Рус Укр
ГлавнаяБлогиОбговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.1
Опросы все опросы
ЧТО ПРЕПЯТСТВУЕТ ВАМ ВОВМРЕМЯ ПЛАТИТЬ ПО СЧЕТАМ ЗА УСЛУГИ ЖКХ?
Слишком высокие тарифы
Регулярное повышение квартирной платы
Низкое качество услуг или их полное отсутствие
Не соблюдение исполнителями сроков по вывозу мусора
Бездействие ЖЭКа
Ничего, я всегда вовремя плачу
Я не считаю нужным платить за коммунальные услуги

 




 


 

Обговорення проекту Закону «Про енергетичну ефективність». Про визначення «енергоефективності». Пропозиції. Ч.1

584
За логікою жанру після критичних зауважень потрібно подавати свої пропозиції. Але після відповіді Мінрегіону я не планував писати жодних пропозицій, оскільки зрозумів так, що будь-які пропозиції їм апріорі не цікаві.
Реакція Мінрегіону на мої матеріали була досить своєрідною — після перших двох публікацій мені надіслали листа такого змісту: “Отримали Ваші коментарі та пропозиції, вони будуть розглянуті у встановленому порядку. Щиро дякую за співпрацю! Принагідно інформую, що визначення в законопроекті базуються на тексті Директиви 2012/27/ЄС”.
 
Перше, що впадає в очі, це -- очевидна помилка дискусії -- апеляція до авторитету. Ніби авторитет автора (вибачте цей каламбур) скасовує закони науки логіки. Але апеляція до авторитету є зворотнім боком іншої помилки дискусії -- перехід на особистість опонента. Тобто, хто ти такий, щоб критикувати пропозиції, що подаються в Директиві ЄС?
 
Отже замість обґрунтованих спростувань моїх аргументів мені сказали, що я ніхто і звати мене ніяк. І нехай нікого не вводить в оману фраза "будуть розглянуті у встановленому порядку", бо позиція Мінрегіону вже є зрозумілою. Якщо це так (а саме так воно і виглядає), то зникає будь-який сенс надсилати туди свої пропозиції. І виникає питання до Мінрегіону: "Навіщо взагалі імітувати якесь обговорення, якщо потім опускатись до аргументації рівня "хто ти такий..." ?"
 
Але, як казав згаданий раніше В. Петті — треба звільнитись від думок. Тому все ж таки — пропозиції. І виходити будемо з запропонованої авторами законопроекту формули показника -- зі співвідношення.
 
Співвідношення, щоб бути дієвим, має відповідати таким вимогам:
 
1. Характер його складових повинен передбачати можливість кількісного вимірювання.
 
2. Взаємозв'язок між елементом чисельника і знаменника повинен бути однобічним причинно-наслідковим -- від знаменника (як аргумента -- причини) до чисельника (як функції — наслідку).
 
3. Цей взаємозв'язок повинен бути функціональним, а не регресійним.
 
4. Він повинен бути максимально наближеним до лінійного.
 
Якщо не виконується перша умова, то втрачається сенс показника, як інструменту кількісного оцінювання. При недотриманні другої умови (причина і наслідок міняються місцями) зникає логіка і сенс побудови формули обчислення показника, а також його відповідність задачі вимірювання. Недотримання третьої умови означатиме багатозначність результатів кількісного оцінювання при однакових значеннях аргументу (факторіальної ознаки). При недотриманні четвертої умови критичність чисельника по відношенню до знаменника буде коливатись на інтервалі існування знаменника. Недотримання останніх трьох умов фактично робить неможливим використання результатів оцінювання для подальшого управління.
 
Ситуація з кількісною оцінкою енергії (на вході чи на виході) є зрозумілою — вже досить усталеним є підхід до оцінювання обсягів спожитої енергії за допомоги такого показника як “кілограм умовного палива”. Для енергії на виході існують відповідні одиниці вимірювання. Тому співвідношення “енергія на виході до енергії на вході” наразі залишимо поза межами нашого розгляду, як давно досліджене і відоме під назвою “коефіцієнт корисної дії”.
 
Щодо інших варіантів значень чисельника та його взаємозв'язку зі знаменником, то тут ситуація трохи інша і, з мого погляду, потребує окремого розгляду. Тут нам ще потрібно визначитись стосовно узагальненого значення чисельника.
 
Нижче я буду говорити про речі, кожна з яких або всі разом, більшості з читачів можуть бути відомими. Але дана ситуація є саме тією, коли викладення в певній послідовності відомих розрізнених фактів допомагає побудувати потрібний логічний ланцюжок, що приводить до необхідного результату. А результатом в нашому випадку має бути логічний склад елементів співвідношення та обґрунтована логіка його операціоналізації.
 
1. Спробуємо дати відповідь на два запитання.
 
Перше запитання: що ми хочемо виміряти співвідношеннями?
 
Якщо не вживати термін ‘ефективність’, який сам по собі потребує тлумачення, я би сказав так — ми хочемо виміряти наскільки розумно (раціонально) ми використовуємо енергію.
 
Оскільки ‘енергія’ в нашому співвідношенні, з точки зору його складу, є елементом апріорним -- в певному сенсі -- константою, то нам необхідно знайти пов'язаний елемент для чисельника. Для того щоб це зробити мусимо зрозуміти, що таке “енергія”. Тобто -- ЩО саме ми використовуємо і що при цьому відбувається.
 
В. Лейбніц по суті мав на увазі енергію, коли говорив про діяльну силу (potentia actrix) або рушійну діяльність (actio motrix) [Лейбниц B. Сочинения в четырех томах: Т. I — М.: Мысль, 1982. — 636 с. С. 293]. Р. Майєр [Р. Майер Закон сохранения и превращения энергии. Москва-Ленинград: Гостехиздат, 1933 – 311 с. С. 61] доводив, що всі явища або процеси ґрунтуються на тому, що речовини, тіла змінюють той взаємостосунок, в якому вони перебувають. Відповідно до закону логічного підґрунтя він припускав, що це відбувається не без причини, і таку причину називав силою. Сили – суть причини. Звідси, до них цілком можна застосувати аксіому: causa aequat effectum (причина дорівнює дії) [Р. Майер. С. 75]. Р. Майер називає цю силу, причину процесів, “живою силою руху”, “рушійною силою”. При цьому він називає її такою причиною яка, на відміну від матерії, не має властивостей ваги та непроникності. Український фізик І. Пулюй називав це непропащою силою [Пулюй І. Непропаща сила. -- Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 1901 -- 53 c.].
 
Незважаючи на досить глибоку історію дослідження енергії, в останній чверті XX ст. американський фізик Р. Фейнман в своїх відомих лекціях зауважив: “...фізика сьогодення не знає, що таке енергія. Просто ми маємо формули для розрахунку певних чисельних величин... Це дещо абстрактне, яке нічого нам не каже ні про механізм, ні про причини появи в формулах різноманітних членів”. І далі: “Для нас енергія — це не те, що можна перелічити, а всього лише математична величина, абстракція” [Р. Фейнман, Р. Лейтон, М. Сэндс Фейнмановские лекции по физике М.: «МИР» 1976 439 с. С. 74, 84].
 
Якщо “жива сила руху” (енергія), як причина процесів, не має ваги та не характеризується непроникністю, то вона “повинна вимірюватись по її дії” [Лейбниц B. С. 123]. Під дією (effectum) В. Лейбніц розумів те, що вносить зміни в природу.
 
Фізики зійшлись на думці, що енергію можна визначати як “здатність виконувати роботу” [Джанколи Д. Физика: В 2-х т. Т. 1: Пер. с англ. -- М.: Мир, 1989.-- 656 с. С. 165]. Здатність, яку має паливо в прихованій формі і яку воно, за посередництва машини, передає піднятому вантажу ми називаємо енергією. Перехід енергії вимірюється роботою. Звідси “енергія — це здатність виконувати роботу” [Э. Роджерс. Физика для любознательных Том 2. М.: «МИР» 1970, 651 с. С. 369, 385]. Енергія передається при виконанні роботи, а кількість роботи є мірою енергії, що передається. Робота W і енергія E пов'язані наступним чином: W=E-Q, де Q — втрати (дисипація) енергії .
 
Отже ми бачимо, що з енергією як з причиною безпосередньо пов'язана робота і тепер можемо записати наше співвідношення у вигляді
 
Необхідність і логіка саме такого співвідношення обумовлюються наявністю складової Q в формулі взаємозв'язку енергії і роботи.
Поряд з цим необхідно зауважити, що робота, це не єдина форма передачі енергії. Енергія, пов'язана з тепловим рухом, в багатьох випадках не може бути перетворена в роботу. Щонайменше — не в повному обсязі [Джанколи Д. С. 165].
 
Таким чином, обчислити чисельник нашого співвідношення, це -- обчислити роботу.

Висновок 1. У пропонованому законопроекті чисельник співвідношення є результатом адміністративної волі чиновників. На відміну від цього, ‘виконана робота’ як чисельник співвідношення обумовлена фундаментальними законами фізики та термодинаміки. 

 

Початок обговорення можно прочитати за посиланнями: 
 
 
 

 

Дмитро Задорожний
 
Комментарии (0)
Блоги