Днями була річниця без графіків стабілізаційних відключень. Зараз - останній день зими. Якою вона була для нас?
Скажу чесно, я був справді песимістично налаштований. Розуміючи, наскільки крихкою була інфраструктура, якими були ризики, складно було будувати хоча би стримано-оптимістичні плани.
І я дуже радий, що моїм страхам не вдалося справдитися. Хоч і не на 100%.
Останнім часом часто повторюю фразу, що якщо в Києві все нормально і світло є, це не означає, що так скрізь. І персонально вважаю, що нам треба активніше ділитися інформацією про те, що відбувається на прифронтових ділянках, наскільки обстріли енергетичних об'єктів є серйозними там. Що Дніпропетровщину атакують регулярно, на Донеччині станції страждають.
Та ми вже зовсім близько до тепла. Завдяки сонячній погоді ВДЕ генерують більше, а через тепло споживання електроенергії знизилося. Позавчора взагалі, для того, щоб збалансувати енергосистему, Укренерго застосовувало аварійну допомогу, надлишки викуповувала Польща.
Водночас ENTSO-E збільшило для України перетин для експорту.
Це означає, що тепер, якщо генерованої електроенергії буде забагато, енергокомпанії зможуть продавати більше її надлишків в Європу. Зазвичай ціна експорту вища, ніж вартість аварійної допомоги, тобто продаючи зайві обсяги закордон, ми будемо заробляти кошти для власної енергосистеми.
Нас не змогли загасити минулої зими, не загасили й цієї. Дякую за це Збройним Силам і енергетикам.