
У варіанті законопроекту показник “енергія/тони” аж ніяк не можна називати енергонасиченістю продукції. Бо ця продукція (результат) лежить на складі і її насиченість енергією означає виключно “насиченість” внутрішньою енергією, яка змінюється, згідно з законами термодинаміки, зі змінами температури повітря. На виході з прокатного стану внутрішня енергія має одне значення, на складі влітку інше, взимку на складі — ще інше.
 
(Далі буде)
 

 

Початок обговорення можно прочитати за посиланнями: 
 
 
 
Дмитро Задорожний
 
Коментарі (0)
Блоги