Рус Укр
ГлавнаяБлогиЛіквідація ЖЕКів – помилка влади. Роздуми про це і не тільки.
Loading...
Опросы все опросы
ЧТО ПРЕПЯТСТВУЕТ ВАМ ВОВМРЕМЯ ПЛАТИТЬ ПО СЧЕТАМ ЗА УСЛУГИ ЖКХ?
Слишком высокие тарифы
Регулярное повышение квартирной платы
Низкое качество услуг или их полное отсутствие
Не соблюдение исполнителями сроков по вывозу мусора
Бездействие ЖЭКа
Ничего, я всегда вовремя плачу
Я не считаю нужным платить за коммунальные услуги



 

телефонный справочник ЖКХ

комунальний кодекс

Погода

Ліквідація ЖЕКів – помилка влади. Роздуми про це і не тільки.

2124
Як відомо, 14 травня 2016 року Верховна Рада прийняла закон №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

 Єдиний Боже! Все обсіли хами        

Ліна Костенко
 
Як відомо, 14 травня 2016 року Верховна Рада прийняла закон №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Для декого це перший погляд  начебто і добре, у деякій мірі інноваційно. Але, що стосується простих людей, які отримують мізерні зарплати, пенсії, стипендії чи взагалі нічого – такий варіант подальшого буття може виявитися непосильним тягарем . У країні, де значний відсоток житлових будинків, котельні, трансформаторні підстанції, ліфти у занедбаному стані не можна, на мій погляд, поки ліквідовувати житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК) за місцем проживання населення. Організації співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ), що мають замінити ЖЕК по своїй суті не є альтернативою останнім, оскільки  ОСББ – замовники житлово-комунальних послуг, а ЖЕК – їх виконавці.  Таким чином, мешканці будуть позбавлені щорічного бюджетного фінансування і можливості виконання чимало фронту комунальних робіт за рахунок держави і з певними гарантіями якості. У всілякі обіцянки влади не варто вірити. Усе ляже на плечі громадян із невеликими статками, які автоматично і будуть відповідати за стан будинків та прибудинкових територій. Підкреслюю, мова перш за все йде не за нові будинки, а такі, яким за 20 років. Скажімо, кошторис капітального ремонту 16-поверхівки сягає за 600-700 тисяч гривень. Зможуть мешканці зібрати самі такі величезні кошти ? А якщо додати сюди ще й заміну прогнилих труб та інших комунікацій, яких в Україні величезна кількість, вимальовується  зовсім не обнадійлива картина – утворення у майбутньому сталкеровських зон, як це було  у романі братів Стругацьких «Пикник на обочине». Радив би політикам і законотворцям прочитати цей роман. Він спонукає для роздумів і аналітичних висновків, а головне поширює уявлення людини до реальності. І ще один важливий момент. Коли ліквідували диспетчерські служби ЖЕКів, а замість них створили ефемерні контактні телефонні центри, рівень кваліфікованої допомоги населенню знизився. Принаймі, це я можу стверджувати на прикладі Деснянського району м.Києва, де мешкають близько 400 тисяч жителів. І що характерно. В районі нерідкими стали крадіжки ліфтового господарства у житлових будинках, а наша «доблесна поліція» не може зупинити цей ганебний процес.  Коли ж працювали диспетчери у ЖЕКах вони на пультах отримували сигнали про ці негаразди й могли тоді своєчасно повідомляти у міліцію  про намагання злонавмисників. В контактних центрах такої можливості немає. От вам і реформа.
 
Статистика показує, що  тільки за липень 2016 року у порівнянні з червнем, борг населення України за житлово-комунальні послуги зріс на 39,7% (до 7,2 млрд. гривень) Заборгованість з квартплати до 1 серпня нинішнього року зросла на 16,6 млн.грн. За даними соціологів 65% українців бажають брати участь в акціях протесту через нові надмірно високі комунальні тарифи. Здається, таку ситуацію потрібно було б моделювати чи прогнозувати, коли приймалися відповідні рішення і вищезгаданий закон. В країні, де не минула фінансово-економічна криза, де бушує корупція, а при владі безвідповідальні чиновники, які не переймаються проблемами широких верств населення, ліквідовувати ЖЕКи є великою помилкою. Тим більше, що десятки тисяч людей можуть втратити роботу, а серед них дуже багато справжніх професіоналів.
Полемізуючи про будь-які кардинальні нововведення чи реформи у житлово-комунальній галузі, не можна обійти осторонь реальність нашого повсякдення. Адже, якщо не осмислити суспільні процеси та не перебувати чимало не потрібного та зайвого, ніяких змін на краще не відбудеться, а усе тільки погіршиться.
 
У нас рекордно вкрай багато міністерств і відомств та величезна кількість чиновників, які пожирають бюджетні кошти платників податків. Чи розумно це у такій бідній країні ?... Причому рівень освіченості чималої кількості бюрократів від влади, їх намагання працювати завжди в інтересах держави і людей – залишає бажати кращого, а їхня українська мова – глум над мовою і здоровим глуздом.
 
Пригляньмося з уважністю фізіономістів до тих, хто нами керує. Ані проблиску того, що називають інтелігентністю, освіченістю. Дерев’яні, недобрі, мовби нашвидкоруч тесані обличчя. У поглядах нерідко – жорсткість і недовіра, у жестах і позах- присутність грубої сили у її загрозливо- стримуваних формах. Сірі заяви, убогі думки, озвучення яких часто дається з великими потугами. Вони одностайні, але це одностайність хижаків спраглих м’яса, наживи. Виказуючи на словах безоглядну відданість, кожен з них підозрює іншого, що той перебіжить йому дорогу. Що більше вони мають, то більше їм хочеться мати ще. Дурні гроші розбещують. Для них Україна – розчинена настіж комора, звідки можна поцупити все, що там ще залишилося. Окремі типажі спонукають згадати слова Гойї: є фізіономії, які краще б тримати у штанях. Тоді, коли заповідалася нова держава, інтелігентові навіть присниться не могло, яких монстрів виплодить затяжний хаос, які безодні людського падіння явить. У цих державних недержавників своя мораль. Свої закони. Своє розуміння конституції і законів. Але все в купі абсолютно не пов’язане з уболіванням за землю, яку вони топчуть.
 
Українська людина впродовж відпущеного їй часу, постійно натикається на мури нерозв’язаних проблем, які передаються їй з року в рік, у спадок від покоління до покоління. Людина хоче вірити у краще і не може. Її боротьба з демонами страху переходить у хронічну форму. Тому часто людина не живе, а відбуває життя, як повинність. Надто, коли йдеться про українського робітника чи селянина, службовця або інтелектуала-інтелігента. Всім зараз надто важко морально, психологічно, фінансово. Особливо через жорсткі і надвисокі ціни на газ, тепло, житлово-комунальні тарифи, проїзд в транспорті, ціни на ліки в аптеках та за медичні послуги у лікарнях, а також на продукти харчування. Доповнює цю безрадісну картину високий рівень безробіття, підвищена смертність і мізерні пенсії кількох мільйонів пенсіонерів. Скільки це триватиме і чого бідолашним українцям чекати надалі ?
 
Іноді складається враження, що психологія українця в Україні – психологія витісненого у закути існування, психологія приниженого. Він не почувається своїм у своїй країні. Місто і влада артикулює свої правила норми співжиття, дотримуючись яких загублена українська душа (М.Шлемкевич) почувається ще загубленішою. Наш традиційний гандж – інерція мислення. Але досить, здається, мовчати і пристосовуватися до тієї чи іншої скрутної ситуації. Не такий в українців характер ! Потрібно протестувати і протидіяти  владному чиновницькому хамству, беззаконню, безкультур’ю. Очевидно більше слід надсилати листів протесту, заяв і пропозицій у засоби масової інформації, вищі владні установи. Причому робити це щодня, щотижня. Уявіть, коли там, «нагорі» чиновники отримуватимуть щотижня від громадян хоча б  сто тисяч листів. Не віриться, що після цього не відбудеться перебудова мислення та конкретних дій в інтересах людини. Також більше активності та розумового мислення маємо демонструвати під час виборів всіх гілок влади. Хіба ж можна допускати до влади одних і тих же політиків, які не досягли в масштабах регіону чи країни позитивних змін чи дискредитували себе в очах виборців ?..
 
Загалом проблематика ситуації впирається ще й у суто моральну проблему – байдужості людини до самої себе. Можливо такою її зробило некомфортне, подекуди жахливе життя. Людина втратила чуття своєї  унікальності, своєї природи. І це не може не турбувати. Чи не запрограмували ми себе рядком державного гімна- «ще не вмерла»- на перманентне вмирання ? «Усміхнеться доля»?.. Але  доля всміхається сильним. 
Олександр Борщевський
 
Комментарии (4)
Олександр Борщевський1
23 октября 2016 г. 12:21
Необхідна і вимушена післямова для критиків і брехунів, новітніх житлово-комунальних «реформаторів» Інформаційна агенція і портал «Україна комунальна» відоме, популярне і фахове видання. Тому у своїх грубих і нетактовних репліках на адресу редакції чи автора, ви панове, лише підтверджуєте свою неспроможність на ведення компетентних публічних дискусій, а також при цьому демонструєте не тільки устремління до самопіару, а й недостатню освіченість. Нагадаю, що конституція і закони України у нас дуже часто не виконуються тому такому суспільству ще дуже далеко до демократичної і правової держави. Можна припустити, що ви перебуваєте: у середовищі підмін, переоцінюєте свої можливості щодо корисних пропозицій, у полоні якихось надуманих морально-психологічних пристрастей, під якимось тягарем бурних фантазій та фантасмагоричних ідей. Реальність і важке повсякдення простих українців вас не дуже бентежать. Відчуваються захоплюючі погляди у бік неоднозначного чиновництва. Пошук істини і рішень, які мають покращити життя людей, згідно дописаних коментарів, вас не стосуються Дуже шкода. Розум – благо, але й покара. Потрапляючи в тупики, він рятується роботою. Добре, коли вона не суперечить моральним принципам. Та чи достатньо цієї очевидності, щоб вважати її співучастю у Божих справах ? Момент інший. Для необізнаних важливо відзначити, що більшість редакцій інформаційних видань не завжди мають однакову точку зору з авторами статей, але це не значить, що вони мають відмовитися від публікацій гостро суспільних матеріалів. І врешті, наостанок.. Радив би прибічникам швидких і необдуманих житлово-комунальних реформ, перш ніж не надсилати до «України комунальної» огидні, злі і невиважені коментарі - краще ознайомитися з наступними публікаціями на цю спірну тему: сайт «Союз Инвесторов Украины» статья «Управляющие компании или частные ЖЭКи», одна из цитат статьи гласит: «Стремление заменить коммунальные ЖЭКи на так называемые «управляющие компании» является наиболее противоречивым и скандальным пунктом предлагаемой властью программы реформирования жилищно-коммунального хозяйства страны». Сайт «Слово і діло»(головний сайт про політиків) стаття «Влада ЖЕКів: які приховані загрози несе українцям реформа ЖКГ» (від 10.03.2016) Серед іншого у матеріалі повідомляється, що 80% житлового фонду багатоповерхівок потребують капітального ремонту і все це може лягти важким тягарем на плечі мешканців. Сайт «Страна U.A»- статья «Через 20 дней украинские города накроет коммунальній ураган» (09.06.2016) Повідомляються думки політиків і експертів, про те, що згадану комунальну реформу потрібно відкласти на рік чи два. На сайті «Остров»(30.05.2015) серед матеріалів на ці теми, можна ознайомитися і з думкою одного з провідних політиків України, головою фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Ю.В.Тимошенко, яка виступила із доповіддю у Верховній Раді: «Голосуя сейчас за этот закон, мы должны осознать, что на рядового жителя многоэтажного дома, «хрущевки», не «хрущевки», 3-х этажных, возлагается обязательство платить за капитальный ремонт домов, подвалы, за инженерные сооружения, за все в мире: за крыши, за подъезды, за лифты. Я хочу вам сказать, что сегодня это могут сделать добровольно люди, если они действительно к этому готовы. Но если люди не готовы, нельзя принудительно выдать платежки на 20-30 тысяч, когда они получают всего полторы тысячи гривен». Ю.Тимошенко потребовала переработать прдлагаемый проект закона и не принимать его. Против закона выступила также и фракция Оппозиционного Блока в Верховной Раде Украины. Маю ще чимало думок і витягів з публікацій на тему, що ми обговорюємо і сперечаємось. Але, вважаю наведеного, щоб більш повно зрозуміти дану проблематику поки вистачить. По цій мові, бувайте здорові! Олександр Борщевський
viktor boychuk
23 октября 2016 г. 13:21
ВАЖНЫЕ И НУЖНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ДЛЯ НАСЕЛЕНИЯ ЗАТРОНУТЫ В СТАТЬЕ.ДЕЙСТВИТЕЛЬНО, ЧТО БУДУТ ДЕЛАТЬ ГРАЖДАНЕ, ПОЛУЧАЮЩИЕ НИЗКИЕ ЗАРПЛАТЫ И ПЕНСИИ, ЕСЛИ ВСЕ БРЕМЯ РАСХОДОВ ПО СОДЕРЖАНИЮ ДОМОВ И КОММУНИКАЦИЙ ЛЯЖЕТ НА ИХ ПЛЕЧИ ?СЕЙЧАС ВСЕМ ОЧЕНЬ ТЯЖЕЛО, ЖЭКи ДОЛЖНЫ ЕЩЕ ПОКА ОСТАВАТЬСЯ В ТОЙ ФОРМЕ, КАКОЙ ОНИ РАБОТАЛИ. ОБЩЕСТВО ЕЩЕ НЕ ГОТОВО К ТАКИМ ПЕРЕМЕНАМ
viktor boychuk
23 октября 2016 г. 14:13
ПРОСМАТРИВАЕТСЯ В ЗЛОБНЫХ КОМЕНТАРИЯХ НА СПРАВЕДЛИВУЮ СТАТЬЮ А.БОРЩЕВСКОГО ШТРЕЙКБРЕХЕРЫ ОТ ПРОДАЖНЫХ И ВОРОВАТЫХ ЧИНОВНИКАХ,ЛИХОРАДОЧНО ИЩУЩИХ НОВЫЕ СХЕМЫ ОБОГАЩЕНИЯ.НО ВСЕГДА ИМ НАДО ПОМНИТЬ,ЧТО ВСЕ ТАЙНОЕ СТАНОВИТСЯ ЯВНЫМ.ВСЕГО ЛИШ ВОПРОС ВРЕМЕНИ.И ВМЕСТО ТЕПЛЫХ НАСИЖЕНЫХ МЕСТ ПОЛУЧАТ НЕКОМФОРТНЫЕ МЕСТА В МЕСТАХ НЕ СТОЛЬ ОТДАЛЕННЫХ.ДА И СПРАВЕДЛИВЫЙ ГНЕВ МАЛОИМУЩИХ СЛОЕВ НАСЕЛЕНИЯ ЕЩЕ НИКТО НЕ ОТМЕНЯЛ.ПРИМЕР ПРЕСТУПНОЙ БАНДЫ ЯНУКОВИЧА И ИЖЕ С НИМ ТОМУ ЯРКИЙ ПРИМЕР.ДОЛГО И ДАВНО ОНИ РАЗРУШАЛИ ВСЕ,ЧТО МОЖНО.ЗА ВРЕМЯ ИХ БАНДИТСКОГО ПРАВЛЕНИЯ РАЗВЕЛОСЬ МНОГО ПАРАЗИТОВ И ИХ ПРИХВОСТНЕЙ,КОТОРЫЕ.КАК ПЯТАЯ КОЛОНА ВСЕ И ВСЕХ ОХАИВАЮТ.ОНИ НЕ ЖИВУТ ПРОБЛЕМАМИ И НУЖДАМИ ПРОСТЫХ ЛЮДЕЙ.И НАДО КОМПЕТЕНТНЫМ ОРГАНАМ РАЗОБРАТЬСЯ,ПО ЧЬЕМУ СЦЕНАРИЮ ОНИ РАСКАЧИВАЮТ ЛОДКУ,ВСТОЛЬ НЕ ПРОСТОЕ ВРЕМЯ.НАМ СЕЙЧАС,ТОЛЬКО СОЦИАЛЬНЫХ КАТАКЛИЗМ И НЕ ХВАТАЕТ.НЕЖИВЕТЕ ЖИЗНЬЮ НАРОДА,ТАК ХОТЬ НЕГАДЬТЕ ВЕЗДЕ И ПОВСЮДУ.НАРОД ВАМ ЭТОГО НЕ ПРОСТИТ.ПРЕЖДЕ,ЧЕМ ГАДИТЬ,МНОГОКРАТНО ПОДУМАЙТЕ,КАК ВАМ ЭТО АУКНЕТСЯ!
Євгенія Хоменко1
26 октября 2016 г. 13:51
Статья А.Борщевского очень хорошая и содержательная.Тема важная. И действительно мы как на распутье: что лучше ЖЭКи или ОСББ ? Склоняюсь к первому варианту, т.к.в был период когда очень тесно сотрудничала с ЖЭКами и знаю, как им нелегко приходится обслуживать дома в наше время.Лучше бы им увеличили финансирование из бюджета, несколько перестроили систему работы, а не ликвидировали и трансформировали в новые жилищные системы