За два дні вібудуться позачергові вибори Президента України, від результатів яких залежить чи залишиться Україна й надалі незалежною, соборною, суверенною державою. Ці вибори вібудуться в надзвичайно складних умовах, адже фактично на території Луганської та Донецької областей відбувається збройний конфлікт, українське суспільство знаходиться за крок до гуманітарної катастрофи, економіка на межі колапсу. Зважаючи на всі ці обставини ціна вибору українців є надзвичайно високою, тому важливо не помилитися з вибором, віддати голос не за того, хто красиво обіцяє нам те, що ми хочемо почути, а за того, у кого в програмі дій містяться реальні прагматичні кроки для порятнку країни.
Особливо це стосується сфери житлово-комунального господарства, проблеми якого на тлі збройного протистояння з сепаратистами начебто відійшли на другий чи третій план, одна від цього не стали менш важливими та нагальними. Щодня в різніх містах України незалежно від регіону стаються провали та просідання каналізаційних колекторів, дощова та зливова каналізація не може впоратися зі звичайною травневою зливою, проривають теплотраси та виходять з ладу котельні. З усіма цими проблемами доведеться стикнутися новообраному Президенту України. Відповідь на питання про готовність кандидатів в Президенти України вирішувати складні комунальні проблеми можна почерпнути з програм, які містяться на сайті Центральної виборчої комісії http://www.cvk.gov.ua/.
«Перший непрохідний», як він сам себе називає, кандидат в Президенти Анатолій Гриценко вбачає головним своїм завданням проведення ефективної енергетичної політики з опорою на власні енергетичні ресурси; енергозбереження в усіх галузях як ключовий фактор підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та незалежності України від поставок природного газу з інших держав; встановлення економічно обґрунтованих тарифів на енергетичні ресурси для підприємств і житлово-комунальні послуги населенню.
Кандидата в Президенти України від Партії регіонів Михайла Добкіна поряд із питаннями складної ситуації з якістю питної води хвилюють питання децентралізації влади, зокрема він бачить вирішення проблем з фінансуванням ЖКГ у запровадженні системи сплати податків підприємствами не за місцем реєстрації у податкових органах, а за місцем ведення основної діяльності. Це,на думку Михайла Добкіна, дозволить справедливо розвивати місцеву інфраструктуру, будувати нові дороги, відраховувати кошти на потреби охорони здоров'я, освіти, культури, у соціальну сферу, ЖКГ, вирішувати екологічні проблеми.
Найрадикальніший кандидат в Президенти України Олег Ляшко готовий до докорінної зміни апарату державного управління, в тому числі і галуззю ЖКГ. За його каденції він обіцяє скоротити кількість чиновників, покращити якість надання житлово-комунальних та адміністративних послуг, а також провести реформу місцевого самоврядування із передачею функцій розпорядження коштами на інфраструктуру місцевим радам.
«Темна конячка» виборчих перегонів, чиїм ім’ям лякають неслухняних дітей на Сході України, Дмитро Ярош вважає пріоритетом здобуття Україною енергетичної незалежності через запровадження енергозберігаючих технологій, альтернативної енергетики, диверсифікацію джерел енергопостачання. Також виступає за розширення місцевого самоврядування та укрупнення регіонів України.
Нестандартний кандидат в Президенти України Вадим Рабінович пропонує витягти галузі економіки України з кризи через запровадження нової банківської системи в України та відкритого прозорого ринку землі, а інфрастурктуру модернізувати виключно за разунок внутрішніх інвестицій, які не будуть обкладатися податками.
Традиційний та вірний ідеям Маркса та Енгельса кандидат в Президенти України від Компартії Петро Симоненко (який начебто знявся з виборів, але в бюлетені присутній) пропонує вирішити проблеми ЖКГ за рахунок повернення в державну власність стратегінчих підприємств енергетики та встановлення жорсткого тарифу на ЖКГ, який не перевищуватиме 10% доходів родини.
Вічно молодий, сильний та перспективний Сергій Тігіпко пропонує в свої програмі, яка сама по собі вже є планом дій, розробити ще один план зниження енергетичної та сировинної залежності країни від Росії, при цьому суть цього плану та конкретні шляхи його реалізації самим кандидатом не розкриваються.
Дещо схожими з програмними цілями кандидата в Президенти України – комуніста є запропоновані кандидатом в Президенти України – націоналістом Олегом Тягнибоком кроки щодо подолання кризи в ЖКГ. Насамперед, Олег Ярославович пропонує ухвалити Закон про стратегічні підприємства та стратегічні галузі виробництва, яким заборонити приватизацію стратегічних підприємств і повернути у державну власність раніше приватизовані, а також гарантувати державний контроль над природними монополіями. Крім цього він пропонує диверсифікувати імпортні джерела енергоносіїв: не більше ніж 30% від однієї країни-постачальника та ліквідувати монополію іноземних енергетичних компаній на українському ринку.
Жанна Д’арк нашого політикуму Юлія Тимошенко залишился вірною свому образу «залізної леді» та пропонує:
- визначити одним із головних пріоритетів держави недопустимість продажу неякісної питної води, для чого запровадити тотальну перевірку її якості.
- провести державний екологічний аудит підприємств, провести їх примусову реконструкцію та модернізацію задля забезпечення екологічної безпеки країни,
- заборонити стягувати пеню за заборгованість із комунальних платежів, поки істотно не підвищиться рівень життя громадян.
Поки що фаворит перегонів кандидат в Президенти України Петро Порошенко впевнений, що окремої ваги питання – забезпечення енергетичної незалежності, диверсифікація поставок газу. Зниження споживання енергії – наша спільна справа, вважає Порошенко, яка починається з такої простої дії, як, виходячи, вимкнути світло, а завершується модернізацією підприємств та виробництв із одночасним зниженням енергоємності. Крім цього, у свої програмі Порошенко впевнений, що має відбутися децентралізація влади, громади на місцях мають отримати більше прав і грошей на реалізацію повноважень.
Як бачимо, кожен з кандидатів в Президенти України, які мають шанси пройти до другого туру, приділяє в тій чи іншій мірі увагу вирішенню проблем ЖКГ та розуміє, що без вирішення проблем галузі в України просто не буде майбутнього. Шляхи, які пропонують кандидати в Президенти України для реформування ЖКГ, дуже різні, від відвертого популізму до жорсткого прагматизму. Але на то вона і демократія, щоб виборець мав реальне право обрати з кількох альтернатив.
Україно, обирай, але не помились!
.gif)
