Вчора рада прийняла за основу законопроект № 3508-д
https://bit.ly/3gzTs8z. Те, що не прийняли в цілому, - добре, звичайно. Бо було б взагалі лихо.
Законопроект же настільки масштабний в грошах, що більшості навіть важко осягнути. Там не те що багато, а ДУЖЕ багато грошей.
***100 мільярдів гривень! *** (хоча насправді там суттєво більше. Але 100, так 100! Добре ж запам’ятовується)
#3508д складний для розуміння, тому розкладу його «на атоми», - складові, які пов’язані причинно-наслідковими зв’язками: 1) які можна аналізувати окремо від інших та 2) із яких можна скласти загальну картину та 3) які можна вилучити із законопроекту, якщо вони необґрунтовані/корупційні/шкідливі та не порушивши інші «атоми».
Почну з норми споживання газу
За що ж заплатять газзбутам всі платники податків з державного бюджету (Тетчер же пам’ятаєте про податки).
Пряма мова #3508д:
за «вартість обсягів природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу в період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати в зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників – в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб’єктів ринку природного газу, в тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року».
Простими словами – всі українці мають доплатити газзбуту за газ, який він за більш ніж 6 років нарахував населенню без лічильників. І це все нібито з причини скасування судами постанов КМУ про норми споживання.
Когось можливо і переконають на емоціях, що порушення Уряду потрібно врегулювати таким спеціальним законом і поставити крапку. Але не мене.
Чому? Бо там де гроші – не місце емоціям. А там де дуже великі гроші – тим більше.
Як же газзбут «умудрився» утворити борг перед Нафтогазом, що його тепер потрібно заплатити з бюджету?
Найкраще це продемонструвати на прикладі сімї з трьох людей, які живуть у квартирі в районному центрі, де давно припинили централізоване гаряче водопостачання, мають лише газову плиту і не мають лічильника газу.
На вулиці, наприклад, жовтень 2017. Квартир без індивідуального лічильника було тоді біля 2,5 мільйонів.
Цій сім’ї приходить рахунок за газ за вересень із обсягом споживання: 3 особи по 5,4 куб.м на особу в місяць = 16,2 куб. м по 6,96 грн/куб. м = майже 113 грн . Все здавалось би правильно і по закону (https://bit.ly/3gEbLJH). Але десь за рік-два, сім’я дізнається, що їй нараховували за той місяць більший обсяг газу: 3 особи по 18,3 = 54,9 куб. м по 6,96 грн/куб. м = 382 грн. В три рази більше! І приходить рахунок від газзбуту із таким поясненням (на фото).
І це все відбувалося протягом ШЕСТИ років для мільйонів споживачів. В результаті споживачам було «намальовано» віртуальних боргів на мільярди гривень.
Як же так сталося?
Ось тут давайте без емоцій, а технічно і як мало б бути по законодавству.
1. Нарахування за газ робить газзбут на основі даних про обсяг споживання, які надає ОБЛГАЗ. Завдання газзбути помножити обсяг газу на його ціну.
2. Якщо у споживача немає лічильника, то ОБЛГАЗ нараховує обсяг спожитого газу за ЧИННИМИ в розрахунковому місяці нормами споживання.
А в реальності було так:
1. Облгаз робив нарахування обсягу споживання не за чинними в цьому місяці нормами споживання, а за більш високими НЕЧИННИМИ нормами споживання (https://bit.ly/3gsjADu). Облгаз порушив закон!
2. Газзбут не використовував дані облгазу про обсяг споживання, а робив нарахування споживачам за ЧИННИМИ в цьому місяці нормами споживання. Газзбут те ж порушив закон, бо мав брати дані облгазу.
3. На газзбуті В РЕЗУЛЬТАТІ ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА облгазом і самим газзбутом сформувалась штучна заборгованість споживачів.
Спостережливий читат може сказати, що ті ж “знижені норми споживання” були визнані судом незаконими і тому облгаз мав право не нараховувати за ними обсяги. А от і ні, бо на момент нарахування знижені норми споживання були чинними, а визнають Їх незаконними лише в майбутньому.
Інший читач скаже, що газзбут прямо таки благодійник, бо нараховував споживачу менші суми для сплати – за низькими нормами споживання. А от і знову ні, бо газзбут не мав свого газу і не купував його на ринку для перепродажу його населенню, а де-факто брав його в Нафтогазу в рамках ПСО і не платив за нього, тим самим перекладаючи проблему на Нафтогаз. Газзбут не страждав.
Але й це звичайно не все. Облгаз завищуючи обсяги споживання населенням отримував в свої газові мережі від Нафтогазу газу більше ніж це було передбачено законодавством. І всі ті стенання облгазів у ЗМІ, що вони страждають від зниження Урядом норм споживання та утворення у них небалансів газу, - відверта маніпуляція і брехня.
Тому тут не закони типу #3508д потрібно приймати, а розслідувати хто і як в облгазах та газзбутах всі ці роки порушував законодавство. Але розслідувати потрібно не лише ці порушення, а й те хто і як допустив прийняття незаконних рішень Уряду, бо де-юре незаконним рішеннями було нанесено шкоду всім суб’єктам ринку газу.
Більше того, шкода не лише пряма, а й опосередкована. Бо шість років “діяльності” уряду зі зниження норм споживання під палкими гаслами «турботи про споживача» та «боротьби з олігархами» були імітацією бурхливої діяльності. Шість втрачених років. Шість років демотивації споживачів ставити лічильники, бо їх вводили в оману, що норми споживання нібито низькі. І вбивали мотивацію мати лічильник газу.
Ось такі дуже дорогі прості рішення! А #3508д – не рішення цієї проблеми, а її приховування без притягнення до відповідальності причетних та без висновків на майбутнє. Для цього не потрібні спеціальні закони, все є в діючому законодавстві.