Рус Укр
ГоловнаБлогиЛіквідація ЖЕКів – помилка влади. Роздуми про це і не тільки.

загрузка...
Loading...
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 

телефонний довідник ЖКХ

комунальний кодекс

Ліквідація ЖЕКів – помилка влади. Роздуми про це і не тільки.

1155
Як відомо, 14 травня 2016 року Верховна Рада прийняла закон №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Єдиний Боже! Все обсіли хами        
Ліна Костенко
 
Як відомо, 14 травня 2016 року Верховна Рада прийняла закон №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Для декого це перший погляд  начебто і добре, у деякій мірі інноваційно. Але, що стосується простих людей, які отримують мізерні зарплати, пенсії, стипендії чи взагалі нічого – такий варіант подальшого буття може виявитися непосильним тягарем . У країні, де значний відсоток житлових будинків, котельні, трансформаторні підстанції, ліфти у занедбаному стані не можна, на мій погляд, поки ліквідовувати житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК) за місцем проживання населення. Організації співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ), що мають замінити ЖЕК по своїй суті не є альтернативою останнім, оскільки  ОСББ – замовники житлово-комунальних послуг, а ЖЕК – їх виконавці.  Таким чином, мешканці будуть позбавлені щорічного бюджетного фінансування і можливості виконання чимало фронту комунальних робіт за рахунок держави і з певними гарантіями якості. У всілякі обіцянки влади не варто вірити. Усе ляже на плечі громадян із невеликими статками, які автоматично і будуть відповідати за стан будинків та прибудинкових територій. Підкреслюю, мова перш за все йде не за нові будинки, а такі, яким за 20 років. Скажімо, кошторис капітального ремонту 16-поверхівки сягає за 600-700 тисяч гривень. Зможуть мешканці зібрати самі такі величезні кошти ? А якщо додати сюди ще й заміну прогнилих труб та інших комунікацій, яких в Україні величезна кількість, вимальовується  зовсім не обнадійлива картина – утворення у майбутньому сталкеровських зон, як це було  у романі братів Стругацьких «Пикник на обочине». Радив би політикам і законотворцям прочитати цей роман. Він спонукає для роздумів і аналітичних висновків, а головне поширює уявлення людини до реальності. І ще один важливий момент. Коли ліквідували диспетчерські служби ЖЕКів, а замість них створили ефемерні контактні телефонні центри, рівень кваліфікованої допомоги населенню знизився. Принаймі, це я можу стверджувати на прикладі Деснянського району м.Києва, де мешкають близько 400 тисяч жителів. І що характерно. В районі нерідкими стали крадіжки ліфтового господарства у житлових будинках, а наша «доблесна поліція» не може зупинити цей ганебний процес.  Коли ж працювали диспетчери у ЖЕКах вони на пультах отримували сигнали про ці негаразди й могли тоді своєчасно повідомляти у міліцію  про намагання злонавмисників. В контактних центрах такої можливості немає. От вам і реформа.
 
Статистика показує, що  тільки за липень 2016 року у порівнянні з червнем, борг населення України за житлово-комунальні послуги зріс на 39,7% (до 7,2 млрд. гривень) Заборгованість з квартплати до 1 серпня нинішнього року зросла на 16,6 млн.грн. За даними соціологів 65% українців бажають брати участь в акціях протесту через нові надмірно високі комунальні тарифи. Здається, таку ситуацію потрібно було б моделювати чи прогнозувати, коли приймалися відповідні рішення і вищезгаданий закон. В країні, де не минула фінансово-економічна криза, де бушує корупція, а при владі безвідповідальні чиновники, які не переймаються проблемами широких верств населення, ліквідовувати ЖЕКи є великою помилкою. Тим більше, що десятки тисяч людей можуть втратити роботу, а серед них дуже багато справжніх професіоналів.
Полемізуючи про будь-які кардинальні нововведення чи реформи у житлово-комунальній галузі, не можна обійти осторонь реальність нашого повсякдення. Адже, якщо не осмислити суспільні процеси та не перебувати чимало не потрібного та зайвого, ніяких змін на краще не відбудеться, а усе тільки погіршиться.
 
У нас рекордно вкрай багато міністерств і відомств та величезна кількість чиновників, які пожирають бюджетні кошти платників податків. Чи розумно це у такій бідній країні ?... Причому рівень освіченості чималої кількості бюрократів від влади, їх намагання працювати завжди в інтересах держави і людей – залишає бажати кращого, а їхня українська мова – глум над мовою і здоровим глуздом.
 
Пригляньмося з уважністю фізіономістів до тих, хто нами керує. Ані проблиску того, що називають інтелігентністю, освіченістю. Дерев’яні, недобрі, мовби нашвидкоруч тесані обличчя. У поглядах нерідко – жорсткість і недовіра, у жестах і позах- присутність грубої сили у її загрозливо- стримуваних формах. Сірі заяви, убогі думки, озвучення яких часто дається з великими потугами. Вони одностайні, але це одностайність хижаків спраглих м’яса, наживи. Виказуючи на словах безоглядну відданість, кожен з них підозрює іншого, що той перебіжить йому дорогу. Що більше вони мають, то більше їм хочеться мати ще. Дурні гроші розбещують. Для них Україна – розчинена настіж комора, звідки можна поцупити все, що там ще залишилося. Окремі типажі спонукають згадати слова Гойї: є фізіономії, які краще б тримати у штанях. Тоді, коли заповідалася нова держава, інтелігентові навіть присниться не могло, яких монстрів виплодить затяжний хаос, які безодні людського падіння явить. У цих державних недержавників своя мораль. Свої закони. Своє розуміння конституції і законів. Але все в купі абсолютно не пов’язане з уболіванням за землю, яку вони топчуть.
 
Українська людина впродовж відпущеного їй часу, постійно натикається на мури нерозв’язаних проблем, які передаються їй з року в рік, у спадок від покоління до покоління. Людина хоче вірити у краще і не може. Її боротьба з демонами страху переходить у хронічну форму. Тому часто людина не живе, а відбуває життя, як повинність. Надто, коли йдеться про українського робітника чи селянина, службовця або інтелектуала-інтелігента. Всім зараз надто важко морально, психологічно, фінансово. Особливо через жорсткі і надвисокі ціни на газ, тепло, житлово-комунальні тарифи, проїзд в транспорті, ціни на ліки в аптеках та за медичні послуги у лікарнях, а також на продукти харчування. Доповнює цю безрадісну картину високий рівень безробіття, підвищена смертність і мізерні пенсії кількох мільйонів пенсіонерів. Скільки це триватиме і чого бідолашним українцям чекати надалі ?
 
Іноді складається враження, що психологія українця в Україні – психологія витісненого у закути існування, психологія приниженого. Він не почувається своїм у своїй країні. Місто і влада артикулює свої правила норми співжиття, дотримуючись яких загублена українська душа (М.Шлемкевич) почувається ще загубленішою. Наш традиційний гандж – інерція мислення. Але досить, здається, мовчати і пристосовуватися до тієї чи іншої скрутної ситуації. Не такий в українців характер ! Потрібно протестувати і протидіяти  владному чиновницькому хамству, беззаконню, безкультур’ю. Очевидно більше слід надсилати листів протесту, заяв і пропозицій у засоби масової інформації, вищі владні установи. Причому робити це щодня, щотижня. Уявіть, коли там, «нагорі» чиновники отримуватимуть щотижня від громадян хоча б  сто тисяч листів. Не віриться, що після цього не відбудеться перебудова мислення та конкретних дій в інтересах людини. Також більше активності та розумового мислення маємо демонструвати під час виборів всіх гілок влади. Хіба ж можна допускати до влади одних і тих же політиків, які не досягли в масштабах регіону чи країни позитивних змін чи дискредитували себе в очах виборців ?..
 
Загалом проблематика ситуації впирається ще й у суто моральну проблему – байдужості людини до самої себе. Можливо такою її зробило некомфортне, подекуди жахливе життя. Людина втратила чуття своєї  унікальності, своєї природи. І це не може не турбувати. Чи не запрограмували ми себе рядком державного гімна- «ще не вмерла»- на перманентне вмирання ? «Усміхнеться доля»?.. Але  доля всміхається сильним. 
Олександр Борщевський
 
Коментарі (4)
Олександр Борщевський1
23 Жовтня 2016 p. 12:21
Необхідна і вимушена післямова для критиків і брехунів, новітніх житлово-комунальних «реформаторів» Інформаційна агенція і портал «Україна комунальна» відоме, популярне і фахове видання. Тому у своїх грубих і нетактовних репліках на адресу редакції чи автора, ви панове, лише підтверджуєте свою неспроможність на ведення компетентних публічних дискусій, а також при цьому демонструєте не тільки устремління до самопіару, а й недостатню освіченість. Нагадаю, що конституція і закони України у нас дуже часто не виконуються тому такому суспільству ще дуже далеко до демократичної і правової держави. Можна припустити, що ви перебуваєте: у середовищі підмін, переоцінюєте свої можливості щодо корисних пропозицій, у полоні якихось надуманих морально-психологічних пристрастей, під якимось тягарем бурних фантазій та фантасмагоричних ідей. Реальність і важке повсякдення простих українців вас не дуже бентежать. Відчуваються захоплюючі погляди у бік неоднозначного чиновництва. Пошук істини і рішень, які мають покращити життя людей, згідно дописаних коментарів, вас не стосуються Дуже шкода. Розум – благо, але й покара. Потрапляючи в тупики, він рятується роботою. Добре, коли вона не суперечить моральним принципам. Та чи достатньо цієї очевидності, щоб вважати її співучастю у Божих справах ? Момент інший. Для необізнаних важливо відзначити, що більшість редакцій інформаційних видань не завжди мають однакову точку зору з авторами статей, але це не значить, що вони мають відмовитися від публікацій гостро суспільних матеріалів. І врешті, наостанок.. Радив би прибічникам швидких і необдуманих житлово-комунальних реформ, перш ніж не надсилати до «України комунальної» огидні, злі і невиважені коментарі - краще ознайомитися з наступними публікаціями на цю спірну тему: сайт «Союз Инвесторов Украины» статья «Управляющие компании или частные ЖЭКи», одна из цитат статьи гласит: «Стремление заменить коммунальные ЖЭКи на так называемые «управляющие компании» является наиболее противоречивым и скандальным пунктом предлагаемой властью программы реформирования жилищно-коммунального хозяйства страны». Сайт «Слово і діло»(головний сайт про політиків) стаття «Влада ЖЕКів: які приховані загрози несе українцям реформа ЖКГ» (від 10.03.2016) Серед іншого у матеріалі повідомляється, що 80% житлового фонду багатоповерхівок потребують капітального ремонту і все це може лягти важким тягарем на плечі мешканців. Сайт «Страна U.A»- статья «Через 20 дней украинские города накроет коммунальній ураган» (09.06.2016) Повідомляються думки політиків і експертів, про те, що згадану комунальну реформу потрібно відкласти на рік чи два. На сайті «Остров»(30.05.2015) серед матеріалів на ці теми, можна ознайомитися і з думкою одного з провідних політиків України, головою фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Ю.В.Тимошенко, яка виступила із доповіддю у Верховній Раді: «Голосуя сейчас за этот закон, мы должны осознать, что на рядового жителя многоэтажного дома, «хрущевки», не «хрущевки», 3-х этажных, возлагается обязательство платить за капитальный ремонт домов, подвалы, за инженерные сооружения, за все в мире: за крыши, за подъезды, за лифты. Я хочу вам сказать, что сегодня это могут сделать добровольно люди, если они действительно к этому готовы. Но если люди не готовы, нельзя принудительно выдать платежки на 20-30 тысяч, когда они получают всего полторы тысячи гривен». Ю.Тимошенко потребовала переработать прдлагаемый проект закона и не принимать его. Против закона выступила также и фракция Оппозиционного Блока в Верховной Раде Украины. Маю ще чимало думок і витягів з публікацій на тему, що ми обговорюємо і сперечаємось. Але, вважаю наведеного, щоб більш повно зрозуміти дану проблематику поки вистачить. По цій мові, бувайте здорові! Олександр Борщевський
viktor boychuk
23 Жовтня 2016 p. 13:21
ВАЖНЫЕ И НУЖНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ДЛЯ НАСЕЛЕНИЯ ЗАТРОНУТЫ В СТАТЬЕ.ДЕЙСТВИТЕЛЬНО, ЧТО БУДУТ ДЕЛАТЬ ГРАЖДАНЕ, ПОЛУЧАЮЩИЕ НИЗКИЕ ЗАРПЛАТЫ И ПЕНСИИ, ЕСЛИ ВСЕ БРЕМЯ РАСХОДОВ ПО СОДЕРЖАНИЮ ДОМОВ И КОММУНИКАЦИЙ ЛЯЖЕТ НА ИХ ПЛЕЧИ ?СЕЙЧАС ВСЕМ ОЧЕНЬ ТЯЖЕЛО, ЖЭКи ДОЛЖНЫ ЕЩЕ ПОКА ОСТАВАТЬСЯ В ТОЙ ФОРМЕ, КАКОЙ ОНИ РАБОТАЛИ. ОБЩЕСТВО ЕЩЕ НЕ ГОТОВО К ТАКИМ ПЕРЕМЕНАМ
viktor boychuk
23 Жовтня 2016 p. 14:13
ПРОСМАТРИВАЕТСЯ В ЗЛОБНЫХ КОМЕНТАРИЯХ НА СПРАВЕДЛИВУЮ СТАТЬЮ А.БОРЩЕВСКОГО ШТРЕЙКБРЕХЕРЫ ОТ ПРОДАЖНЫХ И ВОРОВАТЫХ ЧИНОВНИКАХ,ЛИХОРАДОЧНО ИЩУЩИХ НОВЫЕ СХЕМЫ ОБОГАЩЕНИЯ.НО ВСЕГДА ИМ НАДО ПОМНИТЬ,ЧТО ВСЕ ТАЙНОЕ СТАНОВИТСЯ ЯВНЫМ.ВСЕГО ЛИШ ВОПРОС ВРЕМЕНИ.И ВМЕСТО ТЕПЛЫХ НАСИЖЕНЫХ МЕСТ ПОЛУЧАТ НЕКОМФОРТНЫЕ МЕСТА В МЕСТАХ НЕ СТОЛЬ ОТДАЛЕННЫХ.ДА И СПРАВЕДЛИВЫЙ ГНЕВ МАЛОИМУЩИХ СЛОЕВ НАСЕЛЕНИЯ ЕЩЕ НИКТО НЕ ОТМЕНЯЛ.ПРИМЕР ПРЕСТУПНОЙ БАНДЫ ЯНУКОВИЧА И ИЖЕ С НИМ ТОМУ ЯРКИЙ ПРИМЕР.ДОЛГО И ДАВНО ОНИ РАЗРУШАЛИ ВСЕ,ЧТО МОЖНО.ЗА ВРЕМЯ ИХ БАНДИТСКОГО ПРАВЛЕНИЯ РАЗВЕЛОСЬ МНОГО ПАРАЗИТОВ И ИХ ПРИХВОСТНЕЙ,КОТОРЫЕ.КАК ПЯТАЯ КОЛОНА ВСЕ И ВСЕХ ОХАИВАЮТ.ОНИ НЕ ЖИВУТ ПРОБЛЕМАМИ И НУЖДАМИ ПРОСТЫХ ЛЮДЕЙ.И НАДО КОМПЕТЕНТНЫМ ОРГАНАМ РАЗОБРАТЬСЯ,ПО ЧЬЕМУ СЦЕНАРИЮ ОНИ РАСКАЧИВАЮТ ЛОДКУ,ВСТОЛЬ НЕ ПРОСТОЕ ВРЕМЯ.НАМ СЕЙЧАС,ТОЛЬКО СОЦИАЛЬНЫХ КАТАКЛИЗМ И НЕ ХВАТАЕТ.НЕЖИВЕТЕ ЖИЗНЬЮ НАРОДА,ТАК ХОТЬ НЕГАДЬТЕ ВЕЗДЕ И ПОВСЮДУ.НАРОД ВАМ ЭТОГО НЕ ПРОСТИТ.ПРЕЖДЕ,ЧЕМ ГАДИТЬ,МНОГОКРАТНО ПОДУМАЙТЕ,КАК ВАМ ЭТО АУКНЕТСЯ!
Євгенія Хоменко1
26 Жовтня 2016 p. 13:51
Статья А.Борщевского очень хорошая и содержательная.Тема важная. И действительно мы как на распутье: что лучше ЖЭКи или ОСББ ? Склоняюсь к первому варианту, т.к.в был период когда очень тесно сотрудничала с ЖЭКами и знаю, как им нелегко приходится обслуживать дома в наше время.Лучше бы им увеличили финансирование из бюджета, несколько перестроили систему работы, а не ликвидировали и трансформировали в новые жилищные системы
Блоги