Дочекалися! Не пройшло і пів року, як зима вступила в свої законні права. Згадуючи обіцянки і твердження РДА м. Києва, які вони давали напередодні зими просто не можеш залишитися байдужим. У звітах про підготовку до опалювального сезону окремі райони наводили також дані по підготовці снігоприбиральної техніки та пісково-соляних сумішей, однак… Дороги, балкони, навісні «козирки», біг-борди показують нам зовсім інші дані.
Подекуди не зовсім брудний сніг (оскільки представники комунальних служб за тиждень не встигли посипати «зимовою сумішшю» всі доріжки) радує погляд, і нагадує тобі, що прямуючи на роботу варто замислитися, а чи не даремно ти платиш за прибирання прибудинкових територій?? Перекидання снігу сьогодні зліва-направо, а завтра справа-наліво, на жаль, не робить дороги чистішими. Та й крига, яка за ніч нависає на покрівлях і навісних спорудах радує око барвами сонячних променів лише на відстані і за вікном.
Згадую, що не так давно я ставала на захист комунальників, але те, що я побачила сьогодні – мене вразило!
Два дорослих «дяді» з однією шваброю в руках (схоже, що таки представники комунальних служб, оскільки повірити у альтруїзм керівників Лук’янівського ринку важкувато) ходять і збивають бурульки. Діло звичайно ж благородне! Але коли я побачила, що провівши під козирком кіоска чоловік просто пустив швабру у вільне падіння і мало не огрів жінку, яка стояла в черзі за хлібом, по голові – у мене відняло мову. А головне те, що його супутник, навіть не витягнувши рук із кишень, коли вже швабра опустилася на землю, промовив «Гражданє осторожно!» А якби таки вдарив? А якби снігом на голову? Чи бурулькою? Попереджають же, як правило, заздалегідь!
А головне, ти розумієш – не лише пішоходам байдуже до роботи двірників, представникам комунальних служб теж байдуже – байдуже до зіпсованого взуття, байдуже до автомобілів які, у кращому разі, стоять у заметах, а у гіршому, їх власники оглядають царапини від мітел та бурульок. Так, їх можна зрозуміти, у них свої обов’язки, свої плани, але ж майно не чиєсь, воно завжди своє, а їм все-одно...
Байдуже «статистам» - адже дані про позитивну роботу дуже часто не підтверджуються реальними фактами. Адже влада працює у напрямку покращення благоустрою і умов проживання, чому ж ми їх (ці умови) не помічаємо? І знову залишається без відповіди таке актуальне (і завжди риторичне) питання «Что делать? И кто виноват?»