Розум – благо, але й покара. Потрапляючи в тупики примх життя, він рятується роботою чи громадсько-політичною діяльністю. Добре, якщо вона не суперечить моральним принципам. Та чи достатньо чиєї очевидності, щоб вважати її співучастю в Божих справах ? Українська людина впродовж відпущеного їй часу постійно натикається на мури нерозв’язаних проблем, які нерідко пережаються у спадок від покоління до покоління. Людина хоче вірити у краще і не може. Її боротьба із безаконням та безправ’ям час від часу переходить у хронічну форму. Морок душевний аніяк не вичерпується мороком державним. Але як наслідок мороку державного легше піддається мотивації.
Боротьба громадян за свої конституційні права, нормальне людське існування і сучасний рівень житлово-комунальних послуг – заняття, яке забирає багато нервів і часу. І мабуть, особливо вражає мозок і психологію людини, коли на законні вимоги та звернення владні представники не реагують, або ж надсилають знущальні чиновницькі відписки чи брехливі обіцянки. Така ситуація вимотує і пригнічує людей , відтворює у них почуття неповноцінності. Справедливість стає фікцією, честь і достоїнство ганчіркою, об яку чиновникові можна витерти свої нахабні ноги. Людина з обмеженими потребами навіть не здогадується про існування належних йому по праву належних речей, яких можна вимагати і за які треба боротися. Тому нерідко наш світ виглядає, як фальшивомонетник. Фальшивомонетний механізм глобалізованого світу діє безперебійно. Людина існує в середовищі підмін та несправедливості.
Розповім про одну знакову історію. Вона не тільки має житлово-комунальний відтінок, вона має всі ознаки чиновницького злочину проти громадян і реально порушує їх конституційні права.
У 16-ти поверховому будинку по вулиці Теодора Драйзера 14/33 в м.Києві (Деснянський район) проживають 10 інвалідів і 35% пенсіонерів- ветеранів праці. Здебільшого на верхніх поверхах.…Майже 5 років йдуть нескінченні листування громади цього житлового будинку з ЖЕК-306, Деснянською районною і Київською міською держадміністраціями. Пишуть люди і в інші владні структури. Йдеться про те, що в їхньому будинку - 31 рік не було справжнього капітального ремонту: на сходових клітинах вікна та двері чи не найгірші у Києві, стан їх просто жахливий, як до речі і батарей. На 3 і 4 поверхах зі стін вкрадено батареї, протягом цього року неодноразово викрадалися ліфтове обладнання, лічильник виміру теплопостачання, демонтовано великий козирьок з алюмінію над парадними будинку. Ніхто з комунальників не притягнутий до відповідальності за свою безпорадність та безвідповідальність, ніхто не звільнений. На першому поверсі другого парадного жеківцями давно зроблені незаконні перегородки і туалет для двірника. І це у під’їзді житлового будинку !.. Ліфтам понад 30 років, вони відпрацювали свій термін й потребують заміни. Їх подальша експлуатація реально загрожує життю і здоров’ю мешканців. На разі вони більше не працюють і люди вимушені неквапливо йти багато поверхів пішки, проклинаючи при цьому владу. Справжній життєво-комунальний і владний колапс !.. А судді хто?..Чому пасе задніх Київська міська державна адміністрація?
Із року в рік на численні письмові та усні звернення громадян будинку, представники Київської міської держадміністрації і Деснянської райдержадміністрації (далі РДА) надсилають здебільшого бюрократичні відписки, але й періодично звідти йдуть і деякі ілюзорні обіцянки з обнадійливою тональністю. На жаль, не допомагає навіть й те, що у громадській приймальні Адміністрації Президента України вищезгадані порушені проблеми взято на контроль, а також є розуміння й підтримка з Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіонбуду України. От тільки реального виходу з цього бюрократичного болота люди так і не простежують. Ніяких зрушень, один тільки негатив. Жахливо читати на цю тему й бачити кілька десятків брехливих і непереконливих чиновницьких відписок. Подумалося: невже у владних структурах залишаються ще стільки багато безбарвних, безвідповідальних і однолінійних людей? І лінія, яку вони ведуть, явно суперечить духові відродження Києва і нашої держави. За що боролися ?...Невже мер В.Кличко не може й досі поставити позитивну крапку у цій резонансній історії?.. Дивує й інше. Тривалий час Деснянську РДА доручено тимчасово очолювати В.Крохмалюку, який давно не в змозі впоратися із численними житлово-комунальними проблемами. З різних причин, але не може. Не дуже відрізнявся цей чиновник наполегливістю і дотриманням конституційних прав людей, коли вірою і правдою служив в цій райдержадміністрації ще в часи президентства Януковича. Його «бурхлива діяльність» і тоді, і зараз суперечить положенням Конституції і Законам «Про державну службу» і «Місцеві державні адміністрації». Невже Президент України П.Порошенко не знав про такі факти, коли підписував призначення чиновникові В.Крохмалюку? Чи він дійсно для керівництва держави такий незамінний? Не хочеться вірити у таке. Проте, ці помилки чи прорахунки не пізно й виправити. Можна не сумніватися, що чимало громадян Деснянського району тільки вітатимуть такі довгоочікувані кадрові рішення. Якщо мовчати і на порушену тему не дискутувати -легко втратити віру у справедливість, наші закони, моральні принципи та цінності владної політики.
Філософ Франк очевидно мав рацію, коли стверджував, що «найдосконаліший державний устрій не здатен забезпечити Рай на землі. Функція держави полягає в тому, щоб убезпечитися від створення пекла». А як буде у нас?...