Рус Укр
ГоловнаБлогиДержава переплутала інтереси і змусила людей платити більше за «економію»
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП



Як військовим отримати пільги на комуналку?


 

Роз'яснення: як пораненим військовим оформити інвалідність за новими правилами



 

 

 

Держава переплутала інтереси і змусила людей платити більше за «економію»

2026
Зробив аналіз законопроєкту №1467: і прийшов до висновку, що держава переплутала інтереси і змусила людей платити більше за «економію».
Зробив аналіз законопроєкту  №1467: і прийшов до висновку, що держава переплутала інтереси і змусила людей платити більше за «економію».
 
Вчора Верховна Рада України проголосувала законопроєкт №1467, який зобов’язує у визначений період встановити індивідуальні теплові пункти (ІТП) у всіх багатоквартирних будинках.
 
На перший погляд ідея виглядає правильною: ІТП — це інструмент енергоефективності, зменшення споживання тепла та платіжок.
 
Але ключова помилка цього законопроєкту — не в самій ідеї ІТП, а в тому, на кого держава поклала цю функцію і як саме вона буде профінансована.
 
Перша і головна помилка: ІТП передали теплокомуненерго. Законопроєкт №1467 фактично покладає обов’язок встановлення ІТП на теплокомуненерго — компанії, які надають послуги з теплопостачання.
 
І тут виникає фундаментальний конфлікт інтересів. Теплокомуненерго не зацікавлені в економії тепла. Їхній фінансовий результат напряму залежить від обсягів проданих гігакалорій. Чим більше тепла продано — тим більше доходів. Очікувати, що компанія, яка живе з продажу тепла, буде зацікавлена у його скороченні, — це ілюзія.
Фактично держава цим законопроектом:
 
перекладає функцію енергоефективності на монополіста, та доручає економію ресурсу тим, хто фінансово зацікавлений у його перевитраті.
 
Друга помилка: ІТП включають у тариф. Згідно з логікою законопроєкту, витрати на встановлення ІТП будуть включені у тариф на тепло. Тобто зростає вартість гігакалорії, люди оплачують ІТП через підвищений тариф, економія тепла (якщо вона взагалі буде) з’їдається самим механізмом фінансування, тому що економія залежить від того, хто буде обслуговувати ІТП і далі, і ми повертаємось до конфлікту інтересів
У результаті споживачам продають «економію», яка починається зі зростання платіжки.
 
Ключове питання: кому насправді належить ІТП?
 
ІТП — це не елемент системи теплопостачання міста.
ІТП — це частина багатоквартирного будинку.
ІТП:
розміщується у будинку;
обслуговує лише цей будинок;
впливає на споживання саме співвласників.
 
Отже, ІТП — це спільна власність співвласників багатоквартирного будинку, а не актив теплокомуненерго. І саме тут українська модель кардинально розходиться з європейською практикою.
 
Як це зробили правильно: польська модель
 
Подивімося на досвід Польща, де масове встановлення ІТП відбулося ще десятки років тому.
У польській моделі:
обов’язок встановлення ІТП покладений на управителів будинків;
управителі отримували кредити та гранти від держави й міжнародних фондів;
 
ІТП одразу визнавалися частиною будинку, а не тепломереж. Найважливіше — механіка оплати.
 
Люди не платили через підвищений тариф. Вони повертали вартість ІТП за рахунок реальної економії тепла, яка з’являлася після встановлення.
 
Тобто:
було зменшення споживання;
зменшувалась платіжка;
частина цієї економії спрямовувалась на погашення кредиту.
Люди платили ІТП з економії, а не з подорожчання.
 
По суті, законопроєкт №1467 формально декларує енергоефективність, але закладає протилежну економічну логіку.
 
В Україні знову обрали шлях:
централізації, 
тарифного перекладання витрат;
ігнорування інтересів співвласників.
 
ІТП — це інструмент економії для будинку, а не джерело доходу для теплокомуненерго.
Поки держава цього не усвідомить, будь-які «реформи» в теплопостачанні будуть лише імітацією.
Олег Попенко
 
Коментарі (0)
Блоги