Можна звичайно, сказати, що це -- моє суб'єктивне враження. Власне, так воно і є. Але я спробую підтвердити його відповідними аргументами.
1. Суперечливість ми бачимо стосовно залежності між ‘продукцією’ та ‘товарами’. Якщо спиратись на базу Законодавства, то не можна зрозуміти, який з концептів є більш широким — який з них якого містить в своєму складі. Згадуючи слова булгаківського героя -- “кто на ком стоял”?
В даному законопроекті ‘товари’ є складовою частиною, одним з можливих варіантів ‘продукції’. Так само говорить Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 № 1023-XII та інші нормативні акти -- “продукція -- будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб”. В “Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 ” сказано, що ‘продукція’ це загальний термін, який використовують як для позначення товарів, так і послуг. Тобто, тут є ніби то очевидним, що концепт ‘продукція’ охоплює також і концепт ‘товари’.
З іншого боку Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996 № 270/96-ВР говорить, що товар, це “... в тому числі продукція, роботи, послуги...”. Те ж саме стверджує Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 № 959-XII: “Товар — будь-яка продукція, послуги, роботи”. Тобто тут, ‘продукція’, ‘послуги’ і ‘роботи’ це відмінні одна від одної групи товарів одного класифікаційного рівня. Останній Закон та ряд інших зауважують, або ж це випливає з їхнього змісту, що ці товари (продукція, роботи, послуги) є призначеними для продажу.
В законопроекті не сказано, що автори розуміють під терміном ‘товар’. Отже, якщо ми, за правилами математики, на місце невідомої величини “товар” підставимо її значення з попереднього абзацу, то група “вироблена продукція” буде виглядати наступним чином: (призначені для продажу продукція, роботи, послуги), роботи, послуги. За дужками ‘роботи’ і ‘послуги’ призначені не для продажу. Таке в принципі є можливим, але тоді в групі не вистачає ще одного елемента — продукції, яка не для продажу. Тоді, згідно з нормативними документами, група ‘вироблена продукція’ в законопроекті буде складатись з: ‘продукції для продажу’, ‘робіт для продажу’, ‘послуг для продажу’, ‘продукції’, ‘робіт’ та ‘послуг’. Тобто, ‘продукція’ буде складатись з двох “продукцій”. Читачі мабуть погодяться, що така диференціація буде виглядати дещо дивною.
Якщо ж в законопроекті ‘роботи’ і ‘послуги’ містять обидва види (для продажу та не для продажу), тоді потрібно було б дати тлумачення терміну ‘товари’ і чітко відмежувати їх від інших елементів -- ‘робіт’ та ‘послуг’.
2. Стосовно групи ‘роботи’ ми бачимо невизначеність.
В базі Законодавства існує кілька визначень для терміну ‘робота’.
Якщо відкинути визначення на межі побутового вжитку (“певні завдання та обов'язки”) та визначення для специфічного випадку (“проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів”) [База Законодавства України] то залишається єдиний прийнятний варіант визначення роботи це -- “діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару” [Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII “Про захист прав споживачів”]. Великий тлумачний словник сучасної української мови говорить те ж саме -- “робота, це дія за значенням щось робити”.
На мою думку можна сказати -- робота це — динаміка, а результат — статика.
Токар на станку точить деталь. Відбувається робота. Він може зупинити станок, щоб зробити заміри. Якщо не досягнуто заданих розмірів — робота продовжується. Деталі ще не існує. Коли досягнуто проектних розмірів — роботу закінчено. З'явився результат — продукція. Оператор на прокатному стані виготовляє прокатний профіль. Заготовка послідовно проходить кілька формувальних валків. Поки відбувається ця робота результату немає. Закінчилось прокатування (робота) — з'явився результат (продукція) -- прокатний профіль. Будівельники монтують конструкції будинку. Поки відбувається процес монтажу (робота) конкретного елементу і не завершені всі супутні процеси ми не маємо конструкції стіни (наприклад). Навіть її відповідного фрагменту. Хоч це не перешкоджає тому, щоб незавершена будівля була виставлена на продаж.
Як бачимо, у всіх наведених прикладах результат (продукція) з'являвся лише після завершення роботи. Тобто робота і результат (динаміка і статика) в часі розташовуються послідовно.
Отже виникає запитання — яким чином ‘дія’, ‘робота’ можуть бути в процесі виконання виробленою продукцією, як нам пропонують вважати автори законопроекту?
Я маю лише два приклади такого поєднання динаміки і статики.
Перший — це робота по перетворенню енергії з однієї форми в іншу.
Наприклад, вода, падаючи з греблі, завдяки кінетичній енергії розвиває сили, які виконують роботу по обертанню роторів і генерується результат (продукція) — електрична енергія. Так само потоки повітря виконують роботу (обертають ротор) і отримується результат — електрична енергія. Поки виконується робота — присутній результат. Варто припинитись роботі — зникає результат (продукція). Тобто, робота і продукція синхронізовані.
Але:
1. Випадок перетворення енергії репрезентується елементом ‘енергія’, який розташовано авторами законопроекту за межами ‘виробленої продукції’. Ми розглядали його раніше.
2. В даному випадку термін ‘робота’ отримує значення, притаманне для фізики. Ми ж вочевидь говоримо не про фізичні процеси.
Другий варіант поєднання в часі роботи і результату (продукції) це, на мою думку, надання послуг пасажирських перевезень. Поки відбувається робота (трамвай везе пасажира) — наявним є результат (продукція). Трамвай зламався і зупинився — припинилась робота, зник результат.
Але послуги — це інший елемент в складі ‘виробленої продукції’ і ми його розглянемо наступним.
Можливо автори законопроекту мають інші міркування щодо ‘роботи’ як ‘продукції’ але, знов таки, нам не повідомляють.
3. Стосовно групи ‘послуги’ ми бачимо багатозначність.
Наведу визначення з бази Законодавства [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/term/22459]:
А). Послуга — результат безпосередньої взаємодії, результат економічної діяльності.
Тобто, однозначно, що послуга це — результат. В цьому випадку є логічним, що послуги перебувають в групі ‘продукція’.
Але поруч бачимо
Б). Послуга -- будь-яка діяльність, надання допомоги, діяльність виконавця.
Тобто, однозначно вже інше — послуга це — діяльність. Тоді не зрозуміло, чому ‘послуги’ розташовані в групі ‘продукція’.
В). Але, що це за діяльність законодавець нам не пояснює, а просто каже: “крім виробництва товарів і виконання робіт”.
І поруч читаємо, що це діяльність, “яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій”.
Але в законодавстві сказано, що товар, це те, що призначено для продажу. Тут — товар не створюється, але ЩОСЬ продається і купується. Продається і купується якийсь НЕтовар. Можливо під ‘товаром’ тут маються на увазі матеріальні блага? Тобто, мається на увазі, що послуги не створюють матеріальних благ.
Але поруч читаємо інше.
Г). Послуга -- надання допомоги... у вигляді... проектування, розроблення, конструювання, виробництва, ... товарів.
Окрім цього згадаємо надання послуг з індивідуального шиття. Там теж створюються матеріальні блага. Отже внаслідок послуг може створюватись матеріальне благо — товар.
Тоді виникає запитання: “Чим цей ‘товар’ відрізняється від іншого ‘товару’ в групі ‘продукція’ з точки зору операціоналізації співвідношення, і якщо не відрізняється, то навіщо його виносити в окрему групу?”.
Отже, автори законопроекту:
1. Не усунули суперечності, невизначеність та багатозначність, що існують в законодавстві відносно згаданих тут термінів.
2. Додали класифікаційних суперечностей, зарахувавши до групи ‘продукція’ (категорія речей) елементи категорії дії (роботи).
3. Як наслідок, не забезпечили ясного методологічного підґрунтя для формування кількісних оцінок елементів групи ‘продукція’ та операціоналізації співвідношень.
Початок обговорення можно прочитати за посиланнями:
Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Ч.3(б)
.gif)
