Політики, урядовці, МФО, НГО, експерти казали, що монетизація житлових субсидій дуже важлива. І це дійсно важливо!
Але головне зрозуміти, що саме ховається за словом «монетизація», бо на них піде 70-80 млрд грн на рік, як-не-як.
Нарешті Мінфін оприлюднив для публічного обговорення проект відповідного рішення Уряду, яке довго блукало «владними коридорами».
Про що ж це рішення?
Як на мене, то воно:
1. Про монетизацію на рівні газзбутів/ТКЕ – грошей люди не отримують.
2. Про казначейські спецрахунки – гроші не вийдуть за межі Держказначейства.
3. Про те, як ТКЕ отримати без оплати газ за зниженою ціною – жодних запобіжників для вчасного фінансування субсидії із бюджету.
Чим це принципово краще клірингу? Для мене загадка. Можна багато разів сказати «цукор», але солодко не стане. Так і тут.
А як мало б бути?
1. Монетизація на рівні споживачів – отримав субсидію, сплатив за послуги, а що зекономив – твоє. Є стимули до ощадного споживання, а не «спалити» все, що нарахували.
2. Субсидіант має бути в тих самих умовах, що й споживачі, які платять за послуги за власний кошт.
3. Всі учасники (держава, зокрема і в першу чергу, бо стоїть на початку ланцюга розрахунків!) мають нести відповідальність за своєчасність та повноту розрахунків.