У цьому заході взяли участь представники органів влади, а також експерти з боку громадськості та бізнесових кіл. Мета зустрічі – обговорення шляхів оптимізації правових концесійних механізмів, аби цей інструмент, зрештою, ефективно запрацював в інтересах держави.
Мінекономіки, Мінінфраструктури та Фонд держмайна зараз працюють над новим законом про концесію. Очікується, що цей документ встановлюватиме єдині універсальні концесійні правила гри для всіх галузей економіки. А це і ЖКГ, і будівництво, і дороги, і залізниця, і порти. Принаймні, це декларують представники органів влади.
Сам факт об’єднання таких різних сфер під однією «шапкою», викликає певне занепокоєння. Адже у кожної галузі є свої «підводні течії», й вони надто специфічні. А, враховуючи цей факт, варто було б спочатку ініціювати широке обговорення, врахувати думку представників всіх сфер економічної діяльності, прописати «дорожню карту», а потім йти поступово далі з метою передбачення усіх деталей майбутніх правовідносин між державою (її власністю) та концесіонерами.
Водночас є й позитивні новини. Найближчим часом Мінекономіки запропонує нову методику розрахунку концесійних платежів, яка, як очікується, у найближчій перспективі буде затверджена постановою уряду. Це відомство закликає інші органи влади передавати «списки кандидатів», якими доповнюватиметься перелік об'єктів права державної власності, які можуть передаватися в концесію.
Склалося враження, що присутні всіляко оминали тему можливості передачі в концесію об'єктів нафтогазової інфраструктури. Чому таке ставлення у державних чиновників?
Концесія передбачає, що об’єкт залишається у власності держави або громади. А от оренда держаного майна в Україні подекуди спотворена настільки, що власне орендою не є. Натомість часто є прихованою приватизацією, оскільки часто договори оренди державного майна передбачають, що всі поліпшення об’єкту оренди, як правило, залишаються у орендаря. Концесія виключає (якщо це, звичайно, чітко прописати в новому законі) приховану приватизацію подібним методом. І в цьому її позитив. І саме тому нове концесійне законодавство є важливим та актуальним для застосування його у такій важливій сфері діяльності як нафтогазова.
Представники влади передбачають можливість і доцільність передачі в концесію окремих об’єктів, що підпорядковуються «Нафтогазу» та його дочірнім підприємствам. Утім, як відомо, уряд нещодавно передав НАК до управління Мінекономрозвитку, вивівши його зі сфери управління Мінпаливенерго. Відповідно до нового статуту «Нафтогазу», ця структура зараз може самостійно визначати, що робити з тим чи іншим майном, яке перебуває у його власності. Дуже не хочеться, щоб майно НАКу (держави) у період підготовки нового закону про концесію нишком було передано в оренду.
Що ще можна зазначити про газорозподільні мережі в контексті концесії?
По-перше, потрібні зміни в законодавстві. В парламенті «припадає пилом» законопроект №3325 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення умов функціонування ринку природного газу». Цей документ передбачає, що державні газорозподільні мережі повинні перебувати на балансі підприємства державної форми власності, яке буде визначене визначене урядом, а не на балансі облгазів (приватних компаній) як це на сьогодні. Чи дійте до розгляду депутатами цього проекту?.. Побачимо.
По-друге, потрібно доповнити перелік об'єктів державної власності, що можуть передаватися в концесію, об'єктами газорозподільчої інфраструктури. Зараз такі об'єкти «в черзі» на концесію, на жаль, не стоять.
.gif)
