Законопроект спрямований на те щоб зробити умови та порядок розподілу субвенцій на розвиток регіонів чіткими і зрозумілими, адже сьогодні Бюджетним кодексом фінансування цих заходів може здійснюватися у різний спосіб, що створює непрозорі і неефективні умови здійснення бюджетних видатків, а умови надання таких субвенцій визначаються не Бюджетним кодексом України, а постановою Кабінету Міністрів від 6 лютого 2012 р. № 106 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».
До чого це призводить - поясню на прикладі розподілу цієї субвенції по обласних бюджетах в 2013 році (млн. грн.):
Дніпропетровська 15
Донецька 175
Запорізька 2,5
Київська 5
Кіровоградська 30
Луганська 140
Тобто, обласні бюджети Луганської і Донецької областей разом отримали 315 млн грн., а всі інші області разом із Києвом - 68,5 млн грн.
Тому немає нічого дивного, що цей законопроект був підтриманий одноголосно.
Майже одноголосно Комітет проголосував проти суперечливого законопроекту № 3426 «Про проведення експерименту у сфері теплопостачання». Практично всі члени Комітету згадували такий же самийгорезвісний «експеримент» з ДП «Газ-Тепло», який відбувався приблизно 10 років тому, і висловлювали нерозуміння для чого створювати підприємство, яке із самого початку буде накопичувати багатомільярдні борги за газ.
Найбільше депутати сперечалися щодо Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту житлових прав громадян (реєстр № 2659), яким пропонується заборонити створення хостелів в багатоквартирних будинках без згоди сусідів. Виявляється, ці хостели є великою проблемою в містах України: на засіданні наводився приклад Львову, де цілі поверхи окремих будинків орендують веселі студенти і безупинно влаштовують там галасливі вечірки. Також розповідали про будинки у Києві, де в окремих орендованих квартирах інколи живуть по десять і більше заробітчан, які після роботи розслабляються за допомогою горілки та мордобою. Врешті-решт цей законопроект також був підтриманий одноголосно, проте він вимагає значного доопрацювання.
Останнім розглянули проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питної води та питного водопостачання (реєстр. № 2013). Із законопроекту випливає, що водопровідна вода – це питна вода, яку подають «підприємства питного водопостачання» по «системам питного водопостачання». Але ж ми знаємо, що в значній кількості населених пунктів з кранів тече вода, яку не можна пити. Як потрібно розуміти цю невідповідність? Закон також не дав відповіді на питання що робити споживачу у разі відхилення показників якості питної води від вимог державних стандартів, тобто якщо з крану тече вода, яка не є питною. Робити перерахунок і сплачувати як за технічну воду? Однак проект закону визначає як підприємствам питного водопостачання подовжувати (до нескінченості) дозволи на постачання такої технічної води. Все-таки, Комітет підтримав законопроект, сподіваючись на його доопрацювання до другого читання.
.gif)
