Розвиток міст - одне з улюблених тем передвиборних обіцянок багатьох політиків. Збільшення існуючих виробництв або залучення інвесторів для будівництва нових, що дозволить працевлаштовувати місцеве населення, отримувати податки, розвивати соціальну інфраструктуру, адже нові робочі - це нові квартири, садки для їхніх дітей, магазини, розважальні заклади... Барвисті картинки так й миготять перед очима. Але мало таких обіцянок стають реальністю. Чому?
25 років Україна користується спадщиною давно неіснуючої країни, при цьому не створюючи нового. У нас вічно немає грошей. А останніми роками немає й бажання розвивати. Інфраструктура і логістика, нові дороги та мости, забезпечення ресурсами майбутніх локомотивів економічного і соціального благополуччя - всі ці обов’язкові умови для існування промисловості в плані розвитку знаходиться в зародковому стані.
Сьогодні я хочу підняти тему проблематики каналізаційних очисних споруд України. Устаткування більшості з них є зношеним, технологічно застарілим й потребує заміни. Багато будинків станцій очищення, які зазнали впливу корозії, також потребують відновлення. Проблема аварій на очисних спорудах можуть швидко перерости в справжню екологічну катастрофу, оскільки річки, що поширюють отруйні стоки на дуже великі відстані, неможливо обмежити по окремих регіонах.
Проблема КОС на прикладі Білої Церкви
Каналізаційні очисні споруди Білої Церкві
У каналізаційних очисних споруд Білої Церкві є дві проблеми, які пересічному мешканцю здаються або незначними або не на часі:
1. Майже чотири десятки підприємств скидають стічні води із багаторазово перевищеною за нормативами концентрацією забруднюючих речовин.
Мережі, за якими транспортуються стічні води по місту, складають 266 км. Каналізаційні очисні споруди побудовані з двох черг, діючою на сьогодні є тільки одна, перша за терміном введення в експлуатацію. Перша черга очищає 45-50.000 куб. стічних вод на добу й давно працює в режимі перевантаження через постійне погіршення якості стічних вод в місті. Ми вже неодноразово звертали увагу на це громадськості - промислові підприємства, які працюють в Білій Церкві, не мають локальних очисних споруд і скидають в каналізацію міста стічні води неналежної якості. Яким би неоднозначним не було ставлення у підприємців та мешканців до ТОВ «БілоцерківВода», але містяни повинні розуміти, що за скидання стоків промисловими підприємствами з перевищенням допустимих концентрацій фактично сплачують місцеві споживачі, адже на очистку погіршених стоків витрачається значно більше електроенергії і людино-годин.
2. Відсутній резерв потужностей через непрацюючу другу чергу очисних споруд.
Коли створюються нові промислові підприємства, які потребують цілодобовому водопостачанні та водовідведенні в 2-3.000 м.куб. на добу, а в поточному році активно почала мусуватися тема створення в Білій Церкві потенційних «технопарків», у міста немає можливості надавати технічні умови на приєднання. Як я вже зазначала, пропускна спроможність першої черги становить близько 45.000 куб. на добу і, за словами фахівців, працює з постійною перевантаженням в півтора рази.
Ситуація з каналізаційно-очисними спорудами є однією з ключових проблем Білій Церкві.
Перша черга каналізаційних очисних споруд Білої Церкві була побудована в 1969-1970рр. й введена в експлуатацію в 1971р. Оскільки масштабні об'єкти, від яких залежало життєзабезпечення населення, на той час будували добре, то за рахунок ресурсу, закладеного під час будівництва, КОС існують до цієї пори. Грати, пісколовки, первинні та вторинні відстійники реконструювати можна. Ці елементи системи очищення стоків витребують чималих коштів, але втілити в життя їх реконструкцію – цілком реально. Основне питання викликає аеротенк. (Аеротенк - резервуар прямокутного перетину, по якому протікає стічна вода, змішана з активним мулом, де відбувається біохімічне очищення стічної води). Він має перегородки, що ділять його на дві секції по три канали в кожній. Проблема полягає в газах, що виділяються стічними водами (сірководень, метан та ін.), які руйнують бетон і арматуру секцій. Все має свої терміни експлуатації.
Система аерації аеротенку вимагає також ремонту і заміни робочих елементів. (Система аерації призначена для насичення води киснем, в результаті чого відбувається окислення розчиненого заліза і вивітрювання розчинених газів.) Ремонт аеротенку зробити неможливо, так як перегородки аеротенках не розраховані на спорожнення однієї із секцій. Якщо одну секцію злити, друга автоматично завалиться, стіни якої не витримають такого навантаження. Виходить, якщо деякі елементи КОС можна відремонтувати, ненадовго обмеживши їх потужності, то аеротенк з ланцюжка зупинити зовсім нереально.
Чим загрожує вихід з ладу секцій цієї частини біологічної очистки випадково під дією фактору часу та зношення або свідомо задля реконструкції, уявити неважко: сімнадцяте сторіччя в Європі - плаваючі по вулицях нечистоти, поширення таких хвороб як гепатит, тиф, холера, дизентерія. Україна, звичайно, прагне до Європи, але не хотілося б йти таким повним шляхом. Катастрофа.
Друга черга Білоцерківських КОС.
Аналізуючи проблематику непрацюючої другої черги каналізаційних очисних споруд, акцентую увагу на такому важливому факті: перша черга будувалася в кінці 60-их років по якіснішим в цій сфері технологіям, як то кажуть, «на віки». При будівництві другої черги на той час, а це початок 80-их років, популярними були новаторські підходи та експериментальні рішення. Саме на другій черзі при будівництві були застосовані технології та рішення, які згодом показали свою повну непридатність (пісколовки, що пропускали після себе пісок в подальшу систему очищення і т.п.). Тому питання її закриття і виключення з циклу очищення стічних вод міста був справою часу.
Час цей прийшов в дев'яностих роках. Друга черга КОС припинила діяти, коли всім відомі нелегкі часи призвели до закриття заводів й припинення промислового розвитку. До цього при використанні двох черг одночасно пропускна здатність каналізаційної системи очищення стічних вод Білої Церкві становила 120.000 м.куб./добу. Коли заводи зупинились, а їх в Білій Церкві було чимало, потреби населення міста і залишків підприємств опустилися до 40-45.000 м.куб / добу. З таким навантаженням справляється і одна, перша черга системи.
Всі підземні комунікації, всі архітектурні будови другої черги є застарілими і, фактично, навіть сам бетон не можна реконструювати, тому що через знос, атмосферний вплив й корозійні процеси арматурних елементів він давно непридатний. За вимушеного 20-річного простою друга черга системи очищення без завантаження піддається ще більшому руйнуванню.
.jpg)
Чи можлива реконструкція старих систем КОС без будівництва нових потужностей?
Основне рішення проблеми, коли протягом довгих років експлуатації комунальні системи приходять до зносу через постійну амортизацію є реконструкція каналізаційних очисних споруд з обов'язковим будівництвом нових окремих будівель і споруд.
Наші фахівці ТОВ «БілоцерківВода» докладно вивчили таку можливість протягом останніх років. У 2013-15гг. відвідали нові сучасні об'єкти в Австрії, Німеччині, Італії, США, вивчали їхній досвід впровадження сучасних технологій і елементів на очисних спорудах. Із залученням досвіду колег з інших країн і виготовлені всі необхідні документи - топогеодезичні зйомки, геологічні розвідки, інструментальне обстеження діючої черги. Висновок однозначний - необхідно будівництво нових очисних споруд на базі недіючої другої черги, і фактично тільки так, за рахунок розвитку потужностей і зміни технології очищення, можна розвивати в Білій Церкві промисловість. Без наявності каналізаційних очисних споруд впоратися зі збільшенням обсягів очищення стічних вод від майбутніх підприємств розвиток промисловості неможливо.
Поліпшення життєзабезпечення будь-якого розвитку - не вимушена, а нагальна потреба. У будь-якому сторіччі, в будь-якій країні, коли місцевість починає розвиток і активно розбудовується, дбають перш за все про забезпечення належної кількості ресурсів для розвитку, також роблять потужними комунікації, які відповідають за життєдіяльність. Неможливо видавати більше продукції, не збільшуючи кількість витрачених коштів та засобів. На побутовому рівні українці останні 10 років стикаються з цим в сфері електроенергетики. У радянські часи не було стільки різних електричних помічників по будинку, максимум - холодильник, праска та телевізор. Коли практично в кожній родині з’явилися потужні пральні машинки, комп’ютери, бойлери, мікрохвильові печі, міксери, електрочайники, кондиціонери і т.п., багато будинків зіткнулися з проблемою перевантаження електромереж. Скільки техніки погоріло...
Противників розвитку Білої Церкві зрозуміти важко. Як і складно назвати каїні підприємства комунальної власності України, які б показували ефективне управління. Вічні банкрути, комунальні підприємства не просто не приносять прибутку містах, вони вимагають постійних грошових вливань з боку місцевих бюджетів, а в особливо сумних випадках й з бюджету країни. У більшості комунальників стоїть питання вижити й отримати зарплату, про який вже там розвиток вести мову. Тому реалізація тих нечисленних проектів КП, що спрямовані на реконструкцію або розширення своїх потужностей, в нашій країні є можливою тільки за умов залучення коштів європейських банків й інших зовнішніх фінансових інститутів. В сфері системи очисних споруд це: Чорноморськ (колишній Іллічівськ) закінчив проектну документацію на реконструкцію очисних споруд; Івано-Франківськ зробив часткову реконструкцію своїх систем; Кременчук наново відбудовує цілком нові очисні споруди за кошти Світового банку. Варто відзначити - чим більше місто, тим більше необхідно коштів, адже потужності навантажень різняться.
Будівництво нового об'єкту системи каналізаційних очисних споруд із збільшенням виробничих потужностей до 65.000 м.куб. /добу (це проектна потужність, а по факту вони зможуть цілодобово працювати на 80.000 м.куб. /добу) - потенційний крок до індустріального розвитку Білої Церкві. У 10 разів зменшується площа КОС, адже основною ідеологією проекту є відмова від полів фільтрації, на яких зараз локалізуються шкідливі відходи та їх переробка і перетворення цих відходів на джерело електроенергії - біогаз. Що дозволить Білій Церкві в перспективі стати більш енергетично незалежною.
Проект не є унікальним, із ним вже живуть в світі жителі десятків міст різних країн. Питання - де на його реалізацію місто візьме гроші. Подібні проекти втілюються виключно на кошти міжнародних фінансових установ під державні гарантії.
Чи треба Білій Церкві розвиток промисловості та відродження як індустріального майданчику, або місто так і залишиться дотаційним? Вирішувати білоцерківцям.
.gif)
