Голова НКРЕКП Ущаповський дає зрозуміти, що підвищення буде, але як це відобразиться на населенню, не готовий сказати. Заступник міністра економіки Денис Кудін займає протилежну позицію. Підвищення не буде, а як аргумент наводить буквально «принципову позицію президента Володимира Зеленського». Кому вірити і хто каже неправду? Чому немає єдності у владі по такому важливому питанню?
Голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, звичайно, ближчий до істини. Попри війну питання тарифів все таки такої стоїть на порядку денному у глобальних переговорах України та усіх інших країн про допомогу. Не так актуально, але лінія підтримки населення у воюючій країні проходить на всіх рівнях. От тільки рішень немає. А мова йде чітко про дотацію для покриття різниці умовно ринкового тарифу і чинного тарифу практично на все – від газу, електроенергії і води до вивозу сміття.
Питання тарифів у час війни відійшло навіть не на задній план, а розцінюється як третьосортне. Десь таку радикальну позицію у стилі призабутого Олега Ляшка озвучує Кудін, коли каже, що існування державних підприємств у сфері електроенергії та комунальних послуг дає змогу державі не підвищувати тарифи. «Думаю, держава буде тримати тарифи на поточному рівні максимально довго - стільки, скільки зможе», – каже Кудін.
Тобто, фактично цілком серйозно в уряді пропонують далі добивати існуючі ТКЕ, водоканали, ТЕЦ, ТЕС, обленерго.
Проте, як не крути, але влада буде ухвалювати непопулярне рішення про підвищення тарифів. Да, головна проблема – ріст боргів. Адже тарифи на електроенергію можуть вже літом-восени підвищити до рівня 2,5-4 грн – і це мінімально. Тарифи на тепло від теплокомуненерго можуть також на наступний опалювальний сезон зрости до рівня 2500-3000 грн. за Гкал. Тарифи на газ можуть залишитися без змін, бо нинішня ціна у 8 тис. грн. – це більш, ніж достатній рівень.
У будь-якому випадку загальна сума дотацій, які сьогодні несе держава на собі за усі занижені тарифи – це щороку приблизно найменший обсяг у 3 млрд. дол. (120 млрд. грн). Тому доволі дивно, що питання міжнародної допомоги для комунальної, точніше тарифної сфери – взагалі не стоїть. Здається, що день тарифного або комунального «рамштайну» все ближче. Інакше постане питання де брати гроші для цієї сфери? Військовий рамштайн є, фінансовий рамштайн є. То чому немає бути тарифного рамштайну?
Без цього держава буде змушена брати гроші на дотації комунальної сфери із тих коштів, які надають Україні як загальну міжнародну допомогу. І це не є правильним. Фактично в ручному режимі будуть різати одні напрямки витрат і залишати гроші іншим. Це і є корупція.
Також без дотації або імітації дотації з боку уряду буде наростати проблема боргів за комунальні послуги. У 2022 році орієнтовно борг міг зрости на кінець опалювального сезону до рівня 100 млрд. грн. Зараз опалювальний сезон завершиться, населення у гіршій економічній ситуації, без грошей, а тому сума боргів за комунальні послуги може зрости до рівня 130-140 млрд. грн.
.gif)
