3.2.3. Будівництво. Організаційні обставини.
Склад і структура процесів будівельного виробництва визначається двома граничними ситуаціями [Повышение эффективности мобильных строительных организаций / Б. В. Прыкин, Г. Н. Дибцов, Д. В. Задорожный и др. – М.: Стройиздат, 1988. – 240 с.]:
1. Комплексна житлово-виробнича база Bi і будівельний підрозділ Ai розташовані в одному населеному пункті. Будівництво чи оновлення об'єкту С виконується на відстані щоденної транспортної досяжності li.
2. Об'єкт С” розташовано від головної бази на відстані, що перевищує відстань щоденної транспортної досяжності. Тоді головний підрозділ мусить створити допоміжну житлово-виробничу базу B” і допоміжний підрозділ А” на відстані lj від головної бази і на відстані щоденної транспортної досяжності від об'єкту С”. Будівництво чи оновлення об'єкту виконується у співпраці допоміжної житлово-виробничої бази В” та місцевої бази D. При цьому частина конструкцій може постачатись з головної бази Bi.
Звідси в будівельному виробництві вирізняються наступні фази:
-- передислокація на відстань li і концентрація елементів виробничих процесів (машин, механізмів, робочих, матеріалів та конструкцій) на будівельному майданчику (фаза 1);
-- рух елементів виробничих процесів під час виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті будівництва в межах будівельного майданчика (фаза 2);
-- передислокація елементів мобільної допоміжної житлово-виробничої бази і робочих на відстань lj та будівельно-монтажні роботи по її монтажу (фаза 3);
-- транспортування конструкцій з головної бази Bi на об'єкт С” (фаза 4).
Порівняльний аналіз показників.
Розглянемо два умовні приклади, коли дві будівельні організації будують за однаковим проектом будинки.
1. В межах щоденної транспортної досяжності. При цьому один з об'єктів розташовано в межах населеного пункту, а інший — на відстані 40 км.
Зрозуміло, що в другому випадку транспортна робота по доправленню машин, механізмів, матеріалів, конструкцій та робочих буде значно перевищувати таку ж саму в першому випадку. Для виконання такої роботи буде потрібно значно більше енергії.
Якщо оцінимо продукцію будівельного виробництва в метрах кубічних будівлі, то з мого погляду є очевидним, що показник енергетичного співвідношення Ef для другого випадку буде значно гіршим, ніж для першого. Але це зовсім не означає, що в другому випадку менш раціонально використовувалась енергія.
При застосуванні показника енергопродуктивності EPв збільшення обсягів спожитої енергії (в знаменнику показника) буде тягти за собою відповідне збільшення обсягів виконаної роботи і відповідне зростання розмірів чисельника. Це гарантуватиме адекватність оцінок раціональності використання енергії.
2. Один з об'єктів розташовано в межах населеного пункту, а інший — на відстані lj.
В цьому випадку показник Ef дасть нам ще більш неадекватні оцінки, оскільки в чисельнику ми не зможемо врахувати додаткові обсяги робіт в фазах 3 та 4 при будівництві об'єкту на відстані, що перевищує відстань щоденної транспортної доступності від головної бази.
Тобто, у випадку будівельного виробництва також бачимо, що показник Ef, пропонований Мінрегіоном, не дає адекватних оцінок раціональності використання енергії.
Початок обговорення можно прочитати за посиланнями:
.gif)
