23 ноября 2017 г. 09:24
З гіркотою читаєш сьогодні різні пасажи, які передаються засобах масової інформації про аварії у системах теплопостачання населенню, про непрацюючі ліфти, про темряву у під’їздах або неприбране сміття і листя з прибудинкових територій
З гіркотою читаєш сьогодні різні пасажи, які передаються засобах масової інформації про аварії у системах теплопостачання населенню, про непрацюючі ліфти, про темряву у під’їздах або неприбране сміття і листя з прибудинкових територій.
Чимало городян переймаються запитанням: а що ж робить для покращення ситуації Київська міська держадміністрація та районні держадміністрації, житлово-комунальні дільниці в мікрорайонах і комунальні підприємства системи житлово-комунального господарства?
А чи здатні взагалі вони навести лад у цій сфері?..
Питання наболіли. Адже нерідко людина у вирішенні своїх проблем - натикається на вістря тупої хамової сили чиновництва, на безвідповідальність та безпорадність працівників житлово-комунальної сфери, стале порушення ними конституції і законів. Ще про одну історію.
На початку листопада неподалік від Деснянської райдержадміністрації на розі вулиць Маяковського і Драйзера, де знаходиться паркова зона, прямо біля дитячого майданчику і пішохідних тротуарів для людей, розкопали траншеї начебто для прокладки якихось труб. Від тутешніх мешканців дізнався: це зробили на замовлення «Київзеленбуд» Деснянського району, що мовляв буде робити якусь систему поливу трави та квітів. Майже на початку зими? А чи не запізнилися, шановні? Це що, нова технологія планувати і робити таке у морози та дощі аби викинути на вітер державні кошти? І чому тривалий час громадяни мають ризикувати своїм здоров’ям, пересуваючись небезпечним маршрутом крізь траншеї? Можливо в Деснянській райдержадміністрації врешті схаменуться і дадуть раду проблемі, і при нагоді спитають з горе-господарників за це безладдя і марнотратство.
Розум – благо, але й покара. Потрапляючи в тупики, він рятується роботою. Добре, якщо вона не суперечить моральним принципам і здоровому глузду. Та чи достатньо цієї очевидності, щоб вважати її співучастю у Божих справах?