Рус Укр
ГлавнаяБлогиУкраїнські ОСББ - «камікадзе» інформаційної політики
Опросы все опросы
ЧТО ПРЕПЯТСТВУЕТ ВАМ ВОВМРЕМЯ ПЛАТИТЬ ПО СЧЕТАМ ЗА УСЛУГИ ЖКХ?
Слишком высокие тарифы
Регулярное повышение квартирной платы
Низкое качество услуг или их полное отсутствие
Не соблюдение исполнителями сроков по вывозу мусора
Бездействие ЖЭКа
Ничего, я всегда вовремя плачу
Я не считаю нужным платить за коммунальные услуги

 




 


 

Українські ОСББ - «камікадзе» інформаційної політики

2851
"У.К." брала участь у Всеукраїнській конференції «Реформування ЖКГ: Від кращих практик – до спільних дій!», яка проходила 20-21 березня цього року у Пущі Озерній. Ми говорили про проблеми ОСББ, у тому числі, про проблеми інформаційної політики.

Звертаючись до кліше «володіє інформацією - володіє світом», українські житлові кондомініуми, або простіше кажучи - об'єднання мешканців багатоквартирних будинків, ніяк не можна назвати власниками Всесвіту.

Отримавши законодавчі підстави для створення об'єднань мешканців ще у 2000-х, з урахуванням радянського досвіду функціонування житлових кооперативів, які ризикнули взяти на себе відповідальність за свою власність, перші об'єднання співвласників багатоквартирних будинків випробували на собі всі труднощі недосконалості житлового права та судової системи. На ризик пішло небагато: з 240 тис. будинків багатоквартирного житлового фонду в країні, у керуванні ОСББ - лише 15 тис. 
 
Згідно з офіційною статистикою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, пік зростання кількості ОСББ припав на 2007-2009 роки, коли на хвилі загальної «осббізації», житлові кондомініуми сприймалися українцями як противага неефективним комунальним ЖЕКам. Однак ця цілком справедлива мотивація українських громадян, охочих самостійно управляти своєю спільною власністю, руйнується недосконалістю законодавчої бази, складнощами процедури державної реєстрації, відсутністю механізмів формалізації права власності на приміщення загального користування, а також істотною нестачею кваліфікованих кадрів. Українським ОСББ доводиться існувати в умовах, коли квартири є власністю конкретних громадян, а допоміжні приміщення, приміщення загального користування, хоч де юре - у їхній спільній власності, а де факто - як і раніше, - у комунальній.
 
До цього переліку системних проблем ОСББ цілком доречно віднести ще одну, а саме: відсутність джерел якісної інформації. Умовно інформаційний простір, багатий меседжами про сферу управління житлом, можна розділити на декілька категорій:
 
1. Контент, який створюють самі об'єднання мешканців
 
Насамперед, мова йде про ті українські ОСББ, які створилися 5-10 років тому, і їхній досвід та компетенція управлінців не викликає сумнівів. Такі об'єднання самі починають функціонувати подібно консультаційним центрам, в яких можуть отримати роз'яснення з різних питань ті громадяни, які ще тільки думають про створення житлового кондомініуму в своєму будинку. Інформаційні посили, назвемо їх «маститих», «зрілих» житлових об'єднань, в основному - це новини самих ОСББ про їх успіхи та досягнення, письмові консультації, що роз'яснюють, наприклад, тонкощі і особливості держреєстрації ОСББ як юрособи. До таких інформаційних приводів можна віднести, зрозуміло, аналітику, що стосується однієї з найактуальніших проблем для ОСББ, а саме: проблему взаємовідносин об'єднань з природними монополістами-виробниками та постачальниками комунальних послуг.
 
Цільова аудиторія, на яку спрямована ця інформація, в ідеалі масштабна і різноманітна. Зокрема, меседжі такого характеру цікаві як і представникам правління вже діючих в Україні ОСББ, так і новоствореним, а також мешканцям будинків, які цілеспрямовано шукають будь-яку інформацію про об'єднання для того, щоб зважити всі pro et contra управління житлом через житловий кондомініум. Де факто, інформація, створювана самими об'єднаннями, не завжди доходить до кінцевого адресата. Це пов'язано з тим, що більшість ОСББ не мають своїх веб-сайтів, а якщо мають, - не стежать за їх системним контентом. Окрім того, більшість з них зосередили свою активність в соціальних мережах (наприклад, - Facebook), що, відповідно, виключає можливість отримати інформацію для тих, хто не є користувачами таких мереж.
 
2. Контент, який розміщується на спеціалізованих інформаційних ресурсах
 
Йдеться, як про спеціалізовані веб-майданчики, як наприклад, сайти, що позиціонують себе у якості соціальної мережі ініціатив у сферах ОСББ та ЖКГ, так і про галузеві видання. Зокрема, інформаційне агентство «Україна Комунальна» на своєму порталі відкрила окрему рубрику «Все про ОСББ», завданням якої є оперативне інформування читацької аудиторії про глобальні перетворення у житловій політиці, законодавчі ініціативи та прийняті нормативні нововведення, а також про щоденну життєдіяльність українських ОСББ.
 
Коли рішенням редколегії «У.К.» було прийнято рішення про створення такого спеціалізованого розділу сайту, орієнтир, перш за все, був обраний на формування так званого інформаційного буфера, де журналісти є медіаторами між читачем і ОСББ, ОСББ та органами влади, ОСББ та монополістами.
 
Якість такої інформації значно вище, ніж меседжі, що подаються на інших веб-майданчиках, оскільки дотримання професійних стандартів журналістики дозволяє надати читачам перевірену інформацію, а не чутки або домисли. Також читач може сформувати власні висновки, знайомлячись з коментарями провідних експертів галузі по заданій темі. Таким чином, гарантій майже стовідсоткової відповіді на читацький інформаційний запит більше у журналістів, ніж у блогерів спеціалізованих соцмереж. Істотними недоліками останніх є, як неможливість перевірити джерело інформації, так і високий ступінь суб'єктивізму надрукованих матеріалів. У той же час, створення таких проектів, як інтерактивні мережі для ОСББ - необхідне, оскільки вони дозволяють українським ОСББ перебувати у полі постійного контакту, обміну досвідом і знаннями.
 
Проблеми комунікації:
 
1. Аналізуючи інформаційні потоки, що стосуються діяльності українських житлових кондомініумів, можна з упевненістю зазначити, що характерною рисою такої комунікації є проблема «закритості клубу». На різні заходи, такі як семінари, круглі столи, з'їзди і конференції приїжджають, як правило, одні і ті ж учасники, які діляться інформацією переважно один з одним. Однак це не дозволяє інформації «вийти» за межі цієї аудиторії, і найчастіше, новостворені об'єднання не знають про проведення таких заходів.
 
2. Відсутність продуманої системи ресурсних центрів, де ОСББ можуть отримати не тільки консультаційну, але й юридичну платну допомогу. Поки що, можна взяти за діяльність львівського ресурсного центру, організованого Міжнародною фінансовою корпорацією (входить до групи Світового Банку) та Ресурсний центр ОСББ у Донецькій області, створений за підтримки Спілки власників житла України. Аналогічний проект у минулому році почав також працювати і у Вінниці. Однак, інформація, що надається цими центрами, знову ж таки не виходить «назовні», а спрямована на допомогу і задоволення запитів конкретних, одиничних об'єднань. У свою чергу, громадяни, що збираються створити об'єднання не завжди знають про існування таких центрів.
 
3. В інформаційному плані - малоефективна робота таких координаційних та колегіальних органів як Національна рада з розвитку ОСББ при Кабінеті Міністрів, а також Київська координаційна рада з розвитку ОСББ. Про засідання, заходи, що проводяться цими організаціями, знову ж знають лише їх учасники, але не преса. Відповідно, таким чином відсікаються можливості середньостатистичного мешканця багатоквартирного будинку отримати оперативну інформацію про їх діяльність.
 
4. Проведені «Україною Комунальною» дослідження інтеракції між українськими ОСББ (вибірка склала 150 українських об'єднань у західних, східних і центральних областях України) свідчать, що 65% респондентів (голів або членів правління об'єднань) не знають, куди звернутися із запитаннями, пов'язаними з вирішенням популярних і актуальних для об'єднання проблем, 22% - взагалі не знають, де шукати необхідну їм інформацію, і лише решта 13% опитаних повідомили про те, що користуються послугами соцмереж, спеціалізованих веб-майданчиків та відвідують тематичні семінари.
 
Разом з тим, системність і характер проблем можна виправдати тим, що інформаційна політика у сфері управління житлом ще тільки у зародковій стадії формування, власне, як і сам розвиток ОСББ. Створені вже і діючі нині об'єднання фігурально цілком доречно назвати «камікадзе», яким належить не вмирати, а творити історію. Саме методом їх спроб та помилок формуються прецеденти для зміни та покращення чинного законодавства, доведення до відома українців простої тези про те, що власність зобов'язує. Можливо, систематизовані і класифіковані нашим виданням проблеми дозволять українським ОСББ подивитися на свою інформаційну політику з іншого ракурсу. А у вирішенні цих питань їм завжди готове допомогти ІА «Україна Комунальна».
 
Марія Цатурян
головний редактор
ІА «Україна Комунальна»
 
Мария Цатурян
 
Комментарии (0)