Рус Укр
ГлавнаяБлогиОбговорення проєкту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Ч.7(3.2.4)
Опросы все опросы
ЧТО ПРЕПЯТСТВУЕТ ВАМ ВОВМРЕМЯ ПЛАТИТЬ ПО СЧЕТАМ ЗА УСЛУГИ ЖКХ?
Слишком высокие тарифы
Регулярное повышение квартирной платы
Низкое качество услуг или их полное отсутствие
Не соблюдение исполнителями сроков по вывозу мусора
Бездействие ЖЭКа
Ничего, я всегда вовремя плачу
Я не считаю нужным платить за коммунальные услуги

 




 


 

Обговорення проєкту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Ч.7(3.2.4)

158
Особливості прокатного виробництва, що впливають на показник енергопродуктивності розглянемо на прикладі сортового прокату великого та середнього розмірів

3.2.4. Прокатне виробництво.

Особливості прокатного виробництва, що впливають на показник енергопродуктивності розглянемо на прикладі сортового прокату великого та середнього розмірів — таких виробів зі сталі, один з розмірів яких набагато перевищує два інших, а поперечний переріз має форму, зокрема, круга, квадрата, кута, швелера, двотавра та рейки (мал. 1).

Технологія виробництва.

Основний технологічний процес виготовлення сортового прокату (вальцювання) полягає в тому, що заготівка обтискається у валах, що обертаються (мал. 2).

Заготівки являють собою сталеві бруски довжиною кілька метрів. Для середньо-сортного прокату заготівки мають поперечні розміри 80×80; 100×100; 120×120 мм; для крупно-сортного прокату -- 120×120; 150×150 мм та більше. Заготівки в поперечному перерізі можуть бути також прямокутними.

 

Мал. 1. Деякі види сортового металопрокату великого та середнього розмірів. 

 


Мал. 2. Схема процесу вальцювання [ Технология прокатного производства. Книга 1. Беняковский Н.А. и др. М.: Металлургия, 1991, 440 с. С. 187].

Вали мають на своїй поверхні вирізи особливої форми (калібри) в залежності від “сортового” призначення валу (мал. 3.).

  


Мал. 3. Приклади калібрів [Технология прокатного производства, с. 139]: 1 — ромбовидний; 2 — квадратний; 3 — для вальцювання кутів; 4 — овальний.

На кожній наступній парі валів калібри мають інший вигляд, що забезпечує поступове обтискання заготівки до форм і розмірів даного виду і номера прокатного профілю.

Наприклад, для отримання кута на стані 450 заготівка послідовно обтискається на 14 відмінних один від одного калібрах (мал. 4).

 


Мал. 4. Схема калібрування прокату кута на стані 450 [ Технология прокатного производства, с. 373].

Порівняльний аналіз показників.

Під час технологічного процесу вальцювання одночасно виконується два неподільних види робіт: робота з поперечного обтискання заготівки та робота по пересуванню заготівки.

Отже, для обрахунку показника енергопродуктивності виробничого процесу вальцювання ми повинні суму виконаних робіт з обтискання та пересування (транспортування) предмету праці поділити на загальний обсяг витраченої на ці процеси енергії. Названі два види робіт мають таку особливість, що їхні обсяги в розрахунку на одну тону продукції змінюються в протилежних напрямках в залежності від зміни номера конкретного виду профілю.

Так, обсяг транспортної роботи, на одну тону продукції скорочується зі зростанням площі поперечного перерізу профілю. Це пов'язано зі скороченням довжини 1 тони продукції. Для кута з однаковими поличками закономірність скорочення довжини 1 тони кута в залежності від розміру полички апроксимується степеневою функцією (мал. 5). На малюнку по осі ординат відкладено довжину однієї тони кута. По осі абсцис — ширина полички. Синім — дані відповідно до стандарту. Червоним кольором — крива апроксимації залежності.  Дані взято з https://aksvil.by/klientam/tablitsa-vesov/teoreticheskiy-ves-stalnogo-ugolka/.  З цих даних випливає — для того, щоб отримати кут з поличкою 20 мм необхідно пересунути кожен кілограм заготівки на відстань в 144 рази більшу, ніж для отримання кута з поличкою 250 мм.

З іншого боку, робота з обтискання на 1 тону прокату зростає зі зростанням номеру профілю. Це випливає з того факту, що середній коефіцієнт розтягування (співвідношення площі поперечного перерізу заготівки та готового профілю) коливається в межах 3-4% для велико-сортних, середньо-сортних, дрібно-сортних, дротових та штріпсових прокатних станів і складає в середньому 1.3 [Технология прокатного производства, с. 155]. Зрозуміло, що зменшення на 30% площі поперечного перерізу заготівки 900х900 мм вимагає виконання більшої роботи, ніж для заготівки 80х80 мм. Тому і потужність електродвигунів збільшується. Так, для середньо-сортного стану 350 потужність складає від 870 до 1200 кВт на різних валах [Технология прокатного производства, с. 369], а для крупно-сортного стану 600 від 1200 до 3200 [Технология прокатного производства, с. 369].

 


Мал. 5. Залежність довжини 1 тони кута від ширини полички (номера профілю).

Сумарна робота вальцювання на 1 тону прокату в залежності від номера профілю буде змінюватись за законом параболи (мал. 6 крива 3). Відповідно будуть змінюватись і обсяги використаної енергії.

З мал. 6 випливає, що показник, пропонований в законопроекті (співвідношення обсягів продукції в тонах до використаної енергії) для прокатного виробництва не буде мати нічого спільного з оцінкою раціональності використання енергії. Дійсно, для номерів профілів в середині діапазону ми завжди будемо отримувати кращі показники, ніж для номерів на початку та в кінці діапазону незалежно від фактичної раціональності використання енергії. Це пов'язано з тим, що обсяг роботи, а відповідно обсяг витраченої енергії на тону продукції, в середині діапазону нижчі, ніж на його кінцях.

  
Мал. 6. Залежність роботи з вальцювання 1 тони від розміру профілю. 1 — транспортна робота; 2 — робота з обтискання; 3 — сумарна крива.

Висновок по розділу 3.2.

Ми побачили, що в усіх наведених прикладах на розмір пропонованого в законопроекті показника Ef впливають організаційні умови виробництва, конструктивні особливості та кількісні параметри продукції схожих типів виробництв, які не враховуються алгоритмом обрахунку даного показника. Це призводить до неадекватних оцінок і робить неможливим порівняння показників Ef навіть в межах одного підприємства. Про формування інтегрального показника по галузях і вище говорити взагалі не доводиться.

На противагу цьому показником енергопродуктивності вказані фактори враховуються, що дає адекватні оцінки раціональності використання енергії. Окрім цього, логіка показника енергопродуктивності створює передумови для міжгалузевої та багаторівневої інтеграції показника. 

 

Початок обговорення можно прочитати за посиланнями: 

 
 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Ч.3(б) 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність».Про визначення «енергоефективності». Ч.3(в)

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.1

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.2

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.3

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.4(3.2)

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.5(3.2.2)

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.6(3.2.3)

 

Дмитро Задорожний
 
Комментарии (0)

Блоги