Рус Укр
ГлавнаяБлоги«Укртелеком», давай, до побачення!
Опросы все опросы
ЧТО ПРЕПЯТСТВУЕТ ВАМ ВОВМРЕМЯ ПЛАТИТЬ ПО СЧЕТАМ ЗА УСЛУГИ ЖКХ?
Слишком высокие тарифы
Регулярное повышение квартирной платы
Низкое качество услуг или их полное отсутствие
Не соблюдение исполнителями сроков по вывозу мусора
Бездействие ЖЭКа
Ничего, я всегда вовремя плачу
Я не считаю нужным платить за коммунальные услуги

 







 

 

телефонный справочник ЖКХ

комунальний кодекс

«Укртелеком», давай, до побачення!

30873
За повідомленням Державної служби статистики України кількість абонентів фіксованого телефонного зв`язку в Україні у першому кварталі 2013 року скоротилася порівняно з аналогічним періодом 2012 року на 1,8%, або майже на 100 тис., і становила 11,911 млн.

   Такий відсоток зниження абонентів за минулий рік, напевне, неприємно здивувало правління ПАТ «Укртелеком», адже, якщо вірити сайту компанії, компанія вбачає свою місію в тому, щоб задовольняти потреби підприємств та громадян України в телекомунікаційних послугах високої якості. Виходить так, що або у нас абоненти занадто вибагливі, або послуги «Укртелекому» попри всі намагання його правління втілити свою місію в життя, не такої вже високої якості.

  Однак, надмірна вибагливість українців не є і не може бути основною причиною зменшення абонентів «Укртелекому», оскільки будь-яка поважаюча себе компанія, яка надає послуги, повинна враховувати побажання щодо підвищення якості своїх послуг, адже «клієнт завжди правий», а якщо ти нехтуєш йог побажаннями  - ти його втратиш. Золоте правило ринку.

  А от низька якість послуг та вперте небажання компанії підвищувати якість сервісу можуть зіграти з нею дурний жарт. Для прикладу наведу особистий досвід мого першого і останнього до кінця життя, впевнений на 100%, намагання отримати якісну послугу від Полтавської дирекції ПАТ «Укртелеком».

  Нещодавно мені пощастило придбати квартиру, про що я мріяв довгих п’ять років. Придбана квартира була обладнана стаціонарним (фіксованим) телефонним зв’язком. Порадившись з дружиною, вирішили відмовитися від стаціонарного телефону, оскільки є безлімітний мобільний зв'язок, Інтернет та Скайп.  Справа залишалася за малим – з’їздити до абонентського пункту «Укртелекому» та написати заяву про відмову від користування стаціонарним телефоном. Але не сталося так, як гадалося…

  Попередньо отримавши дозвіл від керівництва на відлучення з робочого місця на 30 хвилин, о 10-й годині ранку я потрапив до абонентського пункту Полтавської дирекції «Укртелекому», що на вулиці 1100-річчя Полтави. Потрапивши туди, одразу зрозумів, що замало я попрохав часу у керівництва на вирішення своїх справ. Виявилося, що заяви про відмову від стаціонарного телефону приймаються лише у віконці № 2 (а всього таких «вікон» - дванадцять, і в кожному працює оператор), до якого вже вишикувалася черга із 8 чоловік. Чемно відстоявши чергу у неймовірній задусі (про те, що людство для комфорту в спеку винайшло кондиціонер, в абонентському пункті Полтавської дирекції «Укртелекому», мабуть,  не чули) о 10 – 40 жіночка в віконці № 2 мені повідомила, що номер телефону встановлювався колишній власниці  моєї квартири на пільгових умовах, тому я повинен спершу повернути телефонний апарат Сименс або сплатити кошти в сумі 198 грн.

  На мої заперечення про те, що я не зобов’язаний повертати пільговий телефон, а тим більше не зобов’язаний повертати кошти в разі його відсутності, оскільки я не укладав договору з «Укртелекомом» та не пов'язаний з ним жодними зобов’язаннями, жіночка у віконці № 2 майже чемно відповіла, що у випадку мого бажання швидко відмовитися від телефону та номеру, я мушу з нею погодитися.

  Так виявилося, що Полтавській дирекції «Укртелекому» також невідома норма ст. 322 Цивільного кодексу України про те, що власник несе тягар утримання майна, відтак працівник саме «Укртелекому» зобов’язаний прийти до квартири та повернути своє майно (телефонний апарат).

  Відтак, мені довелося їхати додому, брати телефонний апарат (який дивом зберігся після ремонтно-будівельних робіт в квартирі, хоча просто міг бути викинутий будівельниками на сміття), і знову їхати до абонентського пункту Полтавської дирекції «Укртелекому».

  Біля віконця № 2 – знайома картина у вигляді черги у 6-8 чоловік. Об 11-50 жіночка з віконця № 2 майже толерантним голосом повідомила, що не встигає до обідньої перерви відпустити всіх із черги (а нас залишилося двоє невдах, які думали, що 11-45 не 12-00 і до обіду ми встигнемо).

  Довелося йти з приміщення абонентського пункту, оскільки обід для працівників Полтавської дирекції «Укртелекому» - діло святе, всі 12 віконець зачинилися.

  Повернувся я о 12-50, підійшов до віконця № 2 (яке ще було зачиненим), і побачив знайому картину – вже набігло біля 10 чоловік, які утворили собою чергу.

  О 13-00 віконечко № 2 відчинилося, і вже інша жіночка – оператор, повідомила мені, що оскільки я до обіду чергу не займав, то повинен відстояти чергу знову. Майже чемно відстоявши нову чергу, о 13-50 нова жіночка із віконця № 2 повідомила мені наступний алгоритм моїх дій:

-           по-перше, телефонний апарат повинен оглянути майстер і надати довідку про його справність,

-           по – друге, я повинен звернутися до віконця № 4, в якому мені відмітять штампом талончик про відсутність заборгованості,

-          по-третє, після цього, я повинен знову звернутися до віконця № 2, куди надати довідку від майстра та довідку про відсутність заборгованості та відповідну заяву.

  Дочекавшись через 20 хвилин майстра, який через 25 хвилин приніс довідку, про те, що телефонний апарат Сименс придатний до використання, я о 14-40 підійшов до віконця № 4, і чомусь зовсім не здивувався, що біля нього вишикувалась черга. Чемно дочекавшись своєї черги, на моє прохання поставити штамп про відсутність заборгованості, жіночка у віконці № 4 повідомила мені, що у колишньої власниці є борг 11, 28 грн., який необхідно сплатити у віконці № 7 (касі), після чого з чеком про сплату повернутись до неї, у віконечко № 4, а вже потім йти до віконця № 2.

  Так виявилося, що Полтавській дирекції «Укртелекому» також невідома норма  Цивільного кодексу України про те, що при укладанні договору купівлі-продажу до покупця не переходять особисті зобов’язання продавця.

  Щоб сплатити колосальну суму боргу 11, 28 грн. біля віконця № 7 (каси) мені, не повірите, знову довелося відстояти 10 – хвилинну чергу. Після отримання чеку про сплату я повернувся до віконця № 4, і….ну Ви вже знаєте, потрапив у чергову чергу (даруйте за тавтологію). Отримавши таку бажану довідку про відсутність заборгованості, зібравши у міцний кулак залишки нервів, я підійшов до віконечка № 2 – і знову ЧЕРГА!!!!! Дочекавшись тієї миті, коли зміг надати у віконечко № 2 всі необхідні документи, мене вистачило лише на те, щоб запитати у жіночки – оператора, чи не легше було б замість того, щоб ганяти народ по віконечках, встановити в неї однієї всю базу абонентів, вона спокійно відповіла: «А у мене база стоїть, я бачу, що за Вашою адресою був борг 11, 28 грн., просто спростити процедуру не дозволяє політика компанії»…після такої відповіді навіть лаятися з нею не було бажання, бо цей маразм та відверте знущання над людьми, виявляється, є політикою компанії…

  Вийшов я з абонентського пункту Полтавській дирекції «Укртелекому» вже десять хвилин по четвертій вечора, плюнув,  та пообіцяв собі, що ніколи більше навіть на поріг не ступлю цієї компанії, місією якої є задоволення потреб підприємств та громадян України в телекомунікаційних послугах високої якості.

Андрій Осадчий
 
Комментарии (8)
Софи Кремен3
29 августа 2013 г. 21:01
С трепетом жду второй части триллера - регистраци по месту проживания!
Иван Смольный2
30 августа 2013 г. 01:43
Вот, не надо под руку, Паночка Софи. Пожалейте человека :-) Не зная как в Полтаве, но в Днепре это уже вообще не проблема. Два часа + две приличные шоколядки + трошки обаяния и сочувствия нелегкой работе миграционной службы, и готово.
Андрій Осадчий2
30 августа 2013 г. 09:20
Софи, Вы обладаете даром медиума, попали ровно в "яблочко". Далее действительно последовала вторая часть валидольно-клинического "марлезонского балета" под названием "Страх и ненависть в паспортном столе".Жена и маленький сын до покупки квартиры были прописаны у тетки в Ленинском районе г. Полтавы,то есть всего -то нужно было перерегистрироваться с ул. Ленина на улицу Фрунзе. Не знаю как в Днепре, где за два часа, поцелуй и шоколадку по словам г-на Смольного можно быстро решить вопрос, но в Полтаве это заняло время с 8 утра и до 6 вечера, причем молодая мама с ребенком и коляской полгорода изъездила. Началось все с того, что в 8 утра возле Ленинского паспортного стола очередь уже человек в 25 собирается, прямо на список и делают перекличку. Основная масса - пенсионеры и цыгане, им делать не хрен, вот они и стоят в очередях в 5 утра. Мысль о том, что молодую маму с 4 месячным ребенком нужно пропустить вне очереди никому не пришла даже в голову, народ просто деградировал. Ну ладно, это на их совести. Теперь по процедуре. Нужно заполнить три талончика на выбытие печатным почерком и разборчиво, их тебе за деньги продают в каб. № 5, куда тоже нужно отстоять очередь. Девушка в кабинете № 5 сидит только для того, чтобы отдать тебе бланки заявления и талончиков и сказать, что теперь нужно идти в кабинет № 1, где естественно уже собралась очередь. О том, что есть бланки в электронном виде, девушка в кабинете № 5 слушать не желает "Все на паперових носіях"!!! Далее, у меня вопрос, а пробовал кто-то из работников паспортного стола, держа на коленях грудничка, заполнять РАЗБОРЧИВО И ПЕЧАТНЫМИ БУКВАМИ эти талончики, которые размером чуть более травмайного билета??? Пришлось мне ехать с работы помогать заполнять, наконец перед обедом мы попали к начальнику паспортного стола, а она говорит :А что ж ВЫ с ребенком и не зашли ко мне не сказали? я бы всех в очереди разогнала!. Эх, твою мать, думаю, а раньше тебе плачь ребенка под дверью слышен не был, что ты сейчас только из себя строишь МАТЬ ТЕРЕЗУ? ну, ладно, зато быстро выписала. Теперь же нужно прописать в Октябрьском паспортном столе, а для этого нужно ехать туда. И плевать что на стенде в паспортном столе висит информация о том, что можно регистрироваться в электронном виде по e-mail. Головне "паперові носії"!!! в Полтаве паспортный стол Октябрьского р-на находится по ул. Героев Сталинграда, 30. Но это на карте. На самом деле он находится между двух кафешек с обратного входа в какой-то склад или что-тому подобное. непосвященный человек никогда не найдет, тем более сойдет с ума GPS-навигатор. Отстояв очередь , жена с ребенком попала на прием к специалисту - паспортисту уже в начале шестого вечера. Та начала орать сходу, что с детьми нельзя, они орут и мешают работе, кроме того, у нас неправильно заполнен бланк. Вы думаете, мой дорогой товарищ Иван Смольный, мне тогда захотелось ей дать шоколадку для скорейшего решения моего вопроса? Хрена с два. мне захотелось открутить ножку у стула и причинить ей особо тяжкие телесные повреждения. после разговора на повышенных тонах и моего звонка одному хорошему знакомому в ОБЭПЕ, она наконец-то приняла документы и поставила штамп в паспорте. Да, совсем забыл, Гражданский кодекс на территории паспортного стола не действует, ЗАПОМНИТЕ!!!. По договору мы с женой купили по 1/2 части квартиры, то есть долевая собственность. Она имеет право на свою 1/2 прописать своего ребенка безоговорочно, однако в паспортном столе потребовали моего согласия на это. ВОПРОС: ну не дебилы???? Вот так, то....а то шоколадки и два часа...
Иван Смольный1
31 августа 2013 г. 18:40
1. Шоколадку надо предлагать сразу и с улыбкой, а не с физиономией на которой явно выражено желание нанести тяжкие телесные. 2. С шоколадкой и улыбкой, но без поцелуев (обошлось тьху-тьху)вопрос решал я, для себя, совсем недавно. В такой же ситуации, только пол года назад, Моя дочь с ребенком на руках, малость постарше (на 5 месяцев)и моей женой в качестве арьергарда,в Ленинском р-не г. Днепропетровска снялась с регистрации и одновременно зарегистрировалась в течение 45 минут. И то было-бы быстрее, но при заполнении док-тов, была допущена ошибка, пришлось переписывать. Да, дочь пошла вне очереди, сразу по приходу, зашла к наличествующему руководство (пол женский) и просто, просто попросила принять ее без очереди с ребенком. Вопрос был решен моментально. НЕ чудо ли это? Нет. Стучитесь и вам откроют, ищите и обрящите. Мне действительно жаль, что мама с ребенком кошмарилась 10 часов в присутственном месте. Однако, Вы как опытный человек должны были либо сами решить этот вопрос (плевать какими методами, лишь бы близкие не страдали)или ей подсказать, как действовать в условиях холодной войны между бюрократией и гражданами.
Иван Смольный1
30 августа 2013 г. 01:31
Рафинированная законопослушность и порядочность Пана Осадчого при решении этого вопроса вызывает уважение, как и его безграничное терпение. Тем более, что он не имел НИКАКИХ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ перед УТ. Я в подобной ситуации с Укртелекомом повел себя в худших традициях нигилизма, когда меня отправили по большому кругу - сам послал Укртелеком бегать по экватору. И по злобе, даже не оплатил за последний месяц. Вот какая сволочь. При этом договор был заключен со мной, а не с предыдущим собственником квартиры. Последствия. Телефон отключили через месяц. Счета с задолженностью(с момента отключения начислений не производилось) перестали присылать через полгода. Все. Да, глубоко теоретически УТ может попытаться чего нибудь с меня еще получить. Пусть пробует, три пера в попу и ветер в парус. Вообще то если названая контора не изменит свою маркетинговую политику, то скоро растеряет основную массу абонентов и почит в бозе. И это не есть хорошо. Т.к. проводная связь должна иметь место и причин этому не мало.
Андрій Осадчий2
30 августа 2013 г. 09:46
есть замечательный фильм Никиты Михалкова "12", там в спортзале, где идет заседание коллегии присяжных, над ними висит труба, не изолированная, теплоноситель прям из нее течет. И герой Михалкова говорит: Сколько лет здесь эта труба? — Сорок. — Сколько еще здесь пробудет? — Столько же. — Именно, столько же. — Да при чем тут это? — Да при всем, при всем… Увидали, осудили, потрындели, махнули, покурили и все… И все… Вот истинный смысл системы нашей, уродливой, гадкой, дебильной
Иван Смольный1
31 августа 2013 г. 18:18
Сильный фильм, жестокий, реальный. Согласен.
ahuhu nehoho
28 февраля 2017 г. 20:04
Андрій Осадчий: у тетки в Ленинском районе г. Полтавы,то есть всего -то нужно было перерегистрироваться с ул. Ленина на улицу Фрунзе. ************* возле Ленинского паспортного стола *********** Теперь же нужно прописать в Октябрьском паспортном столе ********* в Полтаве паспортный стол Октябрьского р-на находится по ул. Героев Сталинграда @@@@@@@@@@@@@@@@@ Иван Смольный: Моя дочь с ребенком на руках... в Ленинском р-не г. Днепропетровска... *************** @@@@@@@@@@@@@@@@ Лєнінскій... Октябрскій...Хрунзе...Брунзе... Совпадєніє??? Нє думаю!!!
Блоги