Готуючи вчора вечерю, щоб мені було не так сумно на кухні, вмикнула телевізор. У вечірніх новинах на одному з каналів подавали свіжі дані соціологічних опитувань, які були присвячені річниці підписання політичної частини угоди про асоціацію з Євросоюзом. Отож, вступ України у Євросоюз підтримують 73% громадян України, 58% українців вважають, що євроінтеграція повинна відбутися протягом найближчих 10 років. « Це є добре, більшість співвітчизників прагне того самого, чого і я», - подумала про себе. «В той самий час, продовжував свій репортаж журналіст, - 36,5% тих же самих респондентів переконані в тому, що вони матимуть особисту вигоду від вступу країни до ЄС, адже чекають від євроінтеграції зниження комунальних тарифів, підвищення заробітних плат та загального життєвого рівня, зниження корупції в державному апараті. «Наївні Ви мої українці!», - знову подумала про себе я. Все Вам здається, що багате та краще життя повинно упасти вам з неба, а Ви для цього не повинні нічого роботи, бо українцям все повинно дістатися чомусь просто так, «на халяву».
Не знаю, звідки точно пішов це вираз «мати на халяву». Одна з найпоширеніших версій - що халява прийшла до нас від єврейського слова "калев". Євреї не повинні працювати в суботу, а корів в їхньому господарстві доїти таки треба було. Запрошували для цього гоїв. Ті приходили й доїли, а молоко - "калев" - забирали собі. Також цілком можливо, що слово халява було запозичене з польської - сholewa. Представники збіднілого польського дворянства часто "брали на халяву" - тобто, клали в чоботи дрібні подарунки, їжу або те, що можна було взяти безкоштовно - тобто "на халяву". Так, чи інакше, але все ж таки міцно «халява» закріпилася у нашій свідомості за часів радянської доби, коли під халявний спосіб життя та дії на отриманні дармівщини підвели всю радянську ідеологічну базу, виховували у цілих поколінь відповідні переконання і світогляд. Будь-які різновиди цієї ідеології можна звести до однієї фрази: "подивіться, вони всі нас дурять - чому ми повинні їм платити?" У таких халявників справді загострене почуття соціальної справедливості. Але задовольняти свій потяг до справедливості вони воліють інфантильними і дріб'язковими способами. Погано працює транспорт? Їздитиму "зайцем". В кафе деруть гроші за вчорашній борщ? То прихопи з того кафе сільничку. В підсумку - "справедливий халявщик" зганяє дрібну злість на своїх кривдниках, зовсім не аналізуючи, чи можна виправити ту несправедливість, від якої його корчить.
Ось саме це і сталося із проблемним питанням повірки лічильників холодної води. Громадські активісти, громадські організації, які як гриби після дощу почали з’являтися після Революції Гідності, замість того, щоб реально захищати права громадян та вчити їх жити по європейські, тобто брати самим на себе відповідальність за своє життя і не чекати, що держава тобі щось дасть, бо винна тобі, почали свою діяльність з того, що почали викликати в громадянському суспільстві дух бога Халяви та вимагати від «Київводоканалу» безкоштовної повірки лічильників води, бо таке написано в Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Хвилю комунального популізму підхопив навіть секретар Київської міської ради Олексій Резніков, який на сесії Київради доручив ЖЕКам поширити інформацію, що повірка квартирних лічильників гарячої та холодної води здійснюється постачальниками послуг безкоштовно та додав, що вимагати від жителів повіряти лічильники холодного та гарячого водопостачання за власний рахунок – неправомірно. Такий досвідчений адвокат і юрист, як Олексій Резніков, не міг не знати, що норма ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» про обов’язок водоканалів, теплоенерго, газопостачальних та електропостачальних підприємств повіряти засоби вимірювальної техніки за свій рахунок не означає «безкоштовно». Вона лише означає, що у цих підприємств повинні бути кошти, які вони мають спрямувати на послуги по повірці. Нехай буде відомо громадським активістам та досвідченому юристу Олексію Резнікову, що основним джерелом формування доходів таких підприємств є плата споживачів (фізичних та юридичних осіб) за надані комунальні послуги згідно встановленого НКРЕКП тарифу.Як бухгалтер, я хотіла би роз’яснити громадським активістам, що для того, аби надавати ту чи іншу послугу, наприклад централізованого водопостачання або повірки лічильників, відповідні витрати повинні бути включені до структури тарифу, безкоштовної послуги не може існувати в природі apriori!
Нещодавно на сайті «Київводоканалу» вперше було оприлюднена структура тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які встановлені НКРЕКП 31 березня. До радості громадських активістів до складових тарифу на водопостачання та водовідведення, який встановлено на рівні 8,69 грн. за 1 куб. м. з ПДВ, були включені витрати на монтаж/демонтаж лічильників води (0,22 грн.) та їхню періодичну повірку (0,05 грн.). Здавалося б, тепер всі повинні жити довго та щасливо, справедливість править бал – «Київводоканал» своїм коштом повірятиме лічильники, не стягуючи при цьому плату за демонтаж та повірку з населення. Але є одне але, як каже відомий український журналіст канадського походження…
Моя мама живе сама в однокімнатній квартирі на Оболоні. В неї не встановлений лічильник холодної води, вона платить по нормативу споживання та має субсидію. Завдяки перемозі громадських активістів та включенню в тариф «Київводоканалу» витрат на повірку лічильників, вона кожного місяця в складі плати за кожний куб спожитої води буде платити 27 копійок за те, що її сусідці Марії Іванівні «Київводоканал» демонтував та повірив лічильник, не стягуючи плати за це з Марії Іванівни, тобто безкоштовно, як хотіли громадські активісти. При цьому сама Марія Іванівна, якій тільки що поставили повірений лічильник води та визначили дату наступної повірки рівно через три роки – в 2018 році, вже починаючи з наступного місяця в складі плати за кожний куб спожитої води буде платити 27 копійок за те, що у всіх киян, які ще не повірили свої лічильники, «Київводоканал» буде знімати ті лічильники і повіряти їх, звичайно безкоштовно для населення , Марії Іванівни та моєї мами…
Мабуть, для більшої частини киян, це здаватиметься дійсно перемогою – змусили сам «Київводоканал» безкоштовно знімати та повіряти лічильники! Справедливість є! Революція Гідності в дії! Звичайно, що повіряти раз на три роки власний лічильник води за власні кошти, не дивлячись на строк повірки у сусіда, не оплачуючи повірку лічильників інших киян, якщо у тебе самого його не має – це було погано, незаконно та створювало суперприбутки монополісту. Тепер усе змінилося – все буде безкоштовно, законно, справедливо! А українці й надалі прагнутимуть інтегруватися до Євросоюзу та чекатимуть безкоштовної повірки лічильників води кожні три роки…
.gif)
