Дізнався, що Комітет з питань податкової та фінансової політики ВРУ «підтримав скасування пільги, якою звільнявся від сплати ПДВ імпорт енергетичного обладнання для сонячних та вітроелектростанцій» і що нібито «програвав український державний бюджет, який через цю пільгу не надійшло біля 10 млрд грн у 2019 році».
А метою названо – вирівняти конкурентні умови, підтримати національного виробника та наповнити бюджет.
Мета благородна - підтримувати власних виробників потрібно, але після аналізу є багато АЛЕ.
По-перше, підтримка національного виробника вже є в законі Про альтернативні джерела енергії через «надбавку до "зеленого" тарифу, аукціонної ціни за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва». Тобто кожна вироблена на СЕС/ВЕС із так званою «місцевою складовою» кіловат-година продавалась на 5-10% дорожче. Це і є механізм підтримки національного виробника. Саме так це просувалося при розробці законопроекту. Тепер же про це чомусь вже на згадують. Але ця підтримка діє лише для ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС. Це важливий момент – запам’ятаємо.
По-друге, переважна частина імпорту обладнання, які попали під цю пільгову норму – фотоелектричні панелі, вітрогенератори, інвертори та трансформатори були використані для будівництва знову ж таки ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС. Вони будуються зазвичай спеціально створеними ТОВками, які і були імпортерами цього обладнання. Припустимо, що пільги з ПДВ немає. Тоді ці ТОВки ставлять сплачений ПДВ в податковий кредит і повертають його (або зменшують свої податкові зобов’язання) на абсолютно законних підставах. На круг виходить скільки сплатив ПДВ при імпорті стільки й повернув. Різниця в двох моментах – розрив в часі між сплатою ПДВ при імпорті (перед оформленням митної декларації) та його поверненням (або зменшеннями податкового зобов’язання), а також адміністративній процедурі, пов’язаній із таким поверненням. І тут для одних можливості, а для інших витрати – 1) корупціоноємність адміністративної процедури поверненням ПДВ та/або 2) фінансові витрати на наповнення обігових коштів для заповнення розриву між сплатою ПДВ та його поверненням (або зменшеннями податкового зобов’язання). То звідки ж втрати бюджету в 10 млрд грн у 2019? А немає ніяких втрат «на круг». Але знову ж таки це все справедливо лише для ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС.
По -третє, на ПРОМИСЛОВИХ СЕС/ВЕС світ клином не зійшовся! Ще є перспективний та динамічний сектор домашніх СЕС, які будують громадяни в себе на подвір’ї. А от в них ніякого податкового кредиту немає і сплатити ПДВ за панелі та інвертори прийдеться відразу, а за вироблену електроенергію їм сплачують БЕЗ ПДВ (на відміну від великих ПРОМИСЛОВИХ СЕС).
То проти кого ці ініціативі під солодким соусом турботи про бюджет та національного виробника? Великі ПРОМИСЛОВІ СЕС/ВЕС не сильно постраждають, бо ПДВ повернуть. У податкової виникнуть нові (корупційноризиковані) можливості при адмініструванні ПДВ. Національних виробників вже підтримали через «місцеву складову».
Залишається, що для домашніх СЕС обладнання подорожчає на 20%?! То проти кого бореться Рада?! Чи це лише ініціативи окремого депутата в запалі “священного походу”?
.gif)
