Розподілена генерація та розподілене споживання, що первинне та які перспективи?

Україна живе в новій реальності і ця реальність не просто торкнулася, а прямо почала впливати на енергетику. Ми на практиці зрозуміли, що вимоги до стійкості об'єктів та мереж повинні враховувати не лише питання надійності роботи обладнання чи наявності енергоресурсів, а й надійність до ударів ракет та артилерії агресора.

 

У зв'язку з цим всі вже зрозуміли, що чим більше об'єкт генерації чи розподілу, чим більше він обслуговує споживачів, тим більш бажаною метою він стає для ворога, який поставив за мету завдати максимальних руйнувань енергетичній інфраструктурі та занурити якнайбільше населених пунктів України. в холод, темряву та відсутність води.

 

Сигнали про таку парадигму поведінки агресора стали зрозумілими після цілеспрямованого руйнування великих об'єктів централізованої генерації тепла у перші місяці масштабного вторгнення. І це відбувалося як безпосередньо лінії фронту, і у тилових містах внаслідок ракетних ударів. Практично немає стовідсоткової гарантії захисту великих об'єктів створення на всій території України.

 

Ми почули посилання та цільову лінію поведінки на відновлення цих великих об'єктів. Без жодної гарантії відсутності нових ударів по них. Україна є великою країною і не має можливості забезпечити надійну протиракетну оборону всіх стратегічних об'єктів енергетичної інфраструктури.

 

Здавалося б, маючи зруйновані об'єкти централізованої теплогенерації, потрібно відразу шукати більш стійкі технічні рішення виходу із ситуації. Тобто переходити на системи розподіленої генерації теплової енергії у містах із центральними системами теплопостачання. Але було втрачено дорогоцінний час, при цьому тривають наполегливі спроби відновити зруйновані великі об'єкти генерації.

 

 

Вважаю, що найбільш безпечним варіантом було б розміщення сучасних модульних котелень, як газових конденсаційних, так і на біомасі, а можливо когенераційних поршневих машин в системі централізованого теплопостачання.

 

При цьому передбачає відсікання сегмента системи у разі виходу з ладу або руйнування до заміни чи ремонту. Але решта вузлів системи при цьому продовжувала б працювати і забезпечувати теплопостачання міста.

 

Лише місяць тому Уряд заговорив, що купуватиме модульні котельні на випадок руйнування центральної генерації. Адже міста вже могли підготувати заміну зруйнованих потужностей централізованої генерації, якби лежить на поверхні, але нестандартне рішення про перехід на децентралізацію в генерації за збереження теплових мереж було одразу пущено в роботу.

 

Залишається сподіватися, то хоча б надалі такий перехід буде реалізовано. Адже він дозволить створити і ринок теплової енергії в містах, допустивши до теплових мереж нову розподілену генерацію тепла, засновану на сучасних технологіях.

 

Друга велика група споживачів – це споживачі газу, електрики та твердої біомаси в індивідуальних домогосподарствах. А це майже половина населення країни.

 

Ця група споживачів має, звичайно, теоретичну можливість пережити зиму з «буржуйкою», що останнім часом почали посилено радити з владних кабінетів та ЗМІ.

 

Такий варіант теплопостачання від «буржуйки» пропонується від невпевненості у стійкості газо та електропостачання. При цьому, якщо основною проблемою для газопостачання є факт відсутності доставки газу до кінцевого споживача в результаті знову-таки можливих ударів по інфраструктурі, то в питанні електроенергії ми наштовхуємося не тільки на загрози ударів по станціях генерації та підстанціям розподілу, але й на питання перевантаження розподільчих мереж через спробу замінити нестачу газу чи тепла електричними обігрівачами.

 

Як результат, під питанням стає не лише забезпечення теплом домогосподарств, а й наявність електрики для освітлення, роботи насосів водопостачання та циркуляції. Тобто надія на буржуйку і генератор, що тарахить.

 

І тут ми знову "отримуємо привіт" від не продуманості попередніх рішень, у тому числі й у розвитку домашньої зеленої генерації. Замість створення умов для розвитку розподіленої генерації з використанням гібридних та автономних станцій країна отримала масу мережевих СЕС, які не можуть виробляти електрику без несучої частоти мережі. Тобто основна маса розподіленої зеленої генерації не може працювати на задоволення своїх потреб при відключенні загальної мережі. 

 

Як показав час, ті, хто вклав кошти в гібриди або автономки з АКБ, мають стійкі домашні станції. Ті хто гнався за тарифом, сидітимуть з «буржуйками» і генераторами, що торохтять. Ми маємо наочний приклад, як розподілена генерація не булаа належним чином врегульована і як наслідок мережна домашня зелена генерація виявилася не на допомогу ні власникам, ні суспільству.

 

 

Я вже казав, що йде маса матеріалу, який електронагрівник кращий, але ми маємо пам'ятати і пояснювати суспільству, що такий спосіб виробництва тепла найнеефективніший. На жаль, багато років держава ігнорувала обов'язок створення лізингових інструментів просування дорогого енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів. Це, безумовно, найбільш ефективний спосіб заміщення газу та прямого електрообігріву в індивідуальних домогосподарствах. Але ці рішення мали мати багаторічну державну підтримку. Відновлення України має відбуватися із використанням сучасних технічних рішень, а не відновлення застарілих систем. Хотілося б бачити створення умов для виробництва бюджетних побутових теплових насосів «повітря-повітря» та «повітря – вода» в Україні та державну лізингову програму щодо їх просування. Раціональне використання електрогенерації починається з низу і дозволяє використовувати ресурси для зовнішньої торгівлі електроенергією.

 

Сподіваюся, що уроки для енергетики будуть засвоєні, час монстрів у генерації як єдино вірного рішення пішов. Настає час розподіленої генерації задоволення в першу чергу потреб кінцевих споживачів.