Небезпечна гра із платниками комунальних послуг

Стало вже поганою традицією, коли державна влада в міських чи районних адміністраціях дуже неквапливо ставиться до нагальних потреб громадян. Особливо, коли це стосується функціонування ліфтів. Знаходяться десятки причин, на які посилаються чиновники-держиморди, щоб якось виправдати свій непрофесіоналізм, подекуди тупість,  чи хитрість. 

Про необхідність виконання ними конституції і законів України взагалі не йдеться. Це найслабкіший, здається, ланцюжок державної служби. Тут суцільні проблеми і порушення…Тисячі ліфтів у будинках столиці України потребують заміни чи капітального ремонту. Із року в рік це відкладається прі різних президентах і мерах, міністрах і депутатах. Немає ані бажання, ані фінансування, знаходяться інші поважні і неповажні причини. Але весь цей хаос відрізняється одним: ніхто не думає про нагальні потреби людей, а також про те, що подальша експлуатація старих чи несправних ліфтів становить загрозу для життя і здоров’я мільйонів людей. Це злочин проти громадян і держави. От про що давно потрібно подумати.

Схоже, що і в Деснянській райдержадміністрації Києва давно звикли ухилятися від відповідальності і конкретних справ в інтересах громадян. Який же орган місцевої державної влади, коли періодично тут простежується відверта байдужість та безвідповідальність?...Факти річ, як кажуть, вперта. Приміром, мешканці другого парадного 16-ти поверхового будинку по вулиці Драйзера 14/33, протягом 9 днів чекають, коли ж  нарешті запрацює вантажний ліфт. І певно марно, бо гарантій від ЖЕК-306 і компанії «Майстерліфт» не чути. Люди у занепокоєнні, адже на верхніх поверхах проживають 9 інвалідів і 25% пенсіонерів, а останні три місяці лихоманить й роботу пасажирського ліфту. Вони як заручники лиха і майже щоденно шукають підтримки, звертаючись на гарячі телефонні лінії Кабінету Міністрів України та Київської міської держадміністрації. Сподіваються  й на підтримку мера столиці Віталія Кличка. За словами комунальників, вантажний ліфт у будинку не працює через крадіжку якихось деталей з нього. Цікаво, що такі «крадіжки» відбуваються двічі на рік. А хто ж, як не посадові особи ЖЕК-306 і компанії «Майстерліфт» мають його зберігати? Чому немає ефекту від поліцейських протоколів, адже грабіжники безкарно діють щороку, і причому не тільки в одному будинку? Деснянська райдержадміністрація, куди бідолахи неодноразово зверталися із листами та скаргами займає роль стороннього спостерігача за цим небезпечним процесом. Драматичну, але хибну роль, яка не добавляє рейтингу місцевій владі, а лише ганьбить її.