Рус Укр
ГоловнаБлогиОбговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Ч.3(б)
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Ч.3(б)

248
В кінці попередньої частини я обіцяв, що надалі розглядатиму інші співвідношення. Спробував розпочати і усвідомив, що не розумію авторів законопроекту
В кінці попередньої частини я обіцяв, що надалі розглядатиму інші співвідношення. Спробував розпочати і усвідомив, що не розумію авторів законопроекту — що саме брати як приклад в якості чисельників співвідношень. Що означають терміни? Через це ми змушені знов зануритись в аналіз термінів.
 
Власне даний матеріал мав би бути на початку третьої частини, але оскільки, як кажуть будівельники, монтаж відбувається “з коліс”, то сталось так, як сталось.
 
Отже, зацитую ще раз фрагмент “визначення”, яке пропонують автори: “вироблені блага”: результати діяльності (функціонування), вироблена продукція (товари, роботи, послуги) та енергія.
 
Не зовсім зрозумілим є принцип розподілу ‘вироблених благ’ на групи.
 
Так, 'вироблені блага' розбито на три окремі групи: ‘результати діяльності’, ‘вироблену продукцію’ і ‘енергію’. Фактично маємо приклад некоректної класифікації.
 
1. Якби автори законопроекту зазирнули до бази Законодавства, то змогли б там прочитати, що “продукція -- це результат економічної діяльності” [Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 Держспоживстандарт України; Наказ, Класифікатор від 11.10.2010 № 457]. А Класифікатор відходів ДК 005-96 (Розділи А.1 - А.20) [Держстандарт України; Класифікатор від 29.02.1996 № 89] додає, що цей результат “має корисні властивості та призначений для використання споживачем”. Тобто, відповідно до вказаних нормативних актів, вироблена продукція і результати діяльності це одне й те ж.
 
Я би сказав трохи інакше. Вироблена продукція це один з можливих результатів діяльності. Бо, наприклад, результатами діяльності можуть бути: збільшення розмірів прибутку, розширення ринку збуту, які (прибуток і додаткові ринки) не є продукцією. В будь-якому випадку, виділяти ‘результати діяльності’ і ‘продукцію’ як дві групи одного рівня є порушенням правил класифікації.
 
Поясню на більш близькому для пересічного читача прикладі.
 
Припустімо, що ми хочемо класифікувати міський пасажирський транспорт за наступними ознаками: тип ходової частини, тип тяги. Тоді перша група розподілиться на дві підгрупи: рейковий транспорт і нерейковий. Друга група — електрична, двигуни внутрішнього згоряння, гібридні двигуни.
 
Якщо ми до другої групи додамо підгрупу “автобуси” (отримаємо: електрична, двигуни внутрішнього згоряння, гібридні двигуни, автобуси), то порушимо правила, оскільки “автобуси” вже входять до групи “двигуни внутрішнього згоряння”. Саме так вчинили автори законопроекту, виділивши групу “продукція” з групи “результати діяльності” і необґрунтовано поставивши її на один класифікаційний рівень з останньою. Хіба що автори законопроекту склад групи “результати діяльності” уявляють якось інакше.
 
2. Але в законопроекті не дається визначення ‘результатам діяльності’. В базі законодавства узагальнене визначення для ‘результатів діяльності’ також відсутнє. Є визначення для термінів ‘Результати топографо-геодезичної і картографічної діяльності’ та ‘Результати інтелектуальної діяльності’. Є визначення для ‘результатів’ -- “результати -- кінцева мета реалізації завдання” [Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок від 31.05.2017 № 447]. Вважати таке висловлювання дефініцією не уявляється можливим через те, що воно є абсурдним.
 
‘Мета’, це те, до чого хтось прагне. А ‘результат’, це остаточний підсумок діяльності [Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. -- К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. -- 1728с.]. Ніхто не каже -- “моєю метою є результат”, або “результат — це моя мета”. Бо це абсолютно беззмістовні висловлювання. Бо завжди прозвучить запитання — який саме результат? Мета завжди має якісний і кількісний бік. Для суб'єкта економічної діяльності мета це — кількісно виражений майбутній бажаний стан. Наприклад, обсяг продаж на кінець планового періоду. Остаточні підсумки діяльності також мають кількісне вираження і можуть бути більшими, меншими чи дорівнювати меті. В будь-якому випадку вони все одно будуть результатами. Але в перших двох випадках ми аж ніяк не можемо вважати, що наш результат кількісно дорівнює нашій меті. Звідси — узагальнення на кшталт “результати -- кінцева мета” є некоректним.
 
Отже -- або автори законопроекту пишуть не замислюючись над значенням написаного, або під результатами діяльності мають на увазі щось відмінне від того, що передбачено нормативними актами. Але нам не повідомляють.
 
3. Не є зрозумілим, чому таке вироблене благо як ‘енергію’ автори законопроекту винесли за межі ‘результатів діяльності’ та/або ‘виробленої продукції’. Адже є очевидним, що, для прикладу, вироблена теплова енергія є продукцією, оскільки, відповідно до наведеного вище, “має корисні властивості та призначена для використання споживачем”. А в Законі України “Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції” (№ 3390-VI від 19.05.2011) сказано однозначно – термін "продукція" включає також електроенергію.
 
Якщо, на думку авторів, енергія не є ні результатами, ні продукцією, то чим вона тоді є в контексті законопроекту? Чи таке відокремлення ‘енергії’ є просто формальною даниною назві законопроекту? Але, знов таки, ця “данина” є порушенням правил класифікації.
 
Початок обговорення можно прочитати за посиланнями: 
 
 
 
Дмитро Задорожний
 
Коментарі (0)


Блоги