Нагадаю, в цій постанові мова йдеться про необхідність відкриття ліцензіатами в уповноважених банках (Ощадбанк та Укргазбанк) рахунків із спеціальним режимом використання для виконання інвестиційних програм, затверджених Нацкомпослуг.
Механізм реалізації цієї постанови виписаний таким чином, що ліцензіати з коштів, що надходять на їх поточні рахунки, щоденно перераховують на спеціальний рахунок кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм, при цьому використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється. Контроль за цільовим використанням ліцензіатами коштів із спеціальних рахунків згідно цієї постанови покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Відтак, вже чотири місяці поспіль Нацкомпослуг письмово вимагає від ліцензіатів негайно відкрити поточні рахунки із спеціальним режимом використання в уповноважених банках та почати відраховувати на них кошти для проведення розрахунків за інвестиційними програмами. На думку Нацкомпослуг, ліцензіати свідомо зволікають з відкриттям спец рахунків, а відтак свідомо саботують виконання постанови № 750, адже дуже не хочуть, щоб рух коштів ліцензіатів став надбанням громадськості.
При цьому, Нацкомпослуг не спадає навіть на думку, що окрім власних постанов та підзаконних актів КМУ, існує інші закони держави Україна, які обов’язкові для виконання всіма громадянами та юридичними особами.
Мова йде про норми та приписи Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження», яким зв’язані всі без винятку ліцензіати у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, адже більша частина заборгованості підприємств теплоенергетики та теплоелектроцентралей за спожитий природний газ, а це не багато, ні мало 17 млрд. грн., стягнено з ліцензіатів рішенням господарських судів і знаходиться на примусовому виконанні підрозділів Державної виконавчої служби. Так само примусово стягуються державними виконавцями борги водопостачальних підприємств за електроенергію, які на початок 2014 року становлять 3,9 млрд. грн.
Оскільки основні засоби виробництва та устаткування більшості ліцензіатів знаходиться в комунальній власності тієї чи іншої територіальної громади, то його просто неможливо описати та продати на аукціоні за борги. Тому самим дієвим та реальним інструментом для примусового стягнення боргу з комунальних підприємств є накладання державним виконавцем арешту на рахунки підприємства.
При цьому згідно ч. 6 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» відкриття нових рахунків у банківських установах після арешту рахунку та оголошення заборони на відкриття нових вважається умисним ухилянням від виконання рішення суду та підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України – «Невиконання судового рішення»».
Тобто, відкриття керівником суб’єкта господарювання – ліцензіата в уповноваженому банку поточного рахунку із спеціальним режимом використання, як того вимагає постанова КМУ № 750 та Нацкомпослуг, в ситуації, коли державною виконавчою службою здійснюється примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості та вже накладено арешт на існуючі рахунки ліцензіата – є підставою для звернення державного виконавця до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та відкриття кримінального провадження за ст. 382 КК України.
Тим більше, що Ощадбанк та Укргазбанк відмовляються відкривати тільки поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що дало би можливість захистити керівника ліцензіата від кримінального переслідування, ліцензіатам натомість пропонується відкрити спочатку основний розрахунковий рахунок, а потім в додаток до нього рахунок зі спеціальним режимом використання, що означає 100% пред’явлення звинувачення керівнику підприємства.
Неодноразові листування ліцензіатів з Нацкомпослуг з приводу неможливості відкриття спец рахунків за постановою № 750, численні письмові роз’яснення відділів Державних виконавчих служб ліцензіатам та Нацкомпослуг про неможливість надання згоди на відкриття спец рахунків не змогли донести до посадових осіб Нацкомпослуг «меседж» про те, що необхідно вносити зміни до постанови № 750, що ліцензіати не від бажання приховати кошти від контролюючого органу не відкривають спец рахунки, а від не бажання сісти за грати.
Останній лист Нацкомпослуг від 17 січня взагалі є квінтесенцією правового нігілізму та кричущої не фаховості апарату Нацкомпослуг. В ньому йдеться про те, що Комісія з розумінням ставиться до ситуації, що склалася у зв'язку з арештом грошових коштів, що містяться на рахунках в банках. Разом з цим, з метою не допущення порушень вищезазначених законодавчих актів, Комісія звертає увагу на необхідність вжиття необхідних заходів щодо зняття арешту з майна відповідно до вимог статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», про що ліцензіату необхідно проінформувати та підтвердити відповідними документами.
Мабуть спеціалістам Нацкомпослуг невідомо, що згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» ви значено лише три підстави для зняття арешту з майна боржника:
1. За постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
2. У випадках прийняття рішення судом про те, що арештоване майно не належить боржникові,
3. Ліцензований експерт надасть висновок щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу або пошкодженням.
Отже, оскільки заборгованість ліцензіатів за спожиті енергоносії становить більше 20 млрд. грн., вона стягнена за рішеннями суду, які вступили в законну силу, виконавчі провадження були відкриті державними виконавцями у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», постанови про арешт коштів на банківських рахунках у відношенні ліцензіатів були винесені в межах повноважень, наданих державному виконавцеві Законом України «Про виконавче провадження», кошти, на які накладено арешт, належать виключно ліцензіату, то жодних підстав для зняття арешту з коштів, як містяться на рахунках ліцензіатів у банківських установах, в порядку ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» не має.
Цікаво про які саме необхідні заходи щодо зняття арешту з майна керівник ліцензіата повинен проінформувати Нацкомпослуг, якщо Закон № 606-ХІV містить вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, наведений вище? Про те, що керівник дав хабар начальнику ВДВС, а той погодився скасувати всі постанови про арешт? Або про те, що натиснули на суддю і змусили прийняти рішення, що кошти ліцензіата належать комусь-іншому? Або про те, що експерт Пупкін надав висновок про те, що кошти, які є на арештованих рахунках настілки зносилися, що не можуть бути визнані засобом платежу? Або про те, що відділ ДВС було взято штурмом і під тиском працівників ліцензіата скасовано арешт та дозволено відкривати рахунки в будь-яких банках?
Я розумію, що Нацкомпослуг знаходиться ще на стадії становлення, що дуже чого ще не врегульовано, але ж панове, ніхто здоровий глузд поки що не відміняв.
.gif)
