У мене та інших українців виникають усе більше думок і запитань незручних для київської та державної влади.
Ще раз хочеться публічно порушити проблеми оборони країни та її столиці, перегукуються з поспішним масштабним будівництвом доріг у Києві на що, певно, витрачаються десятки, а може сотні мільйонів гривень.
Наприклад, зараз широкомасштабне прокладання нового асфальту, обладнання різних огорож і облаштування кількох площ проводиться у Києві на пр.Героїв Сталінграда.
Важко собі уявити скільки зараз тут спеціальних машин, тракторів, іншої техніки. Наче київська влада на чолі з Кличком готується до параду Перемоги..
Ремонти та будівництво весь час тривають і в інших районах столиці. І це при тому, що тільки в травні 2023 року місто з десяток разів обстрілювали ракетами та дронами. І невідомо, що ворог робитиме далі..Логічно публічно запитати у мера В.Кличка та його колег: а чи не краще зараз було б зосередитися тільки на оборонних витратах, зосередитися на війні, а не на асфальті? Куди ви так, панове чиновники, поспішаєте із дорожніми роботами?..Є зайві кошти закупіть патрони, снаряди, міномети, гранатомети, відповідне спорядження, медикаменти тощо..
І віддайте це на оборону Києва і країни!
Класифікувати це можна по-різному. Суспільство має зробити свої оцінки. Й бажано, щоб це сталося скоріше..
А відтак, це поки: байдужість, безвідповідальність, звичайний розумовий тупізм..Чи щось більше, яке на користь ініціаторам таких «дорожніх проєктів», а не місту чи країні? Можна тільки дивуватися куди дивиться вища державна влада..
Або ці сумнівні під час війни дорожні роботи з розмахом ніхто не контролює, їх не бачить?..
Мені пригадалася чудова цитата зі статті українського письменника і поета Юрія Липи, який у статті в газеті «Літературна Україна»- «Лозу відновить Бог!» написав:» Перед розвиднем накликана безвір’ям темрява густішає..
Хоча незабаром і сяйне перший промінь Воскресіння, але заблуклій душі боязно повірити в це, бо вона вірить в очевидне, у те, що виблискує вогнями морального перелюбу, у модне, що робить проституйовану політику вигідним бізнесом, уважається за «формат», хоча щокрок обертається брутально-примітивним матом.Але кому сказати про СОВІСТЬ?!»…
Що висловити наостанок? Тоді, коли заповідалася нова держава, багатьом, певно, навіть приснитися не могло, яких монстрів виплодить затяжний хаос, які безодні людського падіння явить..А тим часом світла у кінці великого темного тунелю поки не видно..
.gif)
