Продовжую підбивати підсумки 2017 року. Сьогодні «топ-10» подій у газовій галузі України.
1. Найвагомішою подією 2017 року стала перша частина рішення Стокгольмського арбітражу по спору «Нафтогазу» і «Газпрому». Суд у Стокгольмі відхилив вимогу «Нафтогазу» отримати від «Газпрому» компенсацію за переплату вартості газу у 2011-2015 рр. на суму 14 млрд. дол. Також «Нафтогаз» має доплатити 2 млрд. дол. за вартість купленого газу у 2013-2014 рр. Суд суттєво скоротив обсяг умови «бери або плати» до 5 млрд. куб. м, але Україна має обов’язково щороку купувати 4 млрд. куб. м газу у Росії. Ціна на газ буде розраховуватися від пропозицій одного із газових хабів ЄС, але нову «формулу» на газЯ жодна із сторін не розкрила. Україна також отримала дозвіл на реекспорт газу.
2. У 2017 р. уряд України та «Нафтогаз» приступили до офіційної організації пошуку партнера для спільного управління ГТС України. «Нафтогаз» заявив про переговори із італійською Snam, словацькою Eustream, французькою GRTgaz та голландською Gasunie. Проте, донині немає принципового розуміння на яких умовах Україна буде залучати європейського партнера – чи це будуть інвестиційні зобов’язання (ГТС України потребує 4,8 млрд. дол інвестицій), чи європейська компанія буде відіграти роль лише посередника у фактичних переговорах із «Газпромом».
3. У 2017 році українці поставили новий рекорд по обсягу отриманих субсидій – 80 млрд. грн. Головний обсяг субсидій скеровується для оплати газу споживачами. Нарощування субсидій до рівня 71 млрд. грн. - це офіційний результат за 9 місяців. Орієнтовно загальний рівень субсидій у 2017 р. складе 80 млрд. грн. Із них для покриття газових тарифів скеровується більше 65 млрд. грн. Запланована сума субсидій на 2018 рік обсягом 55 млрд. грн – також занижена і потребуватиме перегляду в сторону збільшення до 90-110 млрд. грн.
4. У 2017 р. приватні компанії зберігали високі темпи нарощування видобутку газу. Приріст у 2017 р. становитиме майже 0,5 млрд. куб. – до 4,46 млрд. куб. м або на 11,5%. Саме приватні компанії, а не державні «Укргазвидобування» і «Укрнафта» зберігають можливість залучення стратегічних інвесторів для збільшення видобутку газу.
5. Уряд України відмовився виконувати власні зобов’язання перед МВФ щодо підвищення тарифів на газ для населення. Перегляд мав відбутися згідно постанови №187 Кабінету міністрів, яка передбачає прив’язку до імпортної ціни на газ на німецькому хабі NCG. Із опалювального сезону 2017-2018 рр. орієнтовна ціна газу для населення мала зрости від 6957 грн до 8500-9000 грн за 1000 куб. м. Це було би наслідком росту ціни газу на хабі NCG до рівня 230-250 дол. у 2017 році.
6. 2017 рік увійде в історію як переломний рік у питанні будівництва «Північного потоку-2» та «Турецького потоку», що несуть катастрофічні ризики для ГТС України. ГТС України може скоротити транзит газу до рівня 30 млрд. куб. м, що знаходиться за межею економічної доцільності використання ГТС. Обидва проекти російський «Газпром» вже розпочав реалізовувати. Половина газопроводу «Турецький потік» у 2017 р. було прокладено по дну Чорного моря. Учасники проекту «Північний потік-2» отримали практично всі дозволи на території ЄС, а також завершили формування фінансового пакету для початку будівництва газопроводу у 2018 р.
7. У 2017 році у списку «топ-10» опинилося іще одне рішення Стокгольмського арбітражу щодо України. Мова йде про Одеський припортовий завод (хімічне державне підприємство). Суд Одеської області визнав рішення Стокгольмського арбітражу, яким було задоволено позов компанії Ostchem Holding Limited (належить Дмитру Фірташу) про стягнення з Одеського припортового заводу 193,26 млн. дол боргу за природний газ і 57,98 млн дол пені за його несвоєчасну оплату (разом 251,24 млн. дол – 6,7 млрд. грн). Рішення Стокгольмського арбітражу та претензії Фірташа могли вплинути на те, що протягом 2016-2017 рр. не вдалося організувати конкурс із приватизації заводу та була зменшена його приватизаційна ціна із 13 млрд. грн до 5 млрд. грн.
8. У 2017 р. «Нафтогаз України» розпочав офіційний процес підготовки до продажу свого єдиного прибуткового проекту із видобутку нафти і газу за кордоном (у Єгипті). «Нафтогаз» уклав угоду з французькою компанією Lazard Freres SAS про надання інвестиційно-банківських послуг щодо організації продажу єгипетського проекту. Голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболев протягом 2015-2017 рр. неодноразово заявляв, що краще продати єгипетські активи. Водночас, згідно звітності «Нафтогазу» діяльність із видобутку нафти в Єгипті не приносила збитків компанії. Проект у Єгипті здійснюється «Нафтогазом України» з 2007 року в рамках концесійної угоди між Єгиптом, «Нафтогазом» і «Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією». З 2012 року цими проектами керує спільна компанія Petrosannan Company.
9. Розчаруванням у 2017 р. можна назвати втрату «Нафтогазом» угоди про кредитну лінію на суму 3,6 млрд. дол з Банком розвитку Китаю. «Нафтогаз» затягнув із підготовкою обґрунтування проектів для залучення 3,6 млрд. дол. Також запропоновані «Нафтогазом» проекти виявилися такими, що не можуть відповідати цілям кредиту. «Нафтогаз» розраховував скерувати кошти на модернізацію систем індивідуального опалення в приватних будинках споживачів (1,7 млрд. дол), будівництво теплоелектростанцій в Києві та Львівській області для скорочення імпорту газу (1,3 млрд. дол) і закупівлю обладнання для збільшення видобутку газу «Укргазвидобування» (0,4 млрд. дол).
10. 2017 рік запам’ятався постійними конфліктами уряду та «Нафтогазу» щодо питання реформування компанії, її фактичного розділення, боротьби за вплив на «Укртрансгаз» та контролю за процесом залучення європейського партнера до управління ГТС. Менеджмент «Нафтогазу» відмовився зменшувати свій вплив на ринок та фактично увесь 2017 рік посилював монопольне становище «Нафтогазу». Це привело до того, що представники Енергетичного співтовариства прямо заявили, що відбувся провал реформи «Нафтогазу».
.gif)
