На роботі настільки втомлюєшся, що ввечері просто не до телевізора, як кажуть «повечеряли – і в люлю», а тут така нагода випала, що я вирішила відірватися на повну.
Несподівано для себе зупинилася на телеканалі «Рада», по якому транслювали ранкове пленарне засідання. Воістину люди кажуть, що в цирк можна не ходити, якщо засідання Верховної Ради України кожного дня дивитися!
Ось виступає найрадикальніший Олег Ляшко, який вчора влаштував побоїще з чи то комбатом, чи то не комбатом нібито батальйону, а нібито вже й не батальйону «Айдар» Мельничуком, та, як не дивно, засуджує застосування фізичної сили в залі парламенту, в стінах українського парламенту. Це справді сором, каже Ляшко, бо люди нас обирали для того, щоб ми захищали їхні інтереси, голосуючи за закони, захищали інтереси власним інтелектом, а не кулаками. Дивно, але ще вчора Ляшко коли бив бику Мельничукові, соромом це не вважав…
А от бере слово поки що суддя Печерського районного суду міста Києва поки що підозрювана Оксана Царевич, яка замість того, щоб вибачитися перед суспільством за неправосудні рішення та просто піти у відставку, апелює до Закону та каже, що строки досудового розслідування щодо неї сплили 22 лютого, тому будь-які процесуальні та слідчі дії, вони є неможливі за межами строків. Так і хочеться спитати, а коли Ви, шановна суддя Царевич за хабарі виносили рішення та на догоду владі позбавляли водійських прав автомайданівців, це було у межах законодавства?
Далі мою увагу зацікавив розгляд законопроекту № 1538 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, а також для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій». Це той законопроект, про небезпечність якого волали на протязі кількох місяців поспіль всі водоканали України. Це той законопроект, з приводу якого «Україна комунальна» та водоканальці давали брифінг 14 січня, я дивилася його онлайн-трансляцію. Цей законопроект забирає гроші у комунальників в догоду власникам приватних енергопостачальних компаній, які потім купують собі яхти, пароплави, астон-мартіни та роллс-ройси. Ну думаю, зараз почнуть нардепи рвати останні сорочки на собі, намагаючись сподобатися працівникам водоканалів та заробити кільки зайвих балів до свого політичного рейтингу.
Яким же було моє здивування, коли перший заступник міністра регіонального розвитку Кістіон, який представляв законопроект № 1538 видав, що зважаючи на значні борги водоканалів за спожиту електроенергію (4,5 млрд. грн.) запровадження спеціальних рахунків – не мета, а лише спосіб для стабілізації стану підприємств централізованого тепловодопостачання та водовідведення, що забезпечить в тому числі і прозорість розподілу коштів підприємств-монополістів та значно підвищить інвестиційну привабливість та просив нардепів підтримати законопроект.
Такого вибачте на слові «облому» я не відчувала, мабуть, з часів своєю студентської юності, коли мій хлопець запросив у кіно не мене, а мою подругу, сказавши мені,що в нього раптово бабуся захворіла. Тобто перший заступник міністра Кістіон, який уособлює цілий Мінрегіон каже про те, що цей законопроект розроблений тим же Мінрегіоном і наполягає на його прийнятті. А чи в курсі Мінрегіон взагалі про те, що за чинною Конституцією України склад Кабінету Міністрів України, окрім Міністра оборони, Міністра закордонних справ, кандидатури яких подає Президент, формується коаліцією депутатських фракцій? Чи відомо Мінрегіону про те, що Коаліційною угодою депутатських фракцій більшості у Верховній Раді, у Верховній Раді України восьмого скликання прямо передбачено скасування спеціальних рахунків для розрахунків у сфері надання комунальних послуг? Чи Мінрегіон вважає себе не зв’язаним зобов’язаннями, взятими на себе членами коаліції в Коаліційній угоді? Поки що до структури Кабінету Міністрів України зміни не вносилися і Мінрегіон залишається частиною Кабінету Міністрів України, сформованим коаліцією депутатських фракцій та груп, а тому просто зобов’язаний виконувати умови Коаліційної угоди так само, як і всі інші міністерства і відомства.
Те саме у пана Кістіона очевидно дуже хотіла спитати заступник голови профільного комітету Альона Бабак, яка зазначила, що проект закону № 1538 практично Господарському кодексу України та є прямим порушенням принципів комерційного розрахунку та комерційного ризику, не відноситься до засобів державного регулювання господарської діяльності, а також ставить в нерівне становище окремих суб'єктів господарювання і таким способом порушує правила конкуренції.
Від ганьби та праведного гніву Мінрегіон та пана Кістіона врятувало те, що оскільки законопроект № 1538 вирішили розглядати за скороченою процедурою, то питань для доповідача не було передбачено.
Ну все, думаю, я, зараз водоканалам України вже стукає у двері лютий капець. І тут сюжет п’єси як в хорошому трилері круто змінюється. Бере слово Ігор Насалик, колишній міський голова Калуша, тай й каже: «Як міський голова, який 8 років пропрацював в місцевому самоврядуванні, який глибоко знає комунальні підприємства, я прошу вас не голосувати за цей закон 1538. Закон, який сьогодні пропонується, повністю зруйнує комунальні підприємства. Тому комітет просить підтримати. Я, як міський голова, прошу відхилити. Дякую».
Слухайте, я аж прямо розплакалася від такого комунального патріотизму колишнього мера Калуша. Це ж які в нього всередині відбувалися протиріччя – з одного боку – нардеп, член комітету з питань ПЕК, тобто зацікавлений у прийнятті 1538, обленерго вже чухають долоні в очікуванні гарантованих сум, які вони вимиють з водоканалів, а з другого боку – колишній міський голова, який не за чутками знає про «відносини» водоканалів та обленерго. Короче, мужчина він справжній, той Насалик!
Відчуваючи, що законопроект № 1538 після таких контраргументів Альони Бабак та Ігоря насалила не проходить, колишній шеф Кістіона, а нині Спікер Володимир Гройсман теж підхопив хвилю комунального патріотизму, ледь не пустив сльозу та пафосно перефразував героя Микити Міхалкова з фільму «12», сказавши що бувших міських голів не буває. Але, все ж таки поставив на голосування законопроект 1538, бо ганьбити колишнє своє Міністерство йому було якось не комільфо.
«За» проголосувало всього 90 депутатів, фух…не пройшов…значить ще можна пожити. На умовляння пана Кістіона з Мінрегіону повелися 63 нардепи з фракції «Народний Фронт» та майе весь склад фракції Радикальної партії. «За» проголосував і сам Ляшко, і Злата Огневич, і колишній голова НБУ Степан Кубів – всі ті хто тільки на словах та під телекамеру люблять народ…
P.S. Під час розгляду Володимир Гройсман зазначив, що якщо він (законопроект № 1538) не набере голосів, він буде вважатися відхиленим. І все. А далі він пропонує провести консультації з органами місцевого самоврядування, з урядом, і визначитися щодо цього питання.
На нас з Вами чекає другий сезон серіалу «Законопроект 1538: енергетики наносять удар у відповідь»
.gif)
