Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області таки порушена кримінальна справа за фактом порушення службовими особами КП ВГК "Бориспільводоканал" вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель 29 травня трьох працівників зазначеного підприємства, за ознаками злочину, передбаченого ст.271 КК України (порушення вимог законодавства про охорону праці).
Під час дослідчої перевірки було слідчими прокуратури було встановлено, що 29.05.12 службові особи "Бориспільводоканал" у порушення техніки безпеки під час експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів, а також посадової інструкції майстра водопровідних (каналізаційних) мереж не видали на руки трьом працівникам бригади слюсарів аварійно-відновлювальних робіт зазначеного підприємства засоби індивідуального захисту – шлангові протигази, страхувальні ремні з мотузками.
Крім того, службові особи організували виконання робіт з прочистки каналізації всередині каналізаційного колодязя на території приватного домоволодіння у м. Бориспіль, не проконтролювавши, чи використовуються бригадою слюсарів засоби захисту, в результаті чого троє слюсарів внаслідок отруєння газом усередині колодязя загинули.
Таки зустрінуться на суді очі матерів трьох нещасних загиблих слюсарів з очами майстрів виробництва та начальників дільниці аварійно-відновлювальних робіт КП «Бориспільводоканал», які фактично відправили хлопців на смерть. Вирок суду по цій справі повинен бути справедливим, обґрунтованим та неупередженим, а покарання для винних – достатнім та адекватним вчиненому злочину. Крім цього, суд повинен розібратися в причинах, що призвели до нещасного випадку, а вирок суду спрямований запобігання вчиненню нових аналогічних злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Нажаль, доводиться констатувати, що три бориспільські жертви не є першими, хто постраждав від невиконання обов’язків посадовими особами по забезпеченню належних та безпечних умов праці. За даними Держгірпромнагляду кількість травмованих працівників, які задіяні у галузі водопровідно-каналізаційного господарства становила в 2011 році 109 осіб, у 2010 р. – 103,у т. ч із смертельним наслідком в 2011 році 10 осіб, у 2010 р. – 5 осіб. Як бачимо, за останні три роки зберігається стійка тенденція до збільшення нещасних випадків на виробництві на водопостачальних підприємствах, смертність за три роки збільшилася більше, ніж в 2 рази. За висновками інспекцій Держгірпромнагляду основною причиною такої небезпечної тенденції є недостатня забезпеченість суб’єктів господарювання засобами контролю, засобами колективного та індивідуального захисту.
Як свідчить практика, недофінансування статті витрат «охорона праці» комунальними підприємствами, зумовлена здебільшого не недбалістю та небажанням посадових осіб забезпечувати своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту, а тяжким фінансовим станом комунальних підприємств та дефіцитом обігових коштів через системні неплатежі населення та невідповідність тарифів на послуги економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво.
За повідомленням Державної служби статистики України заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг у квітні 2012 року становила 12,587 млрд. гривень.
Загальна заборгованість з різниці в тарифах за орієнтованими даними Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, перед підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у 2010-2011 роках у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення встановленим тарифам та залишилась непогашеною станом на 1 січня 2012 року, становить близько 4 млрд. грн.
Відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ № 869 від 01.06.11 р., витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища включаються до складу загальновиробничих витрат та входять до структури тарифу.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону праці» для підприємств, незалежно від форм власності витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка
від фонду оплати праці за попередній рік. Відповідно до цієї норми витрати на охорону праці повинні затверджуватися кожного року, а також повинні збільшуватися щорічно пропорційно зростанню фонду заробітної плати, відповідно пропорційно збільшенню витрат на охорону праці повинен коригуватися тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Оскільки норма щодо розміру витрат на охорону праці є імперативною, тобто обов’язковою для виконання і не допускає жодних відхилень, то при затвердженні тарифів на послуги водопостачальним підприємствам орган, що їх затверджує зобов’язаний включити до тарифів 100% розміру витрат на охорони праці в розмірі не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.
Тим більше, що до цього їх спонукає ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якої встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається.
Однак, на практиці, в умовах коли розмір тарифів на комунальні послуги завжди є питанням більше політичним, ніж економічним, органи місцевого самоврядування, які хочуть сподобатися виборцям, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, яка є центральним органом виконавчої влади, яка в свою чергу також хоче сподобатися виборцям, свідомо встановлюють тарифи, що заздалегідь не відповідають економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво та відшкодовують витрати в середньому лише на 50%. Тобто підприємство вдвічі менше може закупити спеціального одягу, засобів колективного та індивідуального захисту, інших необхідних матеріалів для забезпечення належних та безпечних умов праці. За таких обставин виникає ситуація загрози життю та здоров’ю працівників, яка може призвести до нещасного випадку, що власне сталося в Борисполі.
Споживачі, якими є як фізичні особи так і суб’єкти господарювання, боргуючи за надані комунальні послуги, дають можливість керівникам комунальних підприємств користатися нормою ст. 14 Закону України «Про оплату праці», яка дозволяє здійснювати оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців. Тобто в умовах системних неплатежів споживачів керівники залюбки користуються правом штучно обмежувати зростання фонду заробітної плати, а відтак штучно зменшувати видатки на охорону праці, через що можуть загинути люди.
То чи всіх винних у смерті трьох слюсарів КП «Бориспільводоканал» визначено Бориспільською міжрайонною прокуратурою? Чи не мають нести відповідальність за свідоме недофінансування витрат на охорону праці ті, хто встановлює завідомо збитковий тариф на послуги з політичних мотивів, або ті, хто приймає рішення про штучне обмеження фонду заробітної плати? Відповідь за прокуратурою та суспільством.
.gif)
