№ 18
від 7 березня 2014 р.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Виконуючому обов’язки Президента України,
Голові Верховної Ради України
О. Турчинову
Прем'єр-міністру України
А. Яценюку
щодо висловлення недовіри судовій системі України
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ», (далі – ОСББ), керуючись приписами статті 18 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», від імені мешканців будинку висловлює своє глибоке занепокоєння спробами перешкоджання права володіння, користування, розпорядження, як приватизованими квартирами, так і об’єктами нерухомого майна, призначеними для забезпечення експлуатації будинку з боку Франківського районного суду м. Львова, апеляційного суду Львівської області та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ОСББ з вересня 2008 року через свої статутні органи управляє неподільним та загальним майном житлового будинку № 19 по вулиці Нечуя-Левицького, який є пам’яткою архітектури та розташований в історичному районі міста Львова «Костелівка» (охоронний № 1318 згідно рішення Львівського облвиконкому № 227 від 17.07.1990). Збудований «на зламі століть» - у серпні 1907 року, будинок має два під’їзди, три поверхи та вісім квартир. В будинку всі квартири приватизовані, Нежитлові приміщення, які б мали статус самостійного об’єкту цивільно-правових відносин, в будинку відсутні.
З моменту створення ОСББ, а особливо з моменту отримання будинку на баланс, діяльність вищеназваних судів разом з «кишеньковими адвокатами» спрямована, загалом, на порушення законодавства щодо приватизації державного житлового фонду, відстоювання інтересів чиновників Львівської міської ради щодо відчуження допоміжних приміщень будинку з метою перепродажу їх бізнесменам, ігнорування позитивної судової практики інших судів України та роз’яснення Міністерства юстиції України по аналогічним питанням, безпідставне неодноразове відхилення апеляційної скарги ОСББ та постійне злочинне ігнорування касаційних ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з боку апеляційного суду Львівської області.
Свою діяльність, яка межує із злочинним невиконанням вимог законодавства та ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційний суд Львівської області показує протягом останніх п’яти років та особливо в останні дні лютого 2014 року, коли, ігноруючи звернення голів Верховного суду, Вищого господарського суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України від 24.02.2014 року, не дотримуючись принципів законності, справедливості, та верховенства права при ухвалі судових рішень, порушує конституційні права громадян на нерухоме майно – житлові та нежитлові приміщення в будинку.
Винесення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ третьої ухвали з мотивів, зовсім протилежних, по яким скасовувались дві попередні ухвали апеляційного суду Львівської області.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України покриває злочинну діяльність окремих суддів як Франківського районного суду м. Львова, так і апеляційного суду Львівської області. Комісія на звернення ОСББ відмовляється відкривати дисциплінарні справи щодо суддів – порушників присяги, для яких її положення так і залишаються формальними словами на папері, не наповненими змістом у їх повсякденній діяльності.
1. Вибіркова позиція щодо оцінювання доказів судом першої інстанції, ігнорування низки законів України та Рішення Конституційного Суду України щодо права власності на нерухоме майно.
Приклад 1. Позов ОСББ «Надія-НЛ» від 16.02.2009 року щодо визнання нежитлових підвальних приміщень будинку, в яких знаходяться загально будинкові інженерні мережі будинку, допоміжними та зобов’язання генерального директора ТОВ «Віткор» Вітвіцького Д.М., який їх безпідставно утримує, усунути перешкоди в користуванні ними та звільнити їх (суддя Гінда О.М., справа № 2-156/11 від 13.09.2011 року).
Франківський районний суд м. Львова, порушуючи норми матеріального та процесуального права, замість того, щоби встановити підстави законності перебування Вітвіцького Д.М. в спірних приміщеннях, не бере до уваги докази позивача, а покладається на бездоказові пояснення представника Львівської міської ради стосовно належності всього будинку до територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, не перевіряючи законність виготовлення витягу з Реєстру прав власності на весь будинок за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради, на який посилаються відповідачі, порушуючи положення частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004, ухвалює рішення, яким відмовляє позивачу в задоволенні позову.
Приклад 2. Позов мешканця - співвласника будинку, чорнобильця 2-ї категорії, від 28.05.2012 року щодо визнання відсутності у територіальній громади м. Львова в особі Львівської міської ради законних прав на об’єкт нерухомого майна - житловий будинок № 19 по вул. Нечуя-Левицького в м. Львові, визнати протиправним вироблення обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО») технічного паспорта на «нежитлові приміщення» будинку та скасування їх (суддя Мартинишин М.О., справа № 2/465/559/13 від 24.10.2013 року).
Франківський районний суд м. Львова, не зважаючи на пільги, які мають чорнобильці, постановляє ухвалу, якою зобов’язує позивача сплатити судовий збір та знову не бере до уваги докази позивача, покладаючись на голослівні твердження та бездоказові пояснення представника Львівської міської ради стосовно належності всього будинку до територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, не перевіряючи законність виготовлення витягу з Реєстру прав власності на весь будинок за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради, на який посилаються відповідачі, порушуючи положення частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року за № 4-рп/2004, ухвалює рішення, яким відмовляє позивачу в задоволенні позову за безпідставністю позивних вимог!
2. Ігнорування позитивної судової практики інших судів України та роз’яснення Міністерства юстиції України по аналогічним питанням.
Приклад 1. Не зважаючи на наявність в матеріалах справи копій рішення Господарського суду м. Києва від 22 травня 2009 р. № 38/131 за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Межигірська 5» до Київської міської ради про визнання недійсним рішення та скасування п. 230 таблиці № 6 додатку № 8 до рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27 грудня 2001 р. у частині включення до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, Франківський районний суд м. Львова та апеляційний суд Львівської області ігнорують позитивну судову практику стосовно права власників квартир на допоміжні, нежитлові приміщення та на будинок в цілому. Не взято також до уваги постанову Вищого господарського суду від 24.03.2011 року за № 40/25, який, як третя інстанція, підтвердив правильність рішення Господарського суду м. Києва від 22 травня 2009 р. № 38/131.
Приклад 2. Франківський районний суд м. Львова, порушуючи норми матеріального та процесуального права, під час розгляду справ щодо законності виготовлення витягу з Реєстру прав власності на весь будинок за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради, проігнорував правову позицію Міністерства юстиції України щодо законності приватизації будинків за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради без належних правовстановлювальних документів та без відома співвласників багатоквартирного будинку, висловлену в листі МЮУ від 19.09.2011 року за № Х-34303-8.1, який знаходиться в матеріалах справ.
3. Неодноразове безпідставне відхилення апеляційної скарги ОСББ «Надія-НЛ» та постійне злочинне ігнорування касаційних ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ апеляційним судом Львівської області.
Приклад1. Апеляційний суд Львівської області неодноразово безпідставно відхиляв апеляційну скаргу ОСББ на рішення № 2-156/11 Франківського суду м. Львова від 13.09.2011 року, ігноруючи ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Так, колегією суддів Апеляційного суду Львівської області у складі суддів Бакуса В.Я., Монастирецького Д.І., Мацея М.М. в травні 2012 року (справа № 22ц-1343/12) безпідставно відхилено апеляційну скаргу ОСББ на рішення № 2-156/11 Франківського суду м. Львова від 13.09.2011 року.
Апеляційним судом Львівської області двічі безпрецедентно проігноровано ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Колегією суддів Апеляційного суду Львівської області у складі суддів Тропака О.В., Бермеса І.В. Мусіної Т.Г. в листопаді 2012 року (справа № 1326/2-155/11) та Шеремети Н.О., Зверхановської Л.Д. та Цяцяка Р.П. 10 липня 2013 року (справа № 465/2-156/11) ігнорувались ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.10.2012 року, справа за № 6-31087св12 та від 06.03.2013 року, справа за № 6-52812св12 відповідно.
Не зважаючи на висновки і мотиви, які є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанцій, з яких ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовані попередні рішення апеляційного суду, що винесені в травні та грудні 2012 року, апеляційний суд, в порушення вимог статті 303 ЦПК, не перевірив доводи апеляційних скарг про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не перевірив доводи ОСББ про незаконне користування відповідачем Вітвіцьким Д.М. допоміжними приміщеннями будинку.
Такий безпрецедентний випадок, як ігнорування ухвал касаційної інстанції стався внаслідок нехтування вимог законодавства України судейським корпусом апеляційного суду Львівської області та доводить про несамостійність його об’єктивно та справедливо здійснювати правосуддя та прийняття ним судових рішень під впливом інших факторів, ніж закон та верховенство права.
4. Винесення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали з мотивів, зовсім протилежних, по яким скасовувались попередні ухвали апеляційного суду Львівської області.
Третя касаційна скарга ОСББ без дотримання принципів законності, справедливості, та верховенства права, була безпідставно відхилена колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у складі тільки трьох суддів Ткачука О.С., Колодійчука В.М. та Фаловської І.М. (справа № 6-32843св13 від 26.09.2014 року) з мотивів, зовсім протилежних, по яким скасовували дві попередні ухвали апеляційного суду Львівської області.
5. Відмова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відкривати дисциплінарні справи щодо суддів – порушників присяги.
Звернення ОСББ щодо наявних порушень законодавства під час розгляду справ, порушення присяги вище переліченими суддями Франківського районного суду м. Львова та апеляційного суду Львівської області, порушення ними присяги суддів головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України залишено без реагування.
Аналіз діяльності Франківського районного суду м. Львова та Апеляційного суду Львівської області засвідчує наявність злочинної групи у складі суддівського корпусу, «кишенькового адвоката» Арутюнової Н.Ф., чиновників Львівської міської ради та працівників ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», які з метою відчуження допоміжних та нежитлових приміщень житлових будинків, як правило старого житлового фонду центральної частини м. Львова, незаконно їх приватизують, що створює відверто не привабливе середовище для функціонування існуючих ОСББ в м. Львові.
Наведені у цьому листі факти унеможливлюють створення нових ОСББ та прямо суперечать задекларованій Президентом та Урядом державній політиці в житлово-комунальній галузі, виконання «Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки», затвердженою Законом України від 11 червня 2009 року за № 1511-VI, відповідно до якої першочерговим завданням органів державної влади є створення системи ефективного управління житлом шляхом надання співвласникам будинків сприятливих умов для утворення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, кількість яких програмою на кінець 2013 року в країні заплановано створити 32 950.
Водночас слід зауважити, що відповідно до Указу Президента України від 12.03.2012 року за № 187/2012 «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2012-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», одним із завдань органів державної влади на даний час є створення сприятливих умов утворення та забезпечення функціонування ОСББ.
Висловлюємо своє глибоке занепокоєння спробами заволодіння нерухомим майном співвласників багатоквартирних будинків та перешкоджання діяльності ОСББ з боку суддів й чиновників та висловлюємо судовій влади недовіру, а також вимагаємо проведення повної люстрації названих судів та притягнення до кримінальної відповідальності чиновників Львівської міської ради та працівників ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», винних в незаконній приватизації багатоквартирних будинків на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.
Голова ОСББ «Надія-НЛ» Н.М. Дзічковська
.gif)
