Обіцянки зниження тарифу або стримування тарифу - це відтермінування, консервування проблем на догоду швидких політичних дивідендів. Вони позитивно сприймаються людьми, але призводять до того, що роками не вирішуються важливі питання систем життєзабезпечення міст - відсутнє стабільне фінансування галузі житлово-комунального господарства.
Інвестиції в оновлення електричних мереж можуть бути сформовані з двох джерел.
Перше – власні кошти підприємства, які акумулюються в тарифній складовій – інвестиційній програмі.
Друге джерело – злучені зовнішні інвестиції, які треба повертати за рахунок коштів, передбачених в тій же самій інвестиційній програмі. З метою усунення недосконалості інструментів державного регулювання в цій сфері та неправильного їх використання у 2020 році НКРЕКП прийняло рішення про введення в країні RAB-регулювання. Основна мета цих змін - збільшити інвестиції в заміну і оновлення електричних мереж. У 2021 році інвестиції в електричні мережі зросли на 30-40%.
Існує ще один ресурс – бюджетні кошти. Їх потрібно передбачити в бюджеті, але останні роки саме від цього старанно відходили, тому що це неринкові механізми. Крім цього, наші колеги з Енергетичного Співтовариства Південно-Східної Європи такі методи не підтримують.
Є ще один варіант, схоже до нього КМУ і пристав: тарифи знизити за рахунок невиконання заходів з відновлення основних фондів. Наслідки будуть швидкими – всі згадають що таке «віялові відключення», що були «популярні» наприкінці 90-х. Тоді відключення електроенергії Україна переживала через низькі запаси палива і бартерні розрахунки. У 2014 році після початку війни на Донбасі – через «газову» війну. Третя хвиля неминуче накриє у зв’язку з технічним станом обладнання та мереж. За оцінками Асоціації операторів розподільчих електричних мереж зазначений сектор «характеризувався високим ступенем зносу основного обладнання (до 70%); значними втратами електроенергії (до 20%)».
Але ситуація набагато гірше ніж здається! Енергозабезпечення - чи не єдина монополія, яка хоч якось модернізувалась певний період - для цього свого часу і створювалась НКРЕ, що забезпечувала формування тарифів з урахуванням необхідних заходів з оновлення основних фондів. Всі ми знаємо про поступові підвищення тарифів на електричну енергію, виконання/невиконання інвестпрограм.
А от такі галузі як водопостачання та водовідведення, газопостачання, теплопостачання – в повному занепаді були вже багато років. Так, на тлі зростаючих вимог суспільства до якості води, якості очищення стічних вод, недофінансування підгалузі водопровідно-каналізаційного господарства як мінімум на дві третини неминуче призведе то того, що в більшості наших міст вода стане формально технічною, а каналізаційні стоки будуть забруднювати наші річки. При цьому виробники бутильованої води почнуть нарощувати потужності, продаючи воду, яка в рази дорожче, а факти забруднення оточуючого середовища з локальних очисних споруд стануть глобальними по всій території України.
Але (знову «але»), насправді, проблема фінансування житлово-комунальної галузі з урахуванням платоспроможності споживачів ще більш складна. Популізм знаходить собі чудове підґрунтя саме в країнах зі складним соціально-економічним станом. Це є основною причиною виникнення складних питань фінансування тієї чи іншої галузі. Що інша ситуація в освіті чи медицині!? Ні те ж саме! Тому, щоб відійти від популізму, треба «розкрутити» маховик економіки. Тоді і робочі місця з’являться, і заробітна плата підвищиться, вийде з «тіні», і солідарна пенсійна система запрацює справно.
А зараз, допоки економіка країни в стагнації, будемо дивитися політичні реаліті-шоу по всіх ТБ-каналах і слухати популістичні заяви щодо стримування тарифів або, ще крутіше, їх зниження! Купуємо попкорн, новий політичний сезон починається!
.gif)
