Учасники акції пройшли ходою від Оперного театру до пам’ятника Тарасу Шевченку, де поклали квіти та помолилися. Після чого розклалися наметом на вулиці Січових Стрільців, де роздавали листівки та збирали підписи проти системи партійних списків. Акція була подальшим продовженням інформаційної кампанії громадських активістів проти змін до виборчого законодавства на користь пропорційної виборчої системи в Україні.
Нагадую, раніше в соціальній мережі фейсбук, мною, громадським активістом Олегом Пилипенком - була створена сторінка «Проти пропорційної виборчої системи в Україні». Сторінку можна знайти за посиланням: https://www.facebook.com/stop.spyski
Зараз дуже багато говорять про зміни у виборчому законодавстві. На превеликий жаль, коментарі українських партійних лідерів говорять про бажання повернутися до пропорційної виборчої системи. Це коли виборець в кабінці читає в бюлетні назви партій, а під час виборчих кампаній роздивляється в телевізійному екрані логотипи партій і заслуховує маніпулятивні слогани. Причому байдуже, існуватиме можливість ознайомитися із списком тої чи іншої партії, чи списки будуть закритими. Свобода обиратися та бути обраним кожному громадянину України, вже буде лімітованою обов’язковістю участі у обєднанні громадян – партії. Рівно, як буде порушена і свобода самого виборця, обирати члена партії чи самовисуванця, голосувати за партійну програму чи індивідуальну програму самовисуванця, мажоритарника. Також хочу нагадати, що система голосування виключно за партійними списками автоматично усуває від можливостей обиратися цілий прошарок населення. А це всі хто в погонах і відповідно до законодавства не мають права перебувати в партіях.
Особисто вже розмовляв з окремими керівниками Батьківщини та ВО Свобода. Хлопці ще живуть минулим. Я їм пояснюю, що варіант виборів у Верховну раду та місцеві ради за партійними списками, як це було у 2006 році після помаранчевої революції вже не пройде. Народ не допустить більше до влади олігархів, їх водіїв та охоронців, секретарок та коханок. Ходив навіть анекдот після тих виборів, про трійочників – які за прохідне місце в списку приносили три мільйони доларів та відмінників, які приносили п’ять мільйонів доларів.
Партія сьогодні – це печатка, Статут, Статутні органи і інвестиційні сподівання від потенційних кандидатів. І все, як інституції партії себе дискредитували. Міжвиборчої роботи як такої також практично нема. Лише виборчі лозунги. На заході України проти москалів та комуняк, євроінтеграцію. І лозунги на сході України проти фашистів і бандерівців та обов’язково російську мову другою державною.
Натомість, у радах не хочуть розуміти реалій та прагнуть максимально підстрахувати собі місце в майбутньому зручною для них самих пропорційною виборчою системою за партійними списками. Доказом цього є законпроект ВО Свобода про вибори до Верховної ради України за пропорційною системою, що було заявлено 2 червня під час Погоджувальної ради парламенту олегом Тягнибоком.
Колись заміна для простих людей вина на пиво у християнських релігійних обрядах причастя в Чехії викликало найжорстокіші війни Середньовіччя – гуситські. Сьогодні, видимість демократії з одними і тими самими людьми у владі, відсутність ліфтингів та можливостей представляти народ від різних прошарків населення – може стати причиною третього Майдану або навіть соціальної революції в Україні. Наш Рух проти повернення до пропорційної виборчої системи в Україні вже підтримують громадські організації в Харкові, Києві, Кривому Розі, Луганську та окремих містах Луганщини, в Одесі.
Щодо майбутніх виборів в Україні не говорить зараз хіба лінивий. Так, член центрального проводу УНСО Ярослав Свелеба вважає, що система партійних списків не дасть змін в країні.
«Введення пропорційної системи дозволить забункрутілим політичним партіям попробувати законсервувати теперішній стан у Вр та продовжити свою політичну агонію, а громадяни України будуть мати можливіть обирати лише "кота в мішку" від партійних бонз. Пропорційна виборча система – це однозначно крок назад…», - зазначив Ярослав Свелеба.
Існують і багато пропозицій щодо виборчих систем. Хтось хоче чисту мажоритарну, хтось залишати змішану систему, натомість правозахисник Тетяна Монтян пропонує цікаву гібридну виборчу систему.
«Країна розбивається на ті самі 450 виборчих округів – за кількістю місць у Верховній Раді згідно з Конституцією України.
Балотуватися в кожному окрузі можуть як представники політичних партій, так і необмежена кількість самовисуванців. Таким чином, люди голосуватимуть за особистостей, а не за “партійний список”, складений за принципом “більше “гаманців” – хороших та різних”. За такої системи партії просто змушені будуть виставляти кандидатури справді популярних у цьому окрузі людей, а отже, змушені будуть мати у своєму складі достатню кількість персонажів, популярних в усіх регіонах країни більш-менш рівномірно.
Кандидати, які набирають по округу 50+ відсотків голосів, потрапляють до парламенту. При цьому не важливо, хто вони – представники партій чи самовисуванці. Більше того, якщо партія навіть не подолала 3% бар'єра, а її висуванець набрав 50+ відсотків голосів, – він потрапляє до парламенту. Тобто такий відсоток підтримки виборців автоматично забезпечує місце в парламенті.
Припустимо, такі кандидати отримають чверть місць у парламенті – це 112 місць. Решту 338 місць поділять за знайомим принципом. Рахують кількість голосів, що набрали представники від партій в усіх округах. Утворюється певна пропорція, на основі якої ділять місця у парламенті між партіями, що подолали виборний бар'єр.
За цієї системи порядковий номер у списку кожен депутат отримає відповідно до того, скільки голосів він приніс партії у своєму окрузі. Таким чином, припиниться торгівля “прохідними” номерами у списку. Можлива також “пільга” – кілька лідерів партій проходять до парламенту незалежно від кількості набраних у своєму окрузі голосів», - прокоментувала Тетяна Монтян.
.gif)
