3.3. Міркування щодо алгоритмізації показника енергопродуктивності.
Обговорення написаного вище матеріалу серед колег та друзів показало, що зазвичай виникає два запитання:
1. Чи варто приділяти так багато уваги питанню обрахунку якихось показників -- чи пропонованого автором показника енергопродуктивності, чи показника “енергоефективності”? Адже “фізична” сутність емпіричних процесів від цього жодним чином не зміниться.
2. Чи є практично можливим та економічно виправданим розробляти показники енергопродуктивності для кожного з величезної кількості різноманітних виробничих процесів?
Відповідь на запитання про значущість показників можна розділити на дві частини.
По-перше, пошук показників для оцінки раціональності використання енергії це, за суттю своєю, є пошуком інструменту для вимірювання певної якості функціональних виробничих систем.
Вимірювання якостей матеріальних об'єктів у всі часи існування людства було однією з задач людини. Ще в давньому Єгипті люди переймались вимірюванням такої якості земельних ділянок, як їхні розміри і розробили показники для вимірювання площі ділянок. Пізніше люди вчились вимірювати вагу, теплоту тощо.
Далі народилась теорія вимірювання. Було визначено, що вимірювання, це процес порівняння вимірюваної якості з одиницею вимірювання. Пізніше Р. Н. Кемпбел в межах репрезентативної теорії назвав вимірювання процесом присвоювання числових виразів об'єкту вимірювання задля його репрезентації, тобто, задля того, щоб робити осмислені висновки стосовно властивостей об'єкту [В.І. Суслов та ін. “Економетрія”].
Польський математик і логік А. Тарський, в межах формальної теорії, визначив вимірювання як однозначне (гомоморфне) відображення емпіричної реляційної структури в числову реляційну структуру.
Виділене в двох останніх реченнях говорить про мету та вимогу до показників вимірювання.
По-друге, науково-технічний прогрес поставив в практичну площину задачі вимірювання якостей, які не завжди можна відчути органами чуття чи спостерігати за допомоги приладів. Зокрема це стосується економічних показників, які є (трохи перефразуючи Б. Баумоля) важливими барометрами, що сигналізують про стан економічних об'єктів та про те, в якому напрямку найбільш ймовірно вони будуть розвиватись, а значить, дають підґрунтя для розробки стратегій.
Вагу макроекономічних показників та важливість інформації про їхній рівень яскраво демонструє перша глава книги Б. Баумоля “Секрети економічних показників”. На мікрорівні менеджмент розробив і застосовує замість традиційної системи обрахунку показника собівартості, систему обчислення за обсягом господарської діяльності, яка являє собою нову методику вимірювання. Розробляються, модифікуються і друкуються: економічні показники для бізнесу; індикатори для фінансових ринків; макроекономічні національні та міжнародні економічні показники; збалансовані системи показників для менеджменту тощо, які дозволяють забезпечити релевантність наслідків від обраних рішень та стратегічну відповідність організації. В цьому ж ряду мусять перебувати і показники раціональності використання енергії.
І дві цитати від Каплана Р. С. та Нортона Д.П. [“Організація, орієнтована на стратегію...”, 2004]:
– збалансована система показників передбачає модель, що дозволяє формулювати стратегію і довести її до відома всіх співробітників (в нашому випадку — організацій-виконавців);
-- для того, щоб компанія перетворилась в дещо більше, а ніж проста сума її складових, всі окремі стратегії мають бути органічно пов’язаними;
Звідси, на моє переконання, не можна ставити під сумнів необхідність розробки адекватних показників раціональності використання енергії.
Стосовно практичної можливості розробки показників енергопродуктивності для різноманітних виробництв слід сказати що:
1. Дійсно, лише в важкій промисловості існує кілька сотень різноманітних виробничих процесів. Такі оцінки випливають з матеріалів згаданого раніше Нового Політехнічного словника. Якщо сюди додати виробничі процеси інших галузей, то задача розробки алгоритмів обрахунку обсягів виконаних робіт набуває ще більшої розмірності.
2. В різних випадках основні, допоміжні та процеси обслуговування мають різний характер і міняються місцями. Так, в будівництві транспортування ресурсів на будівельний майданчик вважається процесом обслуговування, при видобуванні вугілля транспортний процес є допоміжним, а при вальцюванні — невід'ємною частиною основного.
3. В певних випадках більший внесок в раціональність енергоспоживання роблять не основні процеси, а допоміжні та/або процеси обслуговування.
Сукупність наведених факторів дійсно може викликати сумніви в реальності вирішення задачі розробки показників енергопродуктивності навіть (і хоч би) в найбільш вагомих галузях виробництва.
Однак спосіб скорочення розмірності задачі існує. Підґрунтям його є певні настанови фізики щодо суті терміну “робота” та обчислення її обсягів.
Окрім формул для роботи сили в механіці, одну з яких ми раніше наводили, інші розділи фізики (термодинаміка, гідродинаміка, електродинаміка) розробила свої алгоритми обрахунку роботи з урахуванням специфіки матеріального базису наук і відповідно до особливостей проявів роботи. Це формули обчислення обсягів: елементарної механічної роботи розширення системи в термодинаміці, елементарної роботи сил електричного поля по пересуванню заряджених часток в електродинаміці, роботи сил магнітного поля по пересуванню контуру зі струмом, роботи хімічних сил в хімічних реакція і при фазових переходах тощо.
Спільною ознакою всіх алгоритмів є те, що обсяг роботи визначається сукупністю двох параметрів — певної сили в загальному сенсі та нескінченно малої зміни деякого зовнішнього параметру від дії цієї сили.
В узагальнених координатах робота dW дорівнює:
де dW – нескінченно малий обсяг роботи;
Qi – узагальнена сила (тиск, напруженість електричного чи магнітного поля, сила гравітаційного тяжіння тощо);
qi – узагальнена координата (об'єм, кут повороту, електричний заряд, відстань тощо).
Сподіваюсь читачі погодяться -- кількість видів робіт з позиції фізики (назвемо їх “фізичними” роботами) є на порядки меншою, ніж кількість видів виробничих процесів.
Початок обговорення можно прочитати за посиланнями:
.gif)
