Популізм, «пофігізм» та комунізм знищать ЖКГ

Використовуючи у своїх передвиборчих технологіях гасла типу «повернемо в державну власність всі об’єкти ЖКГ» або «видатки на комунальні послуги не повинні перевищувати 10% доходів сім’ї» політичні технологи КПУ намагаються «загравати» з тією частиною населення України, яка активно ностальгує за радянськими часами, коли «комуналка» коштувала не більше 10 радянських карбованців на місяць. Однак будь-яка більш - менш освічена людина, яка знайома з азами економічної теорії, розуміє, що ці гасла в сучасних умовах ринкової економіки і високої вартості енергетичних ресурсів, необхідних для вироблення житлово-комунальних послуг, є чистим популізмом, простіше кажучи, обманом виборців, які ніяк не звикнуть до того, що комунальна послуга – це такий само товар, як і ковбаса в супермаркеті, за який потрібно сплатити справедливу вартість.

Законодавча діяльність фракції Компартії у Верховній Раді України мало відрізняється від її передвиборчих гасел – той самий популізм та вперте намагання під видом «боротьби за інтереси трудового народу» повернути радянську систему, за якої центральний апарат влади має право втручатися в діяльність суб’єктів господарювання як йому заманеться.

Останнім таким яскравим прикладом такого сучасного «комунізму-популізму» є подання на розгляд комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики його головою, народним депутатом Спірідоном Кілінкаровим (фракція КПУ) законопроекту № 1043-д ««Про введення мораторію на примусову реалізацію житла», яким передбачається встановити мораторій до 01 січня 2015 року на застосування примусової реалізації житла(жилих будинків, частин жилих будинків, квартир, кімнат в квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень) у зв’язку з заборгованістю за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, пені, штрафних санкцій, нарахованих за несплату (несвоєчасну оплату) або за інші дії чи бездіяльність, пов'язані з наданням житлово-комунальних послуг на час до погашення заборгованості перед громадянами із виплат заробітної плати, стипендій, інших грошових виплат за умови документального підтвердження наявності зазначеної заборгованості у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Така собі суто комуністична ідея закладена в цьому законопроекті - захистити простих робітників від сваволі нищівного державного апарату, який служить інтересам панівного класу – власникам засобів виробництва. При цьому абсолютно не зважаючи на те, що на практиці прийняття законопроекту №1043-д матиме ефект атомної бомби для комунальних підприємств, адже боржники фактично отримають від держави індульгенцію на несплату комунальних послуг, адже з набранням чинності законопроекту  державному виконавцю буде заборонено здійснювати реалізацію майна боржників – один з видів примусового стягнення майна, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження». Тобто, заради захисту інтересів трудового народу, КПУ готова знехтувати ст. 124 Конституції України, згідно якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. 

Саме про такі загрозливі наслідки попереджає Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке у своєму висновку до цього законопроекту зазначає, що запровадження будь-яких обмежень щодо виконання боржником у виконавчому провадженні рішень суду, які набрали законну силу, в обов‘язковому порядку має супроводжуватися визначенням того, хто і за рахунок якого майна буде виконувати відповідні судові рішення, можливо навіть роботодавець, який заборгував заробітну плату. Без визначення цього фінансовий стан підприємств, які надають відповідні послуги, буде погіршуватися, що, в свою чергу, негативно позначиться на якості житлово-комунальних послуг.

В свій час після припинення існування СРСР, посткомуністичні країни Західної Європи засудили комуністичний режим на офіційному рівні та заборонили комуністичну ідеологію. У Чехії 1993 року був прийнятий Закон про протиправність комуністичного режиму і опору проти нього, в якому зокрема комуністичний режим був названий «злочинним, нелегітимним і неприйнятним». Подібний закон 1996 року прийняв і Словацький парламент. Конституція Польщі від 1997 року містить статтю, що забороняє існування організацій, що проповідують «тоталітарні методи і практики діяльності нацизму, фашизму і комунізму». а комуністичні злочини фігурують як законодавчий термін. 12 травня 2005 року Сейм Латвії прийняв "Декларацію про осуд тоталітарного комуністичного окупаційного режиму Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що здійснювався в Латвії. Того ж року сейм Латвії прийняв спеціальний закон, що забороняв публічне використання радянської та фашистської символіки . Аналогічні закони були прийняті у січні 2007 року в Естонії, та у червні 2008 в Литві.

Після заборони діяльності комуністичних партій в цих країнах  почалися реальні економічні реформи, в тому числі і у галузі житлово-комунального господарства. Наприклад, у результаті реформування ЖКГ в Польщі регіональні органи влади здійснили фрагментацію господарства та  перетворили державні підприємства, на малі підприємства різних організаційно-правових форм: бюджетні організації, компанії та приватні підприємства. Тобто, створилося конкурентне середовище на ринку житлово-комунальних послуг.

У Чехії з метою активізації ринку інвестування у комунальну сферу була створена Компанія по фінансуванню муніципальної інфраструктури, яка являється спеціалізованим фінансовим посередником. Основною функцією Компанії є залучення фінансових ресурсів та пропонування кредитів комерційним банкам, які в свою чергу, надають кредити муніципалітетам для фінансування інфраструктурних проектів.

 Яскравим прикладом може слугувати практика країн Прибалтики, де в ОСББ перебуває 98 % житла, тобто там сформувався клас відповідальних власників житла, які самі вирішують проблеми свого багатоквартирного будинку, а не чекають допомоги від ЖЕКу, виконкому чи Президента, коли через дірявий дах будинку тече вода на голови власників.

Давно вже прийшов час нам, українцям, скинути з себе тягар комуністичної ідеології, коли ми всі звикли до того, що всі наші проблеми повинна вирішувати держава. Час самим порядкувати у своїх оселях.