Чим ближче до виборів, усе більше лунає закликів вигнати брехунів з влади. Але, якщо їх там багато, як це зробити?
Як бідолашним людям, що роками намагаються добитися справедливості й виконання своїх законних соціальних і житлово-комунальних вимог чекати чуда й адекватного владного реагування, поваги і уваги до себе?
Пікети протесту, мітинги, скарги,заяви…Що далі?
Півтора роки у другому під’їзді 16-ти поверхового будинку по вулиці Драйзера 14-33 в м.Києві не працює вантажний ліфт, якому вже 35 років Пасажирський - через надмірну експлуатацію також часто псується.
Що робити, як далі жити 9 інвалідам, 35% пенсіонерів, 10 малим дітям, які проживають тут з 4 по 16 поверхи? А решті громадян? Хіба ж не порушуються їх конституційні права? Фінансування на програму заміни ліфтів обіцяють вже … п’ять років. Не до жартів. Чимало мешканців мають відчуття моторошного стану покинутості. А чи будуть колись винні та відповідальні за це?
Напередодні нового року Деснянська районна держадміністрація разом з комунальними організаціями вирішила зробити мешканцям цього будинку новий «подарунок» - з комедійно-кримінальним відтінком. Кілька тижнів тому, навколо будинку зламали бульдозерами асфальтові доріжки, що були в доброму стані й швидко зробили нове асфальтова покриття за 270 тисяч гривень.
А крім цього, зламали капітальну велику лавку, яка конче потрібна інвалідам та сліпим, що тут мешкають, зробили біля сходів додатковий з асфальту-поріг, який може призвести до травмування людей, а також знесли загороджувальні залізні сповпчики з труб, які перешкоджали водіям-анархістам заїздити на газони, ламати кущі та дерева.
Сучасні варвари очевидно не розуміють, що такі ганебні дії зовсім не вписуються у окремі статті конституції і законів країни, а дискредитація органів державної влади й підрив довіри людей до керівників держави, витрата державних коштів не за призначенням – кримінальний злочин. Тому нормальна соціальна людина ніколи не зможе примиритися з такими ганебними фактами. Несправедливість і дискомфорт психологічний спонукають громадян йти на мітинги протесту, зневажати владу. Це реакція на кричущий (узаконений) бандитизм. Що разом можна розглядати як небезпечний суспільний синдром. Чи комусь таке вигідно?