Є така громадська організація - асоціація «Укрводоканалекологія», яка позиціонує себе як добровільний міжгалузевий союз виробничих підприємств, установ, організацій водопровідно-каналізаційного господарства, науково-дослідних, проектних, ремонтно-будівельних та інших підприємств різних форм власності, об'єднаних з метою постійної координації та поєднання виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення питань забезпечення населення якісною питною водою та водою промислово-господарського призначення, водовідведення, ефективного очищення стічних вод, поліпшення екологічного стану водних ресурсів природного середовища в Україні. На сьогоднішній день в цю асоціацію входять 54 учасники, серед яких найбільші водопостачальні підприємства України та комерційні підприємства.
Згідно Статуту цієї асоціації вона серед іншого, повинна забезпечувати інтереси та захищає права членів Асоціації, надає їм юридичну, економічну, іншу консультативну та інформаційну допомогу; здійснює захист прав та інтересів Учасників Асоціації в органах влади та управління. Звичайно, що за цей захист учаники асоціації раз на квартал сплачують відповідні членські внески обумовлені договорами – від 750 грн. на місяць (ті, що обслуговують до 30 тисяч споживачів) до 12 000 грн. на місяць (ті, що обслуговують місто Київ, Дніпропетровськ, Харків та інші міста – мільйонники). Шляхом не складних метематичних розрахунків отримуємо середній квартальний дохід асоціації за квартал – виходить близько 300 000 грн. В приниці гроші солідні, і учасники асоціації мають право, сплативши ці внески, очікувати від асоціації реального захисту їхніх прав.
Однак, насправді діяльність асоціації більше нагадує діяльність якогось пересічного профспілкового комітету на підприємстві. Тематичні семінари та засідання Ради, щорічно два так званих «водних конгреси» (в Яремчому та Ялті), які не вирішують жодних проблем, але під час яких керівники та учасники конгресів встигають істотно підірвати підшлункову залозу від кількості міцних і не дуже алкогольних напоїв та смачних страв. На цьому користь участі в асоціації для водопостачальних підприємств закінчується.
Щоправда раз на два-три місяці на підприємства приходять листи за підписов голови асоціації, в яких йдеться про те, що асоціація з метою захисту інетерсів водопостачальних підприємств просить внести зауваження та пропозиції в підготовлені нею чи то пропозиції про зміни законодавства, чи то законопроекти, який істотно покращить життя водоканалів України.
Втім, до реального включення до порядку денного Верховної Ради України ці пропозиції та законопроекти чомусь не доходять. Навіть в профільних комітетах та міністерствах пропозиції асоціації ніколи не розглядаються, на них просто не зважають при прийнятті рішень. Це відчить про одне – попри заявлені високі цілі асоціація не має достатнього впливу та авторитету серед державних структур для здійснення свого статутного обов’язку - захисту інтересів водопостачальних підприємств в державних органах.
Очевидно, що асоціації невідомо, що на сьогодні 70% українських законопроектів носять лобістський характер. У Верховній Раді Україні на протязі останніх років сформувалося потужне енергетичне лоббі, яке захищає інтереси галузі електроенергетики, газової промисловості та теплопостачальних підприємств. Звідси – прийняття в Податковому кодексі Укаїни виключної норми про не застосування до підприємств теплової енергетики та електроенергетики норми про включення збитку, задекларованого за підсумками 2011 року до витрат 2012—2015 років, прийняття Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», яким фактично було запроваджено схему списання боргів за природний газ, накопичених теплопостачальними підприємствами станом на 2010 рік, істотно полегшив фінансовий стан теплокомуненерго. Але, нажаль, цей «атракціон щедрості» від держави не мав поширення на водопостачальні підприємства, бо їх інтереси нікому пролобіювати у Верховній Раді України, асоціація «Укрводоканалекологія» - надто слабка структура задля цього.
Свою неспроможність займатися ефективним відстоюванням інтересів водопостачальних підприємств «Укрводоканалекологія» відверто визнає у листі від 22.11.2013 року № 172, який адресовано всім учасникам асоціації. В ньому зокрема, пропонується розглянути проект звернення асоціації до Президента України Віктора Януковича з приводу катастрофічної ситуації, в якій опинилися водоканали України. При цьому зазначається, що неодноразово аналогічні звернення асоціації до Мінрегіону та Уряду України залишені поза увагою.
Про що ж просить главу держави асоціація?
1. Заборонити енергопостачальним компаніям відключати від мереж електропостачання об'єкти систем централізованого водопостачання та водовідведення населених пунктів;
2. Вжитити заходів щодо утворення регіональних холдингових водних компаній на базі майна територіальних громад, що дозволить затвердити єдиний тариф на послуги водопостачання та водовідведення у кожному регіоні.
3. Доручити Кабінету Міністрів України, доручити центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування розглянути можливість передачі цілісних майнових комплексів, що використовуються для перекидання води у маловодні регіони, до державної власності та утворення державних водних компаній.
Фактично асоціація «Укрводоканаленелогія» в цьому зверненні має на меті перекласти свої статутні обовязки по захисту законних прав та інтересів водоканалів України на Президента України Віктора Януковича. Цікаво, як собі уявляють реальне викоання Президентом хоча би п. 1 зверенння про заборону відключення водоканалів від електроенергії. Що, Віктор Янукович повинен викликати до себе Григоришина, Суркіса, Ахметова, інших власників обленерго і наказти їм не відключати водоканали, бо так хоче асоціація «Укрводоканалекологія»? А як же конституційний принцип невтручання держави у підприємницьку діяльність? Повний абсурд. Питання правомірності дій обленерго по відключенню об’єктів водопостачання від енергоспоживання має вирішуватися виключно в судах, в яких до речі має право бути позивачем на стороні водоканалів і асоціація «Укрводоканалекологія». Має право, але чомусь не хоче…
Окрім цього, інші пропозиції провальні apriori. Повернення комунальних та приватних водогонів до державної власності, стоврення регіональних водних команій – це повернення до радянської системи управління галуззю. Введення єдиного тарифу на житлово-комунальні послуги в усій Україні є економічним нонсенсом. Аналогічна модель тарифоутворення була до 1991 року. На сьогодні у всьому світі цей єдиний тариф діє лише на Кубі і в Білорусі. Результат рано чи пізно виллється в пусті прилавки і фінансову кризу, як це відбувалося наприкінці 80-х років. За радянських часів ця модель може і непогано працювала, але на дворі 2013 рік і Україна є учасником Світової організації торгівлі. Навіщо «Укрводоканалекологія» пропонує Віктору Януковичу залишити водоканали в соціалістичній системі управління, яка передбачає планове фінансування ЖКГ з бюджету, в умовах глобалізованої ринкової економіки та бюджетної кризи в Україні? Де візьмуться мілліарди гривень на модернізацію ЖКГ, якщо касовий розрив в зведеному бюджеті вже майже 80 млрд грн.?
Зрозуміло, що в Адміністрації Президента Віктора Януковича цей лист-звренння уважно розглянуть, про наслідки розгляду в установлені законом терміни буде повідомлено асоціацію «Укрводоканалекологія», можливо Мінрегіону дадуть доручення вивчити можливість реалізації пропозицій на практиці, але все це буде тільки на папері, реально нічого не зміниться для учасників асоціації, які будуть змушені як завжди вирішувати свої проблеми самотужки, однак раз на квартал сплачувати членські внески до асоціації, яка буде імітувати активну діяльність. Навіщо?
.gif)
