Не поділяю загальної ейфорії від прийняття Законів «Про очищення влади» (в народі – закон про люстрацію) та «Про "Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції" (в народі – закон про антикорупційне бюро).
Якщо хтось реально в захваті від того, що через 24 роки після того, як сконав Радянський Союз, ми будемо шукати «агентів КДБ» та цькувати їх – то мої їм вітання, вони нарешті дочекались «реальних» реформ в Україні. Мабуть саме таких змін та реформ хотів Майдан, хотіли герої Небесної сотні, еге ж? Друзі, а не відчуваєте Ви крізь свою ейфорію, що Вам держава знову підсовує ляльку, опудало, страховисько у вигляді «агентів КДБ», щоб не проводити справжні реформи? Чому «агент КДБ» підлягає люстрації, а народний депутат, який був спочатку у Нашій Україні в 2004 році, потім «перейшов» в Народну самооборону, в 2009 році «перейшов» до Батьківщині, в 2010 році став «100% регіоналом», а в 2014 році балотується від Блоку Порошенка, тобто, коротше кажучи, «політичний корупціонер» - не підлягає люстрації? Де справедливість? Де реформа та власне очищення влади?
Далі – створили Національне антикорупційне бюро України. Тільки в нашій державі для того, щоб боротися з корупцією в додаток до прокуратури, МВС, УБОЗ, ВДЗБЕЗ, податкової міліції створюється ще один правоохоронний орган, який буде ще дорожче коштувати платникам податків, ніж всякі там прокуратури та УБОЗи. Згідно із законопроектом № 5085 юрисдикція цього Національного бюро буде обмеженою, слідчі бюро, які отримуватимуть 18 тисяч зарплатні, зможуть відкривати кримінальні провадження лише у відношенні народних депутатів, міністрів, державних службовців першої та другої категорії, керівників великих державних та комунальних підприємств. Питання – а всі інші чиновники що й далі можуть брати хабарі, які брали до цього закону? Хто буде вести їхню оперативну розробку та боротися з організованими бандитськими формуваннями на сході України? «Родзинкою» цього законопроекту є впровадження «перевірки на доброчесність». Під такою перевіркою розуміється імітація ситуацій, подібних до тих, що виникають у службовій діяльності особи, з метою перевірки доброчесності поведінки державного службовця. В народі це має назву «подстава». За результатами перевірки робиться подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення особи – запроваджується законна підстава для «полювання на відьом». Все таки унікальна в нас держава – одним законом ми люструємо «агентів КДБ», іншим законом дозволяємо слідчому застосовувати в своїй роботі методи того самого КДБ…
При цьому друзі, прийняття цих законів ажніяким чином не вирішує проблему корупції в нашій державі, бо коліщатка державного механізму настільки промаслені корупцією, що можливість корупційних діянь прописана в тексті самих законодавчих актів, а їх, судячи з усього, змінювати ніхто не збирається.
Судіть самі. Приймаючи нові Цивільний процесуальний та Кримінальний процесуальний кодекси замість старих процесуальних кодексів УРСР народні депутати залишили суддям право приймати рішення та вироки за своїм внутрішнім переконанням як в радянські часи. Тільки в 1928 році керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке нікому не потрібно якось пояснювати, голова спеціального складу Верховного суду СРСР Андрій Вишинський засудив 11 осіб до розстрілу за сфабрикованою «Шахтинською справою», а в жовтні 2014 року, керуючись таким же внутрішнім переконанням, суддя Печерського районного суду Світлана Волкова відпустила під домашній арешт командира "Беркуту" Дмитра Садовника, якого підозрюють у розстрілі 126 людей на Майдані. Щоправда, на відміну від Вишенського, сучасні судді використовують внутрішне переконання не з ідейних мотивів, а задовольняючи свої матеральні інтереси, продаючи його позивачу або відповідачу як на аукціоні.
В публічних виступах, в ефірах політчиних ток-шоу народні обранці всі, як один вважають, що суддівський «безпредел» – це ганьба, і його потрібно зупинити, навіть закон спеціальний прийняли – «Про повернення довіри до судової влади», але він виписаний таким чином, що всі судді і пройшли очищення, і залишилися на своїм місцях, окрім можливо легендарного судді Родіона Кірєєва. І ніхто з нардепів чомусь не запропонує просто внести зміни до Цивільного та Кримінального процесуальних кодексів, та виключити назавжди три простих, але породжуючих корупцію, слова - «за внуітршнім переконанням».
Далі. Після того, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, нарешті зробила те, для чого власне вона і була створена – встановила тарифи на комунальні послуги на рівні, що бодай відшкодовує витрати надавачів послуг (про прибуток не йдеться взагалі) – одразу прокотилася хвиля мітингів проти «комунальної мафії», нардепи, відчуваючи вибори, навіть створили тимчасову слідчу комісію, щоб зайвий раз попіаритися на комунальній темі. Між тим, за часів «злочинної влади» постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 року надавачів комунальних послуг зобов’язали формувати тарифи на основі річних планів виробництва та планових витрат, які визначаються не показаннями лічильників, а на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів. Цією постановою урядом також дозволено у разі відсутності приладів обліку визначати обсяг витрат, пов'язаних з використанням електричної енергії відповідно до нормативів. Окрім цього, при формуванні тарифів підприємства цією постановою прямо передбачено включення до витрат вартість ремонтів, які передбачені інвестиційною програмою. До отримання прибутку від ліцензованої діяльності інвестиційні програми можуть фінансуватися тільки за рахунок амортизації, тобто реальних грошей на ремонти фактично ліцензіати не витрачають, але ж ці витрати в тарифах враховані. Виходить так, що цілком законно передбачено, щоб споживачі оплачували віртуальні ремонти ліцензіатів. Тепер питання – що заважає вже восьмий місяць уряду – «камікадзе», який буцім-то налаштований на реформи, внести зміни до постанови 869 та замінти слово «плановані витрати», яке створює можливість зловживання та корупції, на «фактичні витрати» та зобов’язати всіх комунальників визначати тарифи виключно за фактичними витратами за показаннями лічильників та реально здійснених ремонтів?
Далі. Парковка біля будь – якого приміщення, в якому розташована районна, міська, обласна прокуратура завжди забита «мерседесами», «лексусами» та «бмв». І це не машини відвідувачів, підозрюваних або затриманих. Це машини самих прокурорських працівників. Як прокурору, який офіційно отримує 2800 грн. посадового окладу, вдається їздити на «Інфініті? Та дуже просто, друзі. До цього часу попри Конституцію України в ст. 1 Закону «Про прокуратуру» зберігається радянське положення про загальний прокурорський нагляд за дотриманням законодавства. Тільки знову ж таки, за часів СРСР загальний нагляд потрібен був для тотального контролю за суспільством та боротьбі з дисидентами, а сучасні прокурори, як і судді, навчилися конвертувати радянський принцип здійснення загального нагляду для задоволення власних майнових інтересів. Тож до сьогодні продовжуються «бесіди» з керівниками підприємств, виїмки документів та шантаж бізнесменів.Знову ж таки постає питання – з якої причини досі не розглянутий Верховною Радою України законопроект № 3541 «Про прокуратуру», який скасовує функцією загального прокурорського нагляду? Чи нам легше створити ще один орган по боротьбі з корупцією, ніж ліквідувати причини виникнення самої корупції?
І далі можна продовжувати і продовжувати. Ми запозичуємо досвід електронного урядування та електронних державних закупівель, і водночас призначаємо заступником міністра економічного розвитку й торгівлі, який буде курувати питання проведення тендерних закупівель і економіки оборони й безпеки, людину, яку сам дідусь Азаров звільнив за результатами службового розслідування за звинуваченням у непрозорому проведенні Міноборони тендеру на послуги з харчування на 621 млн грн.
Тож, або ми реально боремося з корупцією, викорінюючи її причини, або укладаємо з владою новий суспільний договір, в якому суспільство погоджується, що державний механізм в України без корупції не є життєздатним, і створюємо Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері продажу державних та судових послуг, яка встановить економічно обґрунтовані розміри хабарів та відкатів, чим захистить українців від свавілля чиновників.
.gif)
