Рус Укр
ГоловнаБлогиДоля членів НКРЕКП в руках Конституційного Суду України
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


     



    https://www.iec-expo.com.ua/kt-2021.html







 

 

 

Доля членів НКРЕКП в руках Конституційного Суду України

427
З листопада 2020 у Конституційному Суді України на розгляді перебуває конституційне подання 50 народних депутатів. У ньому нардепи просять Суд визнати неконституційними укази Президента України щодо призначення на посаду членів НКРЕКП

У згаданому поданні парламентарі доводять, що Президент України не має конституційних повноважень на їх призначення, адже це не передбачено безпосередньо Основним Законом України, НКРЕКП не належить до консультативно-дорадчих органів Президента України, а сама НКРЕКП належить за своїм правовим статусом до центральних органів виконавчої влади.

Сильні та слабкі сторони вказаного конституційного подання досліджував сайт «Комунальний Лоєр».

Сильна сторона конституційного подання 

Спосіб викладу аргументів у конституційному поданні народних депутатів можна вважати відверто «списаним». Минулого року та у цьому році також у багатьох рішеннях Суду можна знайти конституційну мотивацію з таким логічним обґрунтуванням в частині, яка стосуються повноважень парламенту, президента та уряду. 

За позицією Суду втручання гілок влади призводить до розбалансування компетенцій державних органів. Описані у конституційному поданні перші три пояснення апробовані практикою. У цьому контексті можна згадати про одну із справ Суду щодо призначення на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. 

Визнавши неконституційний указ Президента про призначення директора, Суд у своєму рішення не звільнив його, хоча на практиці адміністративними судами він «вважається звільненим автоматично» і це потягнуло за собою певні юридичні наслідки. 

Використання рішення Конституційного Суду та його вільне тлумачення адміністративними судами у справах за позовами про поновлення звільнених з посад директором НАБУ колишніх працівників цього органу посилює навантаження на державний бюджет у вигляді виплат та додаткових компенсацій за наслідком розгляду судами спорів про поновлення. 

Слабка сторона конституційного подання 

Намагання у конституційному поданні авторами пояснити «ротацію», як юридичну лазівку «допризначення» членів НКРЄ КП, може бути спростовано змінами до закону про НРКЄ КП, де норма про призначення членів держоргану, швидше за все побудована як запобіжник, коли Президент за умови існування стану «неправомочності» НКРЕКП може заповнити вакантні посади членів, які відібрані на підставі процедури конкурсу. Тобто, де Президент виконує роль «весільного генерала», а не роль управлінця. 

Які наслідки може мати Рішення Суду у разі визнання неконституційними указів Президента про призначення членів НКРЕКП? 

Оскільки НКРЕКП у своїй діяльності ухвалює рішення колегіально, а у зв’язку із подачею конституційного подання НКРЄ КП перебуватиме у «невизначеному стані», тому всі попередні рішення Регулятора також можуть бути поставлені під сумнів у інших справах. 

НКРЕКП є ліцензіатом на ринку енергетики та житлово-комунальних послуг, який застосовує штрафи за порушення ліцензійного порядку провадження господарської діяльності. Протягом останніх двох років НКРЕКП активно користується вказаним інструментом для впливу на енергетичні компанії, тому у разі визнання неконституційними указів Президента України про призначення членів НКРЕКП підприємства-порушники матимуть привід використати рішення Суду як «козир» у спорах з НКРЕКП про оскарження рішень Регулятора. 

Невиключено, що таким чином, енергетичні компанії взагалі уникнуть відповідальності.

В'ячеслав Коновал
 
Коментарі (0)
Блоги